Як домовлятися про майбутнє агросектору: данський досвід для України

18 листопада в НУБіП України відбулася лекція «Переговорна дипломатія ЄС–Україна в аграрній сфері: данська перспектива».


Захід відбувся 2026 року онлайн у межах проєкту Erasmus+ «EU-Ukraine Negotiating Diplomacy in the Agrarian Sphere». Спікером виступив міністр-радник з питань продовольства, сільського господарства та рибальства Посольства Королівства Данія в Україні Поул Якоб ЕРІКСРУП (Poul Jacob ERIKSRUP). Модератором був керівник Центру європейської аграрної політики та дипломатії, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП Богдан ГРУШЕЦЬКИЙ.

Спікер розповів, як сільське господарство сформувало Данію. Історичну частину він розпочав із села до реформ і аграрних реформ XVIII століття, коли фермери поступово ставали власниками землі. Наприкінці XIX століття дешеве зерно змусило Данію перейти до тваринництва та молочної справи: масло і бекон стали візитівкою країни, а до 1914 року сільське господарство давало близько 60% експорту. Особливу увагу було приділено кооперації: перша кооперативна молочарня з'явилася 1882 року, а за принципом «один член — один голос» дрібні виробники отримали вагомий голос і доступ до переробки та експорту. Вступ Данії до ЄЕС у 1973 році підключив країну до спільної аграрної політики ЄС.


Про сучасний стан спікер навів дані: близько 35 тисяч господарств і 2,6 млн га земель, провідні галузі — свинарство та молочне виробництво. Окремо він розповів про «зелений поворот»: створення Міністерства природи і добробуту тварин у червні 2026 року та «Угоду про зелену Данію», серед цілей якої відновлення 140 тисяч га торфовищ до 2030 року, висадка 250 тисяч га лісу до 2045 року, скорочення азотного навантаження та перший у світі податок на викиди парникових газів від тваринництва.

Данський досвід показує: аграрний успіх тримається не лише на ресурсах, а й на інституціях, кооперації та вмінні домовлятися. Особливо показовою є «Угода про зелену Данію», яка спирається на міжпартійний консенсус і залучення бізнесу, екологів та муніципалітетів. Для України, яка інтегрується в єдиний аграрний ринок ЄС, це наочний приклад того, що вимоги Спільної аграрної політики та «зеленого» порядку денного потребують не лише дипломатичних переговорів, а й довіри між державою та виробниками. Саме тому така практична перспектива країни-члена ЄС є дуже цінною для розуміння переговорного процесу.


All news

Арина НИЧИПОРЕНКО,
студентка 3 курсу,
спеціальності «Міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії»