Україна, яку творять наші випускники: музейні зібрання Олександра УШИНСЬКОГО у Володарці
1 жовтня 2026 р. у рамках відзначення Дня захисників і захисниць України представники НУБіП України (Володимир ГОНСЬКИЙ, заслужений діяч мистецтв України, ННЦ виховної роботи та соціального розвитку; Оксана СИЛКА — д.і.н., проф., директор музею історії НУБіП України; Олена КІРЕЙЦЕВА — к.е.н., доц. кафедри глобальної економіки) відвідали селище Володарку Київської области та ознайомилися з музейними зібраннями, які сформував випускник нашого університету Олександр Євгенович УШИНСЬКИЙ. Його величний «Музей звитяги та трагедії України» не має аналогів в Україні.
Олександр УШИНСЬКИЙ закінчив НУБіП України (на той час — Українську сільськогосподарську академію) у 1984 р., здобувши фах на факультеті захисту рослин. Сьогодні п. Олександр відомий не лише як фахівець, а й як ветеран війни, громадський діяч, людина, яка багато років послідовно працює задля збереження пам’яти про трагічні та героїчні сторінки новітньої історії України.
Побачене справило особливе враження — адже перед відвідувачами постав результат багаторічної особистої праці, громадянської позиції та глибокого розуміння важливости збереження історичної пам’яти. Олександр УШИНСЬКИЙ очолює громадське об’єднання «Асоціація ветеранів війни, учасників АТО, членів сімей загиблих (поранених) та інвалідів». Тому цілком закономірно, що значна частина його музейної роботи пов’язана із сучасною українсько-російською війною, подвигом українських захисників, пам’яттю про загиблих та історією боротьби України за свою незалежність. Разом із тим музейні зібрання у Володарці значно ширші. Вони охоплюють різні періоди української історії — від традиційного сільського побуту та матеріальних свідчень Голодомору 1932–33 рр. до подій Революції Гідности, війни на сході України (АТО-ООС) та повномасштабної російської агресії.
Особливу увагу відвідувачів привертає експозиція, присвячена Голодомору. Предмети українського побуту, документи, світлини, речі повсякденного життя дозволяють побачити цю трагедію не лише через історичні цифри та дати, а через конкретний світ української родини, села, людини.
Не менш промовистими є матеріали, пов’язані з Революцією Гідности та новітньою війною. Військові артефакти, елементи спорядження, уламки боєприпасів, фотографії, особисті речі — усе це вже сьогодні стає документальним свідченням епохи, яку переживає Україна. Особливого значення музейним зібранням надає особистий досвід самого О. УШИНСЬКОГО— капітана ЗСУ, ветерана цієї страшної війни. Частина експонатів пов’язана безпосередньо з його військовим шляхом та подіями, учасником яких він був. Саме тому ця експозиція сприймається не як віддалена історія, а як жива пам’ять людини, яка сама пройшла через випробування війною.
Історія О. УШИНСЬКОГО є переконливим прикладом того, як випускник нашого університету реалізує себе у громадській діяльності, захисті України та збереженні національної пам’яти.
На свято пам’яти і вшанування Захисників України минулого й сьогодення завітали Воїни ЗСУ, родичі полеглих Героїв, волонтери, громадські діячі, вчителі та учні навчальних закладів, представники влади. Особливо тепло гості сприйняли виступи бойових побратимів Олександра УШИНСЬКОГО, а також відомих громадсько-політичних діячів Павла МОВЧАНА, Георгія ФІЛІПЧУКА, Петра ЮЩЕНКА, Андрія ШАРАСЬКІНА.
Зі сцени лунали також пісні й вірші артистів. Чудово співали, зокрема, і старшокласники Київського обласного ліцею. Завершував це прекрасне дійство виступ представника НУБіП України Володимира ГОНСЬКОГО. Він наголосив, що попри тисячолітні традиції боротьби за Українську державність і волю, традиції вшанування Героїв цієї борні вперше повноцінно можемо (і мусимо!) закладати саме ми — теперішні покоління українців! Володимир Васильович також заспівав під гітару старовинний кант «До пресвятої Богородиці» 17 сторіччя і — разом з усіма присутніми — гімн Січових стрільців та ЗСУ «Ой у лузі червона калина».
В. ГОНСЬКИЙ представив також і подарував вчителям та учням чотирьох володарських ліцеїв (зокрема, й аграрного ліцею), капеланам ЗСУ свої книги «Людина і нація. Час Воїнів» та «Формування патріотизму в умовах війни», запросивши підлітків на навчання до НУБіП України.
Історична пам'ять, патріотизм, національна гідність є наймогутнішими системами рушійних сил формування людини. А підтримка зв’язку з випускниками є для нашого університету не формальністю, а важливим завданням. Такі зустрічі дозволяють не лише зберігати інформацію про випускників, а й передавати досвід, здобутий поза університетськими стінами, наступним поколінням студентів — досвід громадянської активности, служіння державі та відповідального ставлення до історичної пам’яти. У цьому й полягає живий зв’язок поколінь, який робить історію університету не завершеною сторінкою, а процесом, що триває.
До нових звитяг і відкриттів, братове!
Слава Україні! Героям слава!
