Подорож у світ анатомії тварин
Вам здається, що всі університетські музеї — це нудні вітрини з пильними експонатами? Ми хочемо розвіяти цей стереотип і поділитися власними враженнями.
Нещодавно нам, першокурсникам-агробіологам, випала нагода відвідати Музей анатомії ветеринарного факультету НУБіП України. Екскурсію запропонувала й організувала Анна ЯРОШ, наставниця групи, доцентка кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів. Познайомив нас з експонатами та поділився секретами їх виготовлення відомий популяризатор музею — Микола СТЕГНЕЙ, доцент кафедри анатомії, гістології та патоморфології тварин імені акад. В. Г. Касьяненка.
Для більшості з нас це було перше знайомство з анатомічною колекцією такого масштабу. Музей вважається одним із найвідоміших університетських музеїв Києва. Наразі в ньому зберігається майже дві тисячі експонатів.
Унікальна експозиція вразила нас різноманіттям представлених об’єктів тваринного світу з різних куточків планети. Виставкові експонати розміщені у трьох просторах.
Перша локація — це велика колекція кісткових матеріалів: тут зібрані скелети та черепи ссавців, птахів і рептилій. Серед найпомітніших експонатів — скелети носорога й жирафи, череп чотирирогої кози та кістяк пітона. У цьому залі ми дізналися й на власні очі побачили, завдяки якому пристосуванню коні можуть спати стоячи. Це апарат фіксації кінцівок — система сухожиль, зв’язок і м’язів, що пасивно утримує суглоби в розігнутому положенні без участі активного м’язового напруження. Саме це дозволяє м’язам коня відпочивати, поки кінцівки залишаються у стійкому положенні.
Тут ми також побачили експонати, збережені у рідинному середовищі. Вони допомагають студентам детально вивчати органи та цілісні біологічні об’єкти. Особливо вразив мозок великої рогатої худоби в розрізі та унікальні зразки тварин.
Окремої уваги заслуговують експонати, виготовлені за допомогою полімерного бальзамування. Пластинація біологічних об'єктів — це технологія, що дозволяє замінити рідини в органах і тканинах на спеціальні полімери. Тривалість процесу пластинації становить від двох до семи місяців залежно від розміру об'єкта. У результаті отримують довговічні, сухі та високодеталізовані анатомічні препарати, які не псуються й ідеально підходять для навчання.
Друга локація — це простір, де експонуються опудала птахів і ссавців. Тут відвідувачів зустрічають страуси, пелікани, крокодили, жирафа, тигр, ведмідь та інші представники фауни. Майстерність університетських таксидермістів (фахівців із виготовлення опудал) дозволяє буквально доторкнутися до світу дикої природи.
Найбільше враження справила третя локація — скелет самки синього кита. Його розміри вражають: за життя маса тварини становила близько 140 тонн, а довжина — 26 метрів. Не менш цікавою виявилася історія цього експоната. Морського ссавця вполювали під час першої антарктичної експедиції у 50 - х роках минулого століття. До відправлення в Київ скелет зберігали в Севастополі у спеціально виритому котловані. Потім тривалий час він експонувався на ВДНГ у павільйоні №11 під назвою «Багатства моря». З 2010 року цей унікальний експонат знаходиться під накриттям біля 12-го корпусу нашого університету.
Відвідування Музею анатомії стало для нас прикладом того, як ентузіазм і науковий пошук можуть створювати простір, який не лише зберігає, а й надихає! Унікальна колекція та інноваційні методи виготовлення навчальних препаратів роблять Музей анатомії сучасним, динамічним навчальним центром, а не просто сховищем анатомічних реліквій.