Майбутнє аграрної політики ЄС і роль України: у НУБіП України відбулася лекція представників Королівства Нідерландів

28 жовтня 2026 року в межах проєкту Erasmus+ Jean Monnet «EU-Ukraine Negotiating Diplomacy in the Agrarian Sphere» (EUNDAS) відбулася відкрита онлайн-лекція «Майбутнє аграрної політики ЄС і роль України: погляд з Нідерландів». Захід був присвячений перспективам реформування Спільної аграрної політики Європейського Союзу (САП ЄС), переговорному процесу щодо вступу України до ЄС та можливостям поглиблення українсько-нідерландської співпраці в аграрній сфері.

Запрошеними спікерами стали Каролін СПААНС (Carolien SPAANS), радниця з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні, та Тімо КОБЕР (Timo COBER), координатор з питань України та Польщі Міністерства сільського господарства, рибальства, продовольчої безпеки та природи Королівства Нідерландів. Їхній практичний досвід дипломатичної роботи та участі у формуванні й реалізації аграрної політики дав змогу учасникам ознайомитися з нідерландським баченням актуальних процесів європейської інтеграції України.

Організаторами заходу виступили кафедра міжнародних відносин і суспільних наук та Центр європейської аграрної політики і дипломатії Національного університету біоресурсів і природокористування України. Модерував зустріч Богдан ГРУШЕЦЬКИЙ, керівник Центру європейської аграрної політики і дипломатії НУБіП України та координатор проєкту EUNDAS.

До лекції долучилися представники різних підрозділів університету, студенти, викладачі та учасники з інших освітніх і наукових установ України, зокрема студенти спеціальності «Міжнародні економічні відносини» Львівського торговельно-економічного університету. Географія учасників охопила Київ, Дніпро, Львів, Тернопіль, Миколаїв, Рівне, Харків, Ніжин, Білу Церкву, Боярку та інші міста. Загалом у зустрічі взяли участь понад сто учасників, що засвідчило значний інтерес академічної спільноти до аграрного виміру європейської інтеграції України.

Із вітальним словом до учасників лекції звернулися Максим КЛИМЕНКО, начальник відділу міжнародних зв’язків НУБіП України та Інна САВИЦЬКА, декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України. Вони привітали запрошених представників Королівства Нідерландів, подякували за готовність поділитися професійним досвідом і долучитися до обговорення актуальних питань європейської аграрної політики та перспектив інтеграції України до ЄС.

У своїх вітальних зверненнях вони підкреслили важливість розвитку міжнародної академічної співпраці, залучення студентів і викладачів до фахового діалогу з європейськими партнерами та значення таких зустрічей для поглиблення практичних знань про європейські інституції, дипломатичні механізми й сучасні процеси формування аграрної політики Європейського Союзу.

Спільна аграрна політика ЄС: інтереси держав-членів і майбутнє європейського сільського господарства

Однією з центральних тем лекції стало майбутнє Спільної аграрної політики ЄС — ключового інструменту підтримки європейських фермерів і розвитку сільських територій. Обговорення охопило основні напрями САП, механізми фінансової підтримки аграрного виробництва, бюджетні обмеження та складний процес узгодження інтересів держав-членів Європейського Союзу.

Спікери звернули увагу на те, що європейська аграрна політика формується в умовах необхідності одночасно враховувати конкурентоспроможність сільського господарства, стабільність доходів фермерів, продовольчу безпеку, екологічні вимоги та особливості міжнародної торгівлі. Пошук балансу між цими пріоритетами нерідко потребує тривалих переговорів і компромісів між державами-членами.

Учасники також обговорили фінансову структуру САП, яка передбачає, зокрема, прямі виплати фермерам і заходи з розвитку сільських територій. Окрему увагу було приділено процедурі ухвалення рішень щодо аграрного фінансування та значенню переговорів про наступний багаторічний бюджет ЄС.

Важливим висновком дискусії стало розуміння того, що аграрна політика Євросоюзу є не лише сукупністю нормативних актів і механізмів фінансової підтримки. Вона відображає розбіжності та спільні інтереси держав-членів, позиції національних аграрних секторів і політичні домовленості, від яких залежить майбутнє європейського сільського господарства.

Вступ України до ЄС: можливості та виклики для аграрного сектору

Значну частину зустрічі було присвячено перспективам вступу України до Європейського Союзу та особливостям переговорного процесу в аграрній сфері. Учасники розглянули питання адаптації українського законодавства до норм ЄС, виконання європейських вимог і підготовки державних інституцій до функціонування в межах спільного європейського економічного простору.

Особливе місце посіла позиція Нідерландів щодо європейської інтеграції України. Каролін СПААНС охарактеризувала підхід, зосереджений на практичних і технічних аспектах підготовки до членства: відповідності законодавства, спроможності інституцій і фактичному впровадженні європейських стандартів. Такий підхід передбачає оцінювання не лише формального ухвалення необхідних нормативних актів, а й готовності держави забезпечувати їх виконання на практиці.

Водночас було наголошено на необхідності дотримання принципу рівних умов конкуренції для аграрних виробників. Зокрема, важливими питаннями залишаються вимоги до добробуту сільськогосподарських тварин, захисту рослин і застосування засобів захисту рослин. За словами спікерки, ці стандарти мають принципове значення для довіри між учасниками європейського аграрного ринку.

Окремо обговорювалося питання фінансових наслідків вступу України для Спільної аграрної політики. Учасники звернули увагу на те, що Україна не була включена до переговорів щодо бюджету САП на наступний семирічний період, який обговорювався під час зустрічі. Це підкреслило складність процесу узгодження майбутніх умов інтеграції українського аграрного сектору до європейської системи підтримки.

Важливо, що дискусія не обмежувалася одностороннім розглядом вимог ЄС до України. Учасники також порушили питання про те, як вступ України може вплинути на подальше реформування самої європейської аграрної політики. Українська євроінтеграція постає не лише як процес адаптації до вже сформованих правил, а й як потенційний чинник майбутніх змін у сільському господарстві Європи.

Українські та нідерландські фермери: спільні інтереси й умови конкуренції

Окремим напрямом дискусії стало порівняння умов діяльності українських і нідерландських аграрних виробників. Учасники обговорили відмінності в державній підтримці, доступі до ринків, регуляторних вимогах та економічних умовах ведення сільського господарства.

Інтерактивний формат зустрічі дав змогу учасникам висловити власні погляди на відносини між українськими та європейськими фермерами. Обговорювалося, чи є їхня взаємодія переважно політичним питанням, економічним процесом або поєднанням обох вимірів. Також порушувалося питання про те, наскільки українські виробники потребують механізмів підтримки ЄС і як змінюватимуться умови конкуренції після поглиблення інтеграції.

Учасники звернули увагу на особливе становище малих фермерських господарств, які можуть потребувати додаткової фінансової підтримки для конкуренції з більшими виробниками. Водночас українські та нідерландські фермери мають спільні інтереси: справедливі ціни на продукцію, стабільність доходів і передбачувані умови господарювання.

Ці питання продемонстрували, що побудова взаємовигідного аграрного партнерства потребує врахування інтересів виробників різного масштабу, а також відкритого діалогу щодо умов доступу до ринків і дотримання спільних правил.

Відповідність європейським стандартам і спроможність державних інституцій

Під час обговорення практичних аспектів євроінтеграції особливу увагу було приділено впровадженню європейських вимог у сферах добробуту тварин, захисту рослин, органічного виробництва та безпечності харчових продуктів.

Модератор Богдан ГРУШЕЦЬКИЙ пов’язав ці питання з попередніми заходами проєкту EUNDAS, під час яких учасники розглядали розвиток органічного землеробства, застосування сталих аграрних практик, проблематику добробуту тварин, використання пестицидів.

У контексті цієї дискусії постало питання про те, які перешкоди можуть виникнути перед Україною на шляху до членства в ЄС, окрім безпосереднього узгодження законодавства. Серед важливих завдань було виокремлено зміцнення інституційної спроможності, необхідної для практичного застосування європейських норм.

Зокрема, йшлося про розвиток спроможності платіжного агентства та компетентного органу у сфері безпечності харчових продуктів. Їх ефективна робота є важливою передумовою належного адміністрування аграрної підтримки, контролю за дотриманням стандартів і виконання зобов’язань, пов’язаних зі вступом до ЄС.

Обговорення засвідчило, що європейська інтеграція в аграрній сфері потребує системної роботи на кількох рівнях: від удосконалення законодавства та державного управління до інформування виробників і зміни повсякденних господарських практик.

Аграрна дипломатія як інструмент українсько-європейського партнерства

Важливим наскрізним питанням лекції стала роль аграрної дипломатії у просуванні європейської інтеграції України. Практичний досвід нідерландських спікерів дав змогу розглянути дипломатію не лише як міждержавні переговори, а і як системну взаємодію між урядовими структурами, професійними об’єднаннями, аграрними виробниками та іншими зацікавленими сторонами.

Каролін СПААНС наголосила на важливості прямих контактів між українськими аграрними асоціаціями та їхніми партнерами в окремих державах ЄС. Особливе значення має безпосередній діалог між фермерами, який дає змогу краще пояснювати особливості українського сільського господарства, обговорювати наявні побоювання та долати стереотипні уявлення про український аграрний сектор.

У цьому контексті було порушено питання про сприйняття українського сільського господарства в країнах ЄС, зокрема занепокоєння щодо ролі великих агрохолдингів. Пряме спілкування з виробниками з інших держав може сприяти точнішому розумінню структури українського аграрного сектору та пошуку спільних інтересів.

Ще одним важливим завданням є узгодження позицій українських аграрних об’єднань перед представленням їхніх інтересів європейським інституціям. Послідовна та скоординована позиція допоможе зробити діалог результативнішим, чіткіше сформулювати пріоритети українських виробників і посилити їхню участь у дискусіях щодо майбутнього аграрної політики ЄС.

Учасники також розглянули роль мережі аграрних дипломатичних представництв Нідерландів у підтримці міжнародної торгівлі, інвестицій і співпраці в аграрній сфері. Такий досвід становить практичний інтерес для України, яка розвиває власні механізми представлення аграрних інтересів за кордоном.

Продовольча безпека в умовах війни

Окремий вимір дискусії стосувався продовольчої безпеки та її значення для європейської й міжнародної політики. Спікери звернули увагу на те, що блокування Росією чорноморських портів України вплинуло на глобальну торгівлю зерном і посилило нестабільність міжнародних продовольчих систем.

Цей аспект дав змогу розглянути українське сільське господарство не лише як галузь національної економіки, а й як важливий елемент міжнародної продовольчої безпеки. Збереження виробничого потенціалу України, доступ до зовнішніх ринків і розвиток міжнародної співпраці мають значення для широкого кола держав.

У цьому контексті аграрна дипломатія постає як інструмент поєднання економічних інтересів, безпекових пріоритетів і завдань європейської інтеграції. Вона допомагає підтримувати партнерські зв’язки, пояснювати потреби українського аграрного сектору та формувати спільні підходи до актуальних викликів.

Жвава дискусія та практична цінність для студентів

Важливою складовою заходу стала інтерактивна дискусія, під час якої учасники мали змогу висловлювати свої погляди, реагувати на запропоновані твердження та ставити запитання спікерам. Для цього використовувалися усні запитання й чат, а обговорення охоплювало як політичні аспекти європейської інтеграції, так і конкретні проблеми аграрного виробництва.

Студенти отримали можливість безпосередньо поспілкуватися з фахівцями, які працюють на перетині дипломатії, міжнародної аграрної співпраці та державної політики. Такий формат допомагає краще зрозуміти, як формуються позиції держав, як узгоджуються інтереси різних учасників переговорів і чому практичне виконання домовленостей має не менше значення, ніж їх досягнення.

Відгуки студентів засвідчили зацікавленість тематикою зустрічі. Вони відзначали цінність практичного досвіду спікерів, можливість ознайомитися з нідерландським баченням аграрної політики ЄС, а також краще зрозуміти відмінності між умовами діяльності українських і нідерландських фермерів.

Особливо важливим для студентів стало усвідомлення того, що вступ до ЄС передбачає складний переговорний процес, пошук компромісів і врахування інтересів держав-членів. Водночас європейська інтеграція відкриває можливості не лише для адаптації України до спільних правил, а й для її майбутньої участі у формуванні європейської політики.

Зустріч також продемонструвала практичну цінність міждисциплінарного підходу, що поєднує міжнародні відносини, дипломатію, аграрну економіку, право та питання продовольчої безпеки.

Продовження співпраці

За підсумками зустрічі було окреслено перспективи подальшої взаємодії. Зокрема, запропоновано провести навесні наступну зустріч уже безпосередньо в НУБіП України. Однією з можливих тем продовження професійного діалогу може стати система аграрних аташе Нідерландів та її роль у розвитку міжнародної аграрної співпраці. Обговорені питання можуть стати основою для наступних освітніх і експертних заходів, присвячених переговорам про вступ України до ЄС, впровадженню європейського аграрного законодавства та розвитку міжнародних партнерств.

Проведена лекція стала важливою нагодою для фахового діалогу між українською академічною спільнотою та представниками Королівства Нідерландів. Вона допомогла поглибити розуміння політичних, економічних та інституційних аспектів європейської інтеграції України, а також продемонструвала значення практичної дипломатичної взаємодії для підготовки до членства в Європейському Союзі.

Захід у межах проєкту EUNDAS підтвердив, що успішна європейська інтеграція в аграрній сфері потребує не лише гармонізації законодавства, а й розбудови інституційної спроможності, відкритого діалогу між виробниками, узгодження національних позицій та формування довгострокових партнерств. Саме поєднання експертних знань, дипломатичної практики й освітньої діяльності створює підґрунтя для підготовки фахівців, здатних ефективно представляти інтереси України в європейському переговорному процесі.

Захід відбувся в межах проєкту Erasmus+ Jean Monnet EUNDAS «Переговорна дипломатія ЄС і України в аграрній сфері», що реалізується в НУБіП України за підтримки Європейського Союзу.

Стежте за діяльністю проєкту EUNDAS: