Маса фасованого товару: де закінчується похибка й починається порушення

Купуючи фасовану продукцію в супермаркеті, споживач розраховує на повну відповідність між цифрою на етикетці та реальним вмістом упаковки. Проте на практиці вага окремої одиниці товару може дещо відрізнятися від заявленої. Чи є це прямим порушенням прав споживача?

Фахівці у сфері харчової безпеки та метрології наголошують: невелика від’ємна різниця у вазі не завжди свідчить про фальсифікацію чи обважування. Через технологічні особливості автоматизованого фасування нормативно-правова база допускає граничні межі відхилень.

Законодавчі норми та допустимі межі

В Україні вимоги до метрологічних характеристик упакованих товарів регулюються Технічним регламентом щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку (затвердженим постановою КМУ № 1193).

Документ чітко регламентує допустимі від’ємні відхилення (ДВВ) вмісту фасованої одиниці залежно від її номінального об'єму або маси:

Номінальний вміст товару (g або ml) Гранично допустиме від’ємне відхилення Приклад допустимої нестачі
від 5 до 50 9% від номіналу У пачці спецій 20 г допустима вага — від 18.2 г
від 50 до 100 4.5 г (мл) У пачці соусу 80 г допустима вага — від 75.5 г
від 100 до 200 4.5% від номіналу У плити шоколаду 100 г допустима вага — від 95.5 г
від 200 до 300 9 г (мл) У пачці сиру 250 г допустима вага — від 241 г
від 300 до 500 3% від номіналу У пачці крупи 400 г допустима вага — від 388 г
від 500 до 1000 15 г (мл) У пляшці олії 800 мл допустимий об'єм — від 785 мл
від 1000 до 10000 1.5% від номіналу У пакеті борошна 2 кг (2000 г) допустима вага — від 1970 г

Важливо: Вказані норми стосуються лише від’ємних відхилень (нестачі ваги). Якщо фактична вага товару перевищує номінальну — це не є порушенням правил фасування.

Різниця між номінальною та фактичною масою вважається недопустимою, якщо:
Від’ємне відхилення окремої упаковки перевищує встановлені Технічним регламентом відсоткові або грамові норми.
Середня маса партії фасованих товарів є меншою за номінальну масу, вказану на маркуванні (технологічні норми вимагають, щоб у середньому партія відповідала заявленій вазі).
У разі виявлення системних або суттєвих розходжень Держпродспоживслужба має право притягнути суб'єкт господарювання (виробника або продавця) до адміністративно-господарської відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів та метрологічних норм.
Практичні поради для споживача
Користуйтеся контрольно-вимірювальними приладами: У залах торговельних мереж мають бути встановлені повернені та атестовані контрольні ваги.
Враховуйте масу тари (упаковки): Під час контрольного зважування слід віднімати вагу пластикового контейнера, плівки чи коробки, якщо зважування здійснюється без розпакування.
Фіксуйте порушення: Якщо виявлено відхилення, що перевищує допустимі норми, звертайтеся до адміністрації магазину або залишайте скаргу до територіальних органів Держпродспоживслужби.

Олександр ВЕРГЕЛЕС, доцент кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарсьої продукції