Від агровиробництва до медицини: магістри G7 представили вісім проєктів з автоматизації на постерній конференції

Вісім магістерських проєктів, різні об’єкти дослідження та широкий спектр інженерних рішень — від керування електрофізичними процесами в рослинництві до автоматизації міського водопостачання, зерносушіння та оброблення медичної інформації. На кафедрі автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка НУБіП України відбулася постерна конференція магістрантів освітньо-професійної програми G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка».


Представлені роботи продемонстрували, наскільки різноманітними можуть бути сучасні завдання автоматизації, як поєднуються технічні засоби, програмне забезпечення, комп’ютерно-інтегровані технології та інтелектуальні алгоритми для створення ефективних систем керування.


Серед представлених на конференції досліджень особливу увагу привернули такі магістерські розробки.

Дар’я ГУМЕНЮК (науковий керівник — Микола КІКТЄВ) представила роботу «Розробка та дослідження комп’ютерно-інтегрованої системи управління електрофізичним впливом на рослини». Дослідження присвячене застосуванню автоматизованих технічних рішень для керування параметрами електрофізичного впливу на рослинні об’єкти. Це цікавий приклад поєднання автоматизації та електротехнологій для вирішення завдань сучасного аграрного виробництва.

Софія СТЕЦЕНКО (наукова керівниця — Алла ДУДНИК) зосередилася на вдосконаленні систем міської інфраструктури. Тема її роботи — «Удосконалення комп’ютерно-інтегрованої системи автоматичної подачі води споживачам в КП «Зеленодольський міський водоканал». У центрі дослідження — автоматизоване керування водопостачанням, де стабільність технологічних процесів, контроль параметрів і надійність технічних засобів мають безпосереднє значення для забезпечення споживачів водою.

Ольга БІЛОУСОВА (науковий керівник — Тарас ЛЕНДЄЛ) представила дослідження «Дослідження та розробка системи автоматичного керування температурним режимом теплиці». Робота спрямована на створення системи, здатної підтримувати задані температурні умови в тепличному середовищі. Це важлива складова сучасного тепличного господарства, адже точність регулювання мікроклімату впливає на умови вирощування рослин та ефективність використання енергетичних ресурсів.

Михайло ГАЛІЧЕНКО (науковий керівник — Володимир ЛУКІН) присвятив магістерську роботу темі «Комп’ютерно-інтегрована система керування температурою в шахтній зерносушарці із використанням комплексу технічних засобів Schneider Electric». Проєкт передбачає застосування сучасних промислових засобів автоматизації Schneider Electric для контролю та керування температурними режимами зерносушіння. Актуальність такого напряму особливо відчутна в умовах, коли якість післязбиральної обробки зерна безпосередньо залежить від точності підтримання технологічних параметрів.


Владислав СОРОЧАН (науковий керівник — Микола КІКТЄВ) представив роботу «Дослідження і розробка інтелектуальної системи прийняття рішень при обробці медичної інформації». Дослідження демонструє можливості застосування сучасних методів інтелектуального опрацювання даних у медичній сфері. Тут інженерні підходи до автоматизації працюють із зовсім іншим об’єктом — інформаційними потоками, де важливими є систематизація даних, їх аналіз та підтримка обґрунтованого прийняття рішень.


Постерний формат конференції дав можливість магістрантам не просто ознайомити присутніх із темами дипломних робіт, а й наочно представити власні дослідження, пояснити обрані технічні рішення, продемонструвати результати та відповісти на запитання. Такий формат сприяє розвитку важливих професійних компетентностей: уміння аргументувати інженерні рішення, презентувати результати досліджень і вести фахову дискусію.


Загалом конференція об’єднала вісім магістерських проєктів, що охопили різні сфери застосування автоматизації. П'ять із них представлені в цьому матеріалі, а кожен із решти досліджень доповнює загальну картину інженерних завдань, над якими працюють майбутні фахівці.


Різноманітність тематик засвідчує, що сучасна автоматизація давно вийшла за межі традиційного промислового обладнання. Її рішення потрібні в аграрному виробництві, енергетиці, комунальному господарстві, медицині та багатьох інших галузях. Водночас незмінною залишається основа інженерної роботи — розуміння технологічного процесу, вибір відповідних технічних засобів і розроблення ефективної системи керування.


Від ідеї до інженерного рішення — саме такий шлях проходять магістранти G7, готуючись до професійної діяльності. А постерна конференція стає майданчиком, де їхні дослідницькі напрацювання виходять за межі дипломної роботи та стають предметом фахового обговорення.

All news

Сергій ШВОРОВ,
професор кафедри АРС