Конструктивна розмова членів гуртків «Секрети журналістської творчості» та «Мовознавчі студії»

Зустрічаємося не вперше. Таку комунікацію якось організували наші керівники – Ніна Степанівна та Микола Іванович. Розмова тоді вийшла цікавою, запам’яталася. На цей раз нам запропоновано, здавалося б, таку вже обговорювану-переобговорювану проблему, як журналістський заголовок. Без конкретних завдань, без яких-небудь мовних та позамовних коментарів – повна свобода! До бібліонімів (цей термін почуто сьогодні) ми зверталися на заняттях із різних дисциплін, зазичай у прагматичному вимірі, проєктуючи його на теоретичне тло, тобто на фонові знання. Цей досвід на черговому засідання гуртка знадобився.

Якихось теоретичних екскурсів не здійснювали, та й потреби в тому не було. До того нам хотілося вирватися із царини академізму. Розмову в належне русло скерували Ніна Степанівна та Микола Іванович. Вони розпалили жваву дискусію про гармонію претекстової і власне текстової частин твору. Приємно було від студентів чути інформацію про нові твори. Кожен щось занотував для себе – стимул: обов’язково прочитаю! Ішлося здебільшого про електронні книги. Як показала розмова, ми їх любимо – і є на те рада. Це питання гуртківці скрупульозно простудіювали.

Про інше говорити не будемо, воно принесло свою користь, употужнило наші фахові компетентності. Висловимо подяку керівникам гуртків, які підготували цікаву вікторину «У бібліонімному королівстві». Важливо, що однозначних, максимально конкретизованих відповідей вона не передбачала, і це добре. Отож панував політ думок, фонтанували припущення, домислення, переінакшення, спонтанно застосовувалися різні віртуальні мистецько-журналістсько-мовознавчо-літературознавчі технології.

Справа нібито буденна, але висліди її небуденні.

До нових зустрічей!