Управляти землею — формувати майбутнє: історія, сьогодення і нові горизонти кафедри управління земельними ресурсами
Земля — це значно більше, ніж територія, це простір для життя, економіки, продовольчої безпеки, розвитку громад і відновлення країни. Сьогодні, коли Україна одночасно проходить через цифрову трансформацію, наслідки війни, потребу у відновленні зруйнованих територій та перехід до європейських принципів сталого розвитку, професійне управління земельними ресурсами стає питанням стратегічної ваги. Саме на перетині науки, технологій та управлінських рішень працює кафедра управління земельними ресурсами факультету землевпорядкування НУБіП України. Тут землю вивчають не лише як об’єкт землеустрою чи кадастру, а як складну просторову систему, де поєднуються природні ресурси, економіка, екологія, суспільні інтереси тощо.
Історія кафедри управління земельними ресурсами — це історія розвитку ідей: від традиційного розуміння землеустрою як організації території — до сучасного бачення землі як стратегічного ресурсу держави, простору економічного розвитку, екологічної відповідальності та суспільних трансформацій.
Кафедра управління земельними ресурсами була створена 29 червня 2000 року як самостійна структурна одиниця тодішнього Національного аграрного університету. Її поява припала на особливий період становлення земельних відносин незалежної України, коли держава переходила від старої системи управління землею до нової моделі, заснованої на різних формах власності, розвитку земельного ринку, економічній оцінці ресурсів та необхідності поєднати приватні, суспільні й державні інтереси. Засновником і першим завідувачем кафедри став доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Антон ТРЕТЯК — учений, ім’я якого тісно пов’язане з формуванням сучасної української системи землеустрою та земельних відносин.
Створення кафедри стало відображенням принципово нової для того часу ідеї: майбутнього фахівця необхідно навчати не лише впорядковувати територію чи працювати із земельною документацією, а управляти землею як складною економічною, екологічною, правовою та просторовою системою.
Вагомий внесок у розвиток кафедри зробив Анатолій ДАНИЛЕНКО, який очолював кафедру в 2001 – 2008 роках.
Доктор економічних наук, професор, академік НААН України, один із основоположників земельної реформи в Україні, Анатолій Степанович приніс до університетського середовища унікальний досвід державного управління земельними ресурсами. Його наукові інтереси охоплювали розвиток ринку землі, землеустрій, земельний кадастр, моніторинг, грошову оцінку земель, державний контроль за їх використанням та охороною.
Цей період став важливим для формування ідентичності кафедри: управління земельними ресурсами почало сприйматися як професія стратегічного рівня, де землевпорядник має розуміти не тільки територію, а й економіку, законодавство, державну політику та суспільні наслідки прийнятих рішень.
Іншу потужну лінію розвитку наукової думки кафедри уособлює доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Дмитро ДОБРЯК, який очолював кафедру управління земельними ресурсами у 2009 – 2015 роках.
Наукова школа професора Дмитра Семеновича, заснована у 1997 році, розширила традиційні межі землевпорядної науки. Землю почали розглядати не лише як виробничий ресурс, а як складову природного капіталу, використання якого повинно мати економічне обґрунтування й водночас відповідати екологічним обмеженням.
Одним із ключових напрямів школи стало формування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування на засадах сталого розвитку. Наукові дослідження професора Дмитра ДОБРЯКА та його учнів були спрямовані на пошук балансу між економічною ефективністю використання земель, їх охороною та збереженням природного потенціалу територій.
Ці ідеї вийшли далеко за межі університетських аудиторій. Наукові розробки знаходили практичне застосування у питаннях нормативної та експертної грошової оцінки земель, землеустрою, охорони земель, регулювання обмежень та обтяжень у землекористуванні. Антон ТРЕТЯК, Анатолій ДАНИЛЕНКО та Дмитро ДОБРЯК були причетні до розроблення Земельного кодексу України, брали участь у підготовці законодавчих рішень, які формували земельну політику держави. Саме в цьому — одна з особливостей наукової традиції кафедри: наука тут ніколи не існувала окремо від реальних процесів у державі. Ідеї переходили у методики, методики — у практику, а результати досліджень ставали підґрунтям для управлінських та законодавчих рішень.
Наступний етап розвитку пов’язаний із докторкою економічних наук, професоркою, почесною землевпорядницею України Ольгою ДОРОШ, завідувачкою кафедри у 2015 – 2026 рр.
У дослідженнях Ольги Степанівни управління землею виходить за межі окремої земельної ділянки й переходить на рівень території — громади, регіону, системи землекористування. Її наукові праці сформували теоретико-методологічне підґрунтя територіального планування землекористування в нових земельних відносинах. Землеустрій у цьому підході постає вже не лише механізмом упорядкування земель, а інструментом управління просторовим розвитком, забезпечення сталого землекористування, екологічної безпеки та узгодження приватних і суспільних інтересів. Цей напрям закономірно розвивається разом із новими викликами. Децентралізація змінила роль територіальних громад, цифровізація відкрила можливості для роботи з геопросторовими даними, зміна клімату загострила питання стійкості землекористування, а війна поставила нове завдання — не лише раціонально використовувати та охороняти землю, а й повертати до життя постраждалі території. Таким чином, десятиліття керівництва кафедрою стало періодом не лише розвитку нових наукових напрямів, а й зміцнення місця кафедри в освітньому та науковому просторі університету. Багаторічна професійна діяльність Ольги Степанівни була високо оцінена: у 2026 році її нагороджено медаллю «За заслуги».
Водночас історія кафедри — це не лише історія її очільників, кафедральну наукову традицію в різні роки формувало широке коло викладачів і дослідників, кожен із яких додавав до неї власний напрям, наукову ідею та професійний досвід. Особливу сторінку історії кафедри створили також викладачі, чиї наукові здобутки стали частиною розвитку української землевпорядної науки: Михайло КРАПІВНЕР, Юрій АЛЬБОЩИЙ, Володимир КУЛІНІЧ, Микола МАМЧУР, Петро ЖОЛКЕВСЬКИЙ, Йосип ДОРОШ, Андрій БАРВІНСЬКИЙ, Володимир КРИВОВ, Василь БУДЗЯК та інші.
Із липня 2026 року кафедру очолює доктор економічних наук, професор Ірина КУПРІЯНЧИК, яка продовжує розвиток кафедри, поєднуючи багаторічні традиції із сучасними викликами науки, освіти та технологій. Також, кафедру сьогодні представляють Ольга ДОРОШ, Оксана САКАЛЬ, Євген БУТЕНКО, Руслан ТИХЕНКО, Лілія СВИРИДОВА та Олена БУТЕНКО.
Кафедра має вагомі наукові досягнення. За роки роботи кафедри підготовлено 7 докторів наук, 14 кандидатів наук та 5 докторів філософії, сформовано власну наукову школу, добре відому далеко за межами університету. Науковий доробок колективу — близько 900 науково-методичних праць, серед яких 84 монографії, 2 підручники, 40 навчальних посібників, понад 200 наукових статей, а також понад 75 публікацій, індексованих у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science.
Важливою складовою наукового середовища кафедри також є студентський науковий гурток «Інноваційні методи в управлінні земельними ресурсами», який об’єднує студентів бакалаврського та магістерського рівнів, зацікавлених у сучасних технологіях геодезії, землеустрою, фотограмметрії, дистанційного зондування Землі, геоінформаційних систем та цифрового управління земельними ресурсами. Під керівництвом професора Ольги ДОРОШ та доцента Євгена БУТЕНКА гурток перетворився на майданчик, де студентський інтерес трансформується у власне наукове дослідження.
Робота гуртка має виразну практичну спрямованість. Студенти опановують сучасні геодезичні та геоінформаційні технології, працюють із матеріалами дистанційного зондування Землі, виконують фотограмметричне опрацювання даних, використовують БПЛА та спеціалізоване програмне забезпечення. Одним із практичних кейсів стало аерознімання території навчального корпусу № 6 з подальшою обробкою матеріалів у Pix4D, побудовою ортофотоплану та 3D-моделей. Наукові результати гуртківців виходять за межі навчальної аудиторії. Студенти готують доповіді, тези та статті, представляють результати досліджень на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях.
Якщо наука визначає горизонти розвитку кафедри, то освіта перетворює ці ідеї на професійні компетентності нового покоління. Саме в аудиторіях, навчальних лабораторіях, під час навчальних та виробничих практик, а також зустрічей із фахівцями-практиками формується те, що згодом визначатиме якість управління землею, територіями й просторовим розвитком держави. Освітня палітра кафедри охоплює практично весь життєвий цикл управління землею — від її оцінювання і раціонального використання до моніторингу, охорони, просторової організації та прийняття управлінських рішень. Майбутні фахівці вивчають «Управління земельними ресурсами», «Раціональне використання та охорону земель», «Екологію землекористування», а на магістерському рівні — «Управління землекористуванням і девелопмент нерухомості», «Контроль за використанням земель», «Моніторингові дослідження в геодезії та землеустрої», «Оцінку і прогноз якості земель», «Формування агроландшафтів», «Робоче проєктування», «Експертизу проєктно-вишукувальної документації» та інші дисципліни.
За цими назвами стоять цілком конкретні професійні завдання. Студент має навчитися не просто визначати характеристики земельної ділянки, а розуміти, як нею управляти, як оцінити її стан, як виявити деградаційні процеси, як обґрунтувати режим використання території і як перетворити масив просторових даних на управлінське рішення. Саме тут відбувається перехід від традиційного землевпорядника до фахівця нового покоління — аналітика територій, який однаково впевнено має почуватися у польових умовах, за геодезичним приладом і перед цифровою картою.
Особливе місце посідає практична підготовка. Навчальні практики з геодезичних робіт у землеустрої, фотограмметрії та дистанційного зондування Землі, дають студентам можливість побачити, як теоретичні знання перетворюються на реальний результат. Просторові координати, знімки з безпілотних літаючих апаратів, цифрові моделі місцевості, ортофотоплани, матеріали дистанційного зондування — усе це перестає бути абстрактними поняттями з підручника. Примітно, що практичне навчання багато років поспіль, відбувається за участю таких партнерів, як DroneUA, QUADRO.ua, Спектр-Агро та GeoFIX. Такий формат дозволяє студентам працювати не з умовними навчальними прикладами, а з технологіями, обладнанням і програмними рішеннями, які сьогодні використовує геодезична, землевпорядна та геоінформаційна індустрія.
Проте, сучасну професію неможливо повністю пізнати лише з навчальної програми. Саме тому важливою частиною освітнього середовища кафедри стали гостьові лекції та зустрічі з практиками. Вони дозволяють студентам почути не тільки «як має бути», а й «як це працює насправді».
Так, протягом останнього навчального року, директор компанії GeoFIX Олексій КУЦЕНКО знайомив студентів із сучасними геодезичними приладами та практикою їх використання. Випускник університету Андрій КАСЯНЧИК, відкривав для студентської аудиторії можливості цифрової фотограмметрії, демонструючи реальні виробничі матеріали та технологічні рішення. Ще один випускник, Віталій ЖВАНСЬКИЙ, ділився практичним досвідом застосування фотограмметрії та геоінформаційних систем у землевпорядкуванні. Окремі гостьові лекції присвячувалися моніторингу земель і ґрунтів, методам спостереження за їхнім станом, виявленню негативних процесів та оцінюванню змін, їх проводили провідні науковці Інституту землекористування НААН України Андрій ДОРОШ, Роман ХАРИТОНЕНКО, Роман ДЕРКУЛЬСЬКИЙ. Також значний інтерес серед студентів викликала лекція Лілія ГЕБРИН-БАЙДИ, кандидата технічних наук, наукової співробітниці Scott Polar Research Institute, University of Cambridge на тему — «Картування міського земельного покриву з використанням даних про висоту крони дерев, отриманих за допомогою LiDAR, для кількісної оцінки урбанізації в арктичному місті (на прикладі Тромсе, Норвегія, 1984 – 2024 рр.)». У такому форматі навчання зникає традиційна межа між університетською аудиторією і професійним середовищем.
На кафедрі функціонують дві навчально-наукові лабораторії. Навчально-науково-виробничу лабораторію «Автоматизованих систем управління земельними ресурсами» очолює доцент Євген БУТЕНКО: тут студенти навчаються використовувати БПЛА, обробляти аерофотознімки у програмних комплексах Pix4D та DroneDeploy, працювати в AutoCAD та інших професійних програмних продуктах. Навчальна лабораторія «Фотограмметрії та земельного менеджменту» забезпечує проведення лабораторних занять.
Важливою складовою освітньої та виховної роботи кафедри управління земельними ресурсами є наставництво академічних груп. Викладачі кафедри супроводжують студентів упродовж навчання, допомагаючи їм адаптуватися до університетського середовища, зорієнтуватися в організації освітнього процесу та можливостях професійного розвитку. Особливого значення така підтримка набуває для першокурсників, для яких наставник нерідко стає першою ланкою комунікації між студентською групою, кафедрою, деканатом і університетом. Постійне спілкування дає змогу своєчасно реагувати на організаційні та навчальні питання, підтримувати сприятливий психологічний клімат у колективі й формувати відповідальне ставлення студентів до навчання.
Університетська кафедра живе не лише тим, що відбувається в її аудиторіях. Її справжній інтелектуальний простір значно ширший — він формується конференціями, міжнародними проєктами, професійними контактами, академічною мобільністю та постійним обміном ідеями з колегами з інших країн. Для кафедри управління земельними ресурсами НУБіП України ця відкритість до світу стала важливою частиною професійного розвитку викладачів.
Вагоме місце посідає співпраця з ДП «Інститут землекористування НААН України»: спільні наукові дослідження, гостьові лекції, участь у конференціях, виробниче стажування викладачів, підготовка публікацій, проходження виробничої практики дають змогу магістрам працювати над актуальними прикладними питаннями управління земельними ресурсами ще під час навчання.
Відповідно важливе місце на кафедрі управління земельними ресурсами відведено міжнародній діяльності. Науково-педагогічні працівники кафедри сприяють участі студентської молоді й аспірантів у міжнародних конференціях, симпозіумах і круглих столах. Встановлено партнерські зв’язки з Віденським університетом наук про життя (Австрія), спільно з яким кафедра організовувала Міжнародну науково-практичну конференцію «Вплив біоекономіки на просторовий розвиток територій». Також кафедра підтримує зв’язки із Інститутом розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (IRWiR PAN), м. Варшава (Польща); Університет Дічле, м. Діярбакир, (Туреччина), Каршинський інженерно-економічний інститут (Узбекистан); ГО «Gradina Moldovei» (Молдова); Small Scale Farmers Association of Romania «Eco Ruralis» (Румунія).
Викладачі на постійній основі стажуються у закордонних закладах вищої освіти та наукових установах, зокрема в Пульському університеті ім. Юрая Добріле, Хорватія; Латвійському університеті наук про життя і технологій, Латвія; Норвезькому університеті природничих наук, Норвегія; Міжнародній академії «S.P.E.K.T.R.», Словенія.
У 2024 році на базі НУБіП України кафедра управління земельними ресурсами організувала І Міжнародну науково-практичну конференцію «Modern Challenges in Land Resources Management», у якій брали участь, зокрема, представники Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (IRWiR PAN), Польща; Університету Дічле, Туреччина; Каршинського інженерно-економічний інституту, Республіка Узбекистан; ГО «Gradina Moldovei», Республіка Молдова; Small Scale Farmers Association of Romania «EcoRuralis», Румунія.
Наприкінці 2025 року, професори кафедри Оксана САКАЛЬ та Ірина КУПРІЯНЧИК увійшли до складу делегації факультету землевпорядкування, яка з 30 листопада до 6 грудня працювала у Варшаві. Програма поєднала наукові семінари в Інституті розвитку села та сільського господарства Польської академії наук із міжнародним стажуванням «Systems for Adaptive Management that Inform Land and Water Governance in Ukraine». Разом із польськими колегами та американськими експертами учасники працювали над концептуальним моделюванням соціально-екологічних систем, природоорієнтованими рішеннями, визначенням вразливостей і ризиків, сценарним аналізом та інструментами підтримки рішень в умовах невизначеності.
Викладачі кафедри, — Ольга ДОРОШ та Оксана САКАЛЬ традиційно беруть участь у міжнародних конференціях присвячених Європейському виміру розвитку та взаємній співпраці польських та українських регіонів, що організовуються Комітетом з питань просторового планування Польської академії наук.
Сучасний етап розвитку кафедри управління земельними ресурсами визначається комплексом трансформацій — земельною реформою, децентралізацією, цифровізацією просторових даних, євроінтеграцією, кліматичними змінами та необхідністю відновлення територій, постраждалих унаслідок війни. Відповідно, науковий напрям кафедри формується навколо управління землекористуванням як складною соціально-еколого-економічною і просторовою системою. Цьому сприяє і середовище університету, земля тут розглядається у взаємозв’язку із сільським господарством, природними ресурсами, ґрунтами, водою, лісами, екологією та економікою. Тому кафедра має можливість працювати не лише з геометрією території, а й з її реальним природним, виробничим і суспільним змістом, перетворюючи наукові знання про землю на рішення, необхідні суспільству.
Наступний етап розвитку кафедри пов’язаний із формуванням сучасного центру компетентностей у сфері цифрового управління землекористуванням, відновлення постраждалих територій та сталого просторового розвитку. Йдеться про модель кафедри, де освіта, фундаментальні та прикладні дослідження, робота з громадами, державними установами й бізнесом утворюють єдину систему. Поряд із розвитком цифрових технологій посилюватиметься роль природоорієнтованих рішень, кліматичної адаптації, управління водними та земельними ресурсами як єдиною системою. Саме такі підходи сьогодні формують сучасну європейську парадигму управління територіями і є науковими орієнтирами кафедри. Зрештою, метою діяльності кафедри є не лише якісна підготовка фахівців для відновленої України, а й участь у формуванні самої моделі відновлення.
До сьогоднішніх викликів кафедри належать розвиток міжнародних зв’язків та започаткування спільних дослідницьких проєктів, грантових консорціумів, міжнародних навчальних модулів і спільних дослідницьких майданчиків, адже українські землі сьогодні є не лише об’єктом відновлення, а й унікальним простором для формування нових знань про стійкість територій, управління ресурсами після масштабних криз та поєднання відновлення з європейською трансформацією.
Тридцятиріччя факультету землевпорядкування НУБіП України — це особлива точка відліку. Сам факультет готується зустріти цей ювілей дискусією про земельні відносини у часи змін, європейський вибір і післявоєнне відновлення (https://nubip.edu.ua/events/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-do-30-richchya-fakultetu-zemlevporyadkuvannya) — теми, які дуже точно відображають нову відповідальність землевпорядної освіти перед країною.
У цій тридцятирічній історії, кафедра управління земельними ресурсами пройшла власний шлях, — від часу, коли Україна формувала нову систему земельних відносин, до часу, коли вона має створити нову модель відновлення й розвитку своїх територій. Змінювалися закони, технології, масштаби даних і суспільні запити. Незмінним залишалося головне — розуміння землі як ресурсу, від якого залежить значно більше, ніж межі окремої земельної ділянки. Сьогодні до цього розуміння додається нове: управляти землею — означає значною мірою управляти майбутнім, — майбутнім громад, аграрного виробництва, природних екосистем і продовольчої безпеки, відновлених територій і країни загалом.
Попередні покоління науковців кафедри створили фундамент, нинішнє покоління отримало інше завдання — використати його для відповідей на виклики, яких ще не знала українська землевпорядна наука.
І, можливо, найважливіші сторінки історії кафедри пишуться саме зараз. Якщо вам цікаво не просто бачити світ на карті, а розуміти, як він змінюється і як ним відповідально управляти, — знайомтеся з факультетом землевпорядкування та кафедроюуправління земельними ресурсами НУБіП України.
Майбутніх студентів запрошуємо обрати професію G18 «Геодезія та землеустрій», у якій поєднуються земля і космічні технології, економіка і екологія, ГІС і штучний інтелект, робота в полі та прийняття рішень для цілих територій. Науковців, представників громад, державних установ, бізнесу та міжнародних партнерів запрошуємо до спільних досліджень, освітніх ініціатив і практичних кейсів.
Стежте за діяльністю кафедри й факультету, долучайтеся до конференцій, відкритих лекцій, наукових проєктів і фахових обговорень. Бо земля — це не лише те, що ми успадкували, а й те, якою ми залишимо Україну наступним поколінням.