Інтелектуальні БПЛА та індустріальна інформатика: аспіранти ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження на міжнародних конференціях IEEE.

Як зробити безпілотник розумнішим, навчити його безпечно виконувати складні маневри навіть за обмежених обчислювальних ресурсів? Як об'єднати дані з агродронів, супутників і камер спостереження, щоб допомогти агроному вчасно виявляти загрози врожаю? Ці та інші актуальні технологічні завдання перебувають у центрі наукових досліджень аспірантів кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України.


У листопаді 2026 року аспіранти та науково-педагогічні працівники інституту представили результати своїх досліджень на двох міжнародних наукових конференціях, організованих за участю міжнародної професійної асоціації IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers).


Інтелектуальні БПЛА: від оптимізації навчання до математично обґрунтованого керування


На базі Київського авіаційного інституту відбулася 8-ма Міжнародна конференція «Актуальні проблеми розробки безпілотних літальних апаратів» — IEEE APAVUD-2026. У межах заходу було представлено дві наукові доповіді за участю аспірантів першого року навчання.

Аспірант Артем ЛУЦИК (науковий керівник — професор Сергій ШВОРОВ) представив дослідження на тему «Метод структурно-параметричної оптимізації програми навчання інтелектуальних БПЛА в умовах обмеженості ресурсів».

У центрі роботи — пошук ефективних підходів до навчання інтелектуальних безпілотників, коли обчислювальні ресурси, час і можливості проведення реальних випробувань обмежені. Запропонований підхід передбачає автоматизоване формування програми навчання, адаптацію складності тренувальних завдань і контроль безпеки виконання критичних маневрів, зокрема в ситуаціях, що потребують екстреної посадки. Особливу увагу приділено перенесенню навичок, сформованих у віртуальному середовищі симулятора, на реальний безпілотний апарат. Це відкриває можливості для скорочення часу навчання та зменшення ризиків під час експериментальних польотів.


Ще один напрям досліджень представив аспірант Давид ПОТАПЕНКО (науковий керівник — професор Сергій ШВОРОВ) із доповіддю «Дискретне глибоке нейронне навчання для формально верифікованих систем керування польотом БПЛА».

Дослідження спрямоване на створення нейромережевих алгоритмів, які можна реалізувати на мікроконтролерах з обмеженими обчислювальними можливостями. Замість традиційних обчислень із плаваючою комою автори пропонують використовувати дискретизовані математичні операції та функції, значення яких попередньо формуються у компактних таблицях. Такий підхід потенційно дає змогу зменшити обчислювальне навантаження, підвищити передбачуваність часу виконання алгоритмів і створити передумови для формальної математичної перевірки систем керування. Перспективним напрямом є також адаптація алгоритмів безпосередньо під час польоту з дотриманням визначених обмежень безпеки.


Індустріальна інформатика: штучний інтелект на службі агромоніторингу


Інший напрям наукової роботи був представлений на 7-й Міжнародній конференції з сучасних електроенергетичних систем IEEE MEES-2026, яка відбулася на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

У секції «Індустріальна інформатика» аспірант третього року навчання Данило ГРАДОБОЄВ (науковий керівник — доцент Микола Кіктєв) представив доповідь «Інтерфейс веб-системи для моніторингу рухомих об'єктів в агрономії».

Розробка авторського колективу — вебсистема AgroPest Monitor — демонструє, як сучасні інформаційні технології та штучний інтелект можуть змінити підходи до моніторингу сільськогосподарських угідь. Система передбачає інтеграцію інформації з агродронів, супутникових джерел і камер спостереження в єдиному інформаційному середовищі.


За допомогою алгоритмів штучного інтелекту система забезпечує розпізнавання шкідників, відображення потенційно небезпечних зон на інтерактивній карті та формування завдань для фахівців із захисту рослин. Таким чином, AgroPest Monitor покликана перетворити різнорідні дані дистанційного спостереження на практичну інформацію для прийняття агрономічних рішень.


Від наукової ідеї до міжнародного визнання


Важливо, що представлені матеріали підготовлені авторськими колективами, основу яких становлять науковці ННІ Енергетики, автоматики і енергозбереження НУБіП України, за участю колег з інших установ. Подані роботи пройшли незалежне рецензування та були відібрані програмними комітетами міжнародних конференцій.


За результатами конференцій матеріали планується опублікувати на платформі IEEE Xplore, публікації якої представлені, зокрема, у наукометричній базі Scopus.

Для аспірантів участь у таких заходах — це не лише можливість представити власні наукові результати міжнародній академічній спільноті, а й важливий досвід апробації досліджень, професійної комунікації та обговорення перспективних технологічних рішень.


Вітаємо аспірантів та їхніх наукових керівників із вагомими результатами! Бажаємо подальшого розвитку досліджень, успішної реалізації наукових ідей та нових публікацій на міжнародному рівні!

All news

Валерій КОВАЛЬ,
професор кафедри АРС