ДЕРЖАВНІСТЬ ЯК ЗАПОРУКА НАШОГО ІСНУВАННЯ І РОЗВИТКУ
День державності як державне свято запроваджене указом Президента №423/2021 від 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до 30-ї річниці незалежності України.
«В Україні запроваджують нове свято – День Української Державності! Його відзначатимуть 28 липня. Про це йдеться в ухваленому законі № 5864. Він є логічним продовженням Указу Президента «Про День Української Державності», що був підписаний під час святкування 30-ї річниці Незалежності України. Це рішення сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. Воно стане чинником опору ворожим наративам росії про Україну як «фейкову державу». Ми повинні відвойовувати кожен сантиметр своєї історії, розчищати наше історичне коріння. Адже ми – самодостатня нація». Голова Верховної Ради України Р. Стефанчук
У 2022-му та 2023 роках День державності відзначали 28 липня, а з 2024 року за рішенням Верховної Ради України його перенесли на 15 липня з огляду на перехід з Юліанського на Новоюліанський стиль календаря.
День української державності має свій символ – чотири тризуби, які означають боротьбу, незалежність, історію та ідентичність. Тризуб був символом князя Володимира Великого, за часів якого відбулося хрещення Київської Русі. Ця пам’ятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію.
Першою формою став Антський союз – протодержавне військово-політичне об’єднання слов’янських племен на терені сучасної України в ІV – на початку VІІ ст. За даними археології обіймало територію Середнього Дніпра, Лівобережного Дніпра і Південного Побужжя. З початку VII ст. назва «анти» вже не фігурує в писемних джерелах, натомість поширюється етнонім «склавіни» (у пізнішій версії - «слов’яни»).
В період середньовіччя на території України виникла Київська Русь – середньовічна держава зі столицею в Києві (кінець ІХ – середина ХІІ ст.). Її історичним ядром стало Середнє Подніпров’я. У часи найбільшої могутності простягалася від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, від верхів’їв Вісли на заході до середньої Волги на сході.
Продовжувачем державотворчої традиції і носієм української державності стало Києва Галицько-Волинське князівство (кінець ХІІ – середина ХІV ст.).
У XIV ст. українські землі увійшли до складу Великого Литовського князівства. Хоча української держави не існувало, проте збереглися окремі елементи правової системи та традиційного апарату влади. Тоді ж виникла Запорізька Січ («Держава в державі») - військовий та адміністративний центр козацтва на півдні українських земель (середина ХVІ ст. – 1775 р.).
Зростання свідомості українців призвело до утворення Войсько Запорізького - Української гетьманської (козацької) держави, яку у російських джерелах називали Гетьманщиною, яка стала наслідком визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького (середина ХVІІ ст. – кінець ХVІІІ ст.).
У добу Української революції 1917-1921 рр. виникають нові моделі державності: Українська Народна Республіка (УНР) у період Центральної Ради та Директорії; Українська Держава гетьмана П. Скоропадського; Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Її поразка призвела до появи Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), яка являла собою радянську модель української державності (1919-1991 рр.).
Проте не слід забувати, що напередодні другої світової війни була проголошена Карпатська Україна – автономна Українська республіка у складі Чехо-Словаччини (1938-1939 рр.) і Українська незалежна держава на Закарпатті (березень 1939 р.).
Сучасна Українська держава є результатом тривалих змагань за незалежність, які вели наші попередники. Її відлік починається з прийняття Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації. Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі. Держава і державність поняття нероздільні. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Наша державність визнана світовим співтовариством, про що свідчить сьогодняшній приїзд до столиці очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, а також президентів Молдови, Сербії та Румунії.
Сьогодні історія є нашою науковою зброєю. росія століттями маніпулювала фактами про Україну, заперечувала самобутність Українського народу, системно руйнувала зародки національної свідомості, нівелюючи право мати власну державу. Нинішня війна йде за наше минуле і майбутнє, національну незалежність та ідентичність.
Вітаємо колег, співробітників та студентів зі святом!
Вшановуємо покоління, які виборювали нашу незалежність!