Від першого візиту до великої мрії: знайомство майбутньої міжнародниці з НУБіП України

Учениця 11 класу Ірина Савчук із Червоненського ліцею Житомирської області завітавши на гостину до Національного університету біоресурсів і природокористування України, отримала незабутні враження та яскраві емоції як від прогулянки територієюю кампусу, так і від щирого спілкування зі студентами та викладачами. Абітурієнтка, а в найближчій перспективі, сподіваємося, наша студентка утвердилася у своєму бажанні стати частиною нашої академічної спільноти!

Ірина поділилася своїми враженнями від візиту:

«Окрему вдячність хочу висловити представникам кафедри міжнародних відносин і суспільних наук. Спілкування із завідувачкою кафедри, кандидатом історичних наук, доцентом Вікторією Олексіївною, а також із доцентом кафедри Богданом Павловичем виявилося дуже продуктивним. У надзвичайно теплій та приємній атмосфері спочатку на кафедрі, а потім за чашкою смачної кави у затишному буфеті першого корпусу, ми обговорили ключові аспекти майбутнього навчання.

Я отримала повну та цінну інформацію щодо організації освітнього процесу та побуту студентів, перспектив працевлаштування та можливостей кар’єрного зросту для фахівців-міжнародників, можливості вступу на бюджетну форму навчання за пільгами та квотами для дітей учасників бойових дій.

Також я мала нагоду оглянути навчальні аудиторії, де здобувають освіту майбутні бакалаври. Кабінети є комфортними, світлими та повністю забезпечують базові потреби для ефективного навчання. Оскільки мій візит припав на кінець семестру, коли аудиторії вже трохи спорожніли, мені вдалося спокійно та виважено оцінити інфраструктуру.

Як майбутній спеціаліст у сфері міжнародних відносин, я не можу залишатися осторонь глобальних світових тенденцій, однією з яких є побудова інклюзивного суспільства. Під час візиту мене супроводжували мої тітка та дядько – люди з інвалідністю. На жаль, через архітектурні особливості будівлі вони оглянули лише перший поверх, але не змогли піднятися на другий й оглянути частину кабінетів.

Вірю, що в найближчій перспективі університет повністю вирішить питання архітектурної доступності, тому що повна безбар’єрність — це не просто вимога часу, а наш спільний і впевнений крок у європейське майбутнє.

Щиро дякую кафедрі за гостинність та сподіваюся вже незабаром повернутися сюди у статусі студентки!