Науковці НУБіП України на LandNET 2026 про стійкість земельного адміністрування та штучний інтелект

08—10 вересня 2026 року в Будапешті відбувся 17-й міжнародний воркшоп LandNET спільно з Другим міжрегіональним діалогом із сімейного фермерства. Національний університет біоресурсів і природокористування України представили професори Тарас ЄВСЮКОВ, завідувач кафедри геодезії та картографії, та Андрій МАРТИН, завідувач кафедри землевпорядного проєктування. У центрі їхніх виступів були питання, від яких дедалі більше залежить майбутнє сільських територій: як зберегти дієвість земельних інституцій під час кризи та як використати нові технології для вдосконалення землеустрою.

LandNET — це міжнародна професійна спільнота та мережа обміну практичним досвідом у сфері земельних відносин, яку підтримує Регіональний офіс Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для Європи та Центральної Азії. Вона об’єднує понад 300 фахівців із більш ніж 40 країн: науковців, представників органів влади, громадянського суспільства та приватного сектору. Від 2002 року в межах цієї співпраці проводяться регіональні зустрічі з питань консолідації земель, земельного банкінгу, управління державними землями, розвитку земельних ринків та подолання занедбаності сільськогосподарських угідь.

Важливість LandNET полягає у можливості професійно зіставляти рішення, які вже пройшли перевірку в різних країнах. Законодавча модель потребує зрозумілої процедури, якісних даних і довіри власників землі. Спілкування дослідників із тими, хто щодня застосовує ці процедури, допомагає виявляти їхні слабкі місця та визначати умови, за яких чужий досвід може бути корисним. Для сімейних господарств це має цілком конкретне значення: доступ до землі, захищеність користування нею та можливість планувати роботу на роки вперед.

Цьогорічне поєднання LandNET із міжрегіональним діалогом розширило обмін між Європою і Центральною Азією та Латинською Америкою і Карибським басейном. Учасники обговорювали доступ молоді та сільських жінок до землі, наступність поколінь у сімейному фермерстві, земельні реформи й багатофункціональну консолідацію земель. Окрему увагу приділили її використанню для водного господарства, відновлення природи та розвитку інфраструктури.

Науковці НУБіП України послідовно беруть участь у цій роботі, представляючи результати досліджень, досвід земельної реформи та підходи до підготовки землевпорядників. У 2025 році Тараса ЄВСЮКОВА одностайно обрали членом правління LandNET на трирічний термін. Це засвідчило довіру професійної спільноти до українського науковця та розширило можливості університету брати участь у визначенні напрямів діяльності мережі.

10 вересня, під час сесії про нові підходи до консолідації земель і земельного банкінгу, професор Тарас ЄВСЮКОВ спільно з Елою ЕРТУНЧ, доценткою Технічного університету Коньї, Туреччина, представили доповідь «Використання штучного інтелекту в проєктах консолідації земель». Автори започаткували спільне дослідження цього напряму й окреслили найбільш перспективні сфери застосування ШІ у процесі підготовки та реалізації таких проєктів.

Для землеустрою ця тема має особливу складність. Консолідація передбачає узгоджений перерозподіл земельних ділянок для подолання їхньої роздрібненості та поліпшення умов господарювання. Під час проєктування потрібно врахувати характеристики земель, доступ до доріг і води, вартість ділянок та інтереси багатьох власників. Саме велика кількість взаємопов’язаних умов робить цей напрям важливим для дослідження можливостей штучного інтелекту.

Спільна українсько-турецька робота відкриває шлях до предметної перевірки того, де інтелектуальні методи можуть полегшити роботу землевпорядника. Для подальших досліджень суттєво оцінити їхню користь в опрацюванні вихідних даних, зіставленні варіантів перерозподілу та аналізі наслідків проєктних рішень. Критерієм якості такого застосування мають бути обґрунтованість і зрозумілість результатів для фахівця та землевласника. Рішення, що впливають на майнові права, потребують професійної перевірки й прозорої процедури погодження.

Обговорення цієї теми відбувалося поряд із розглядом соціально-економічних результатів консолідації у Північній Македонії, уроків пілотних проєктів та проблем фрагментації земель у Мексиці. Такий контекст задавав важливий орієнтир для технологічних досліджень: їхня цінність визначатиметься тим, наскільки вони допоможуть розв’язати реальні завдання землекористування.

Особливу зацікавленість учасників викликала доповідь професора Андрія МАРТИНА «Зміцнення стійкості систем земельного управління та земельного адміністрування для сільського господарства України в умовах криз». Вона відкрила тематичну сесію, у якій також були представлені досвід Колумбії щодо управління землями в умовах збройного конфлікту та сучасні виклики земельного адміністрування Бразилії.

Андрій МАРТИН представив результати систематизації понад 130 правових, організаційних і технічних інструментів, запроваджених або істотно адаптованих в Україні від початку повномасштабного російського вторгнення. Вони охоплюють збереження реєстрової інформації, підтримання земельних послуг, захист прав переміщених осіб, забезпечення сільськогосподарського виробництва та підготовку до відновлення територій. У доповіді увагу було зосереджено на рішеннях, які інші країни можуть завчасно врахувати у власних планах готовності до криз.

Один із головних висновків українського досвіду полягає в тому, що під час кризи значення земельного адміністрування зростає. Зупинення реєстрів може бути початковим заходом захисту від кібератаки, проте тривале припинення послуг створює нові ризики для економіки та громадян. Сільськогосподарське виробництво залежить від сезонних строків: затримка з оформленням прав на землю може означати втрату можливості її засіяти. Тому держава має заздалегідь визначити перелік послуг, які повинні залишатися доступними навіть за найскладніших обставин.

Практичні рекомендації стосувалися зберігання захищених копій даних у фізично відокремлених місцях, завчасного оцифрування правовстановлювальних документів та перевірки здатності відновити інформаційні системи. Не менш важливими є юридично чинні резервні процедури на час недоступності центральних реєстрів і порядок подальшого внесення тимчасових записів до них. Збережена база даних набуває повної цінності тоді, коли людина знову може отримати на її основі законну й доступну послугу.

Міжнародний інтерес до цієї презентації пояснюється універсальністю порушених проблем. Україна набула свій досвід в умовах війни, але реєстр може стати недоступним і через повінь, землетрус, техногенну аварію або кібератаку. За різних причин порушення роботи установ виникають споріднені питання: як зберегти докази прав, хто продовжить надавати послуги, які процедури матимуть юридичну силу та як повернутися до повноцінної роботи. Для багатьох країн українські напрацювання є матеріалом для підготовки, яку ще можна провести до настання надзвичайної ситуації.

У дискусіях за участю науковців НУБіП ці питання розглядалися у зв’язку з ширшими завданнями земельної політики — доступом до землі, довірою до інституцій та життєздатністю сімейного фермерства. Український досвід дає підстави оцінювати стійкість системи за її здатністю забезпечити конкретну дію: підтвердити право, оформити користування ділянкою, зберегти доказ пошкодження або прийняти рішення, необхідне для відновлення виробництва.

Участь у LandNET 2026 продовжила роботу НУБіП України у міжнародній спільноті фахівців із земельних відносин. Спільне дослідження з турецькою колегою, обговорення досвіду різних країн і представлення українських механізмів кризового реагування створюють основу для наступних наукових та освітніх завдань університету. Особливу вагу має можливість перетворити досвід, набутий Україною за надзвичайно тяжких обставин, на знання, які допоможуть іншим суспільствам краще захистити земельні права та зберегти умови для праці на землі.