Му-у-у, хрю і стандарти ЄС: у НУБіП обговорили політику благополуччя тварин
15 жовтня 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся онлайн-семінар «Добробут тварин у Європейському Союзі та Україні: від історії й законодавства до реальної практики ферм і боєнь».
Захід був присвячений європейським стандартам захисту тварин, особливостям їх практичного застосування в аграрному виробництві та завданням, які постають перед Україною на шляху до членства в Європейському Союзі.
Повний запис семінару можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=44ypN5sKMDc
Організаторами семінару стали кафедра міжнародних відносин і суспільних наук та Центр європейської аграрної політики та дипломатії НУБіП України. Модератором заходу виступив Богдан ГРУШЕЦЬКИЙ, керівник Центру європейської аграрної політики та дипломатії НУБіП України.
Із вітальним словом до учасників звернулася Вікторія ХВІСТ, завідувачка кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України. Вона наголосила на важливості благополуччя тварин у контексті європейської інтеграції та сільськогосподарських переговорів між Україною і Європейським Союзом. Адже відповідність європейським вимогам передбачає не лише гармонізацію законодавства, а й практичні зміни в організації аграрного виробництва, системі контролю та відповідальності виробників.
Як формувалася політика ЄС у сфері захисту тварин
Основну доповідь представила Єлизавета ЦЕРІНГ, магістрантка спеціальності «Міжнародні відносини» НУБіП України та експертка з питань благополуччя тварин, яка має практичний досвід роботи в німецькій м’ясопереробній компанії Goldschmauss.
Розпочавши з історії становлення європейського законодавства, спікерка простежила, як змінювалися підходи до захисту тварин і як принципи гуманного поводження поступово перетворювалися на конкретні нормативні вимоги. Учасники ознайомилися з основними нормативно-правовими актами ЄС, зокрема з директивами, ухваленими впродовж 1990–2000 років, які визначили важливі засади регулювання утримання сільськогосподарських тварин, їх транспортування та забою. Окрему увагу приділили концепції п’яти свобод благополуччя тварин. Вона передбачає захист від голоду й спраги, дискомфорту, болю, травм і хвороб, можливість демонструвати природну поведінку, а також відсутність страху та страждань. Ці принципи стали важливою основою для формування сучасних підходів до оцінювання умов утримання тварин і відповідальності людей за їхній стан.
Від ферми до бойні: як європейські стандарти працюють на практиці
Значну частину виступу Єлизавета ЦЕРІНГ присвятила практичному застосуванню законодавчих вимог. На прикладах роботи підприємства в Німеччині вона пояснила, як принципи благополуччя тварин інтегруються в повсякденні виробничі процеси та як відповідальність розподіляється між державними органами, ветеринарними фахівцями, керівництвом підприємств і безпосередніми працівниками.
У центрі уваги опинилися вимоги до утримання свиней і великої рогатої худоби. Належні умови передбачають урахування фізіологічних потреб тварин, особливостей їхньої поведінки та реакцій на навколишнє середовище. Не менш важливими є організація простору, можливість безпечного переміщення та запобігання ситуаціям, які можуть спричинити страх, стрес або травмування. Окремий блок доповіді стосувався транспортування тварин. Серед ключових аспектів — забезпечення достатнього простору, належного температурного режиму й вентиляції, а також дотримання вимог щодо тривалості перевезень. Спікерка також розповіла про значення ідентифікації тварин, ветеринарних перевірок і дотримання встановлених процедур під час забою.
Учасники дізналися, що контроль за виконанням стандартів передбачає не лише перевірки компетентних ветеринарних органів, а й внутрішні аудити підприємств та аудити, які проводять клієнти. Важливу роль відіграють належне документування виробничих процедур, дотримання гігієнічних вимог і правил безпеки під час роботи у виробничих зонах. Водночас оцінювання благополуччя тварин не можна зводити лише до формальної перевірки приміщень або наявності необхідної документації. Комплексний підхід передбачає спостереження за станом здоров’я тварин, їхньою поведінкою та реакцією на людей. Поєднання належних умов утримання, постійного моніторингу й ефективного контролю дає змогу оцінити, наскільки виробничі практики відповідають установленим вимогам.
Чому свині й корови реагують на людей саме так?
Особливо цікавою частиною семінару стало обговорення поведінки тварин і способів запобігання стресу. Єлизавета ЦЕРІНГ пояснила, що реакції свиней і корів на шум, освітлення, перешкоди та дії людей безпосередньо впливають на їхнє переміщення й поведінку під час виробничих процесів.
Надмірний стрес може спричиняти страх, нерухомість і труднощі з переміщенням, збільшуючи ризик травм як для тварин, так і для працівників. Тому важливими є продумана організація простору, зрозумілі маршрути руху, мінімізація зайвих подразників і спокійне поводження з тваринами.
Практичним прикладом сучасного підходу стало використання технологій віртуальної реальності (VR) для навчання персоналу. Завдяки спеціальним VR-окулярам працівники можуть краще зрозуміти, як тварини сприймають навколишнє середовище та реагують на різні подразники. Такий підхід допомагає подивитися на виробничі ситуації з позиції тварини, а не трактувати її поведінку як упертість чи небажання рухатися. Крім того, під час семінару розглянули можливості застосування штучного інтелекту для моніторингу благополуччя тварин. Сучасні технології відкривають додаткові можливості для спостереження за їхнім станом, виявлення потенційних проблем і вдосконалення виробничих практик.
Україна та ЄС: від законодавчого наближення до реального виконання
Завершальна частина семінару була присвячена українському контексту. Наближення національного законодавства до європейських вимог є важливим етапом європейської інтеграції, однак ухвалення відповідних норм саме по собі не гарантує їх належного виконання.
Серед викликів, які потребують уваги, — обмеженість фінансових ресурсів, відмінності в підходах до практичного застосування стандартів і необхідність формування відповідної культури поводження з тваринами. Важливими умовами змін є ефективний ветеринарний контроль, належна підготовка працівників, систематичне ведення документації та відповідальність підприємств за дотримання встановлених вимог. Особливе значення має послідовне впровадження стандартів у всьому виробничому ланцюгу — від ферми до бойні. Узгоджені підходи до благополуччя тварин, належне маркування та прозорість виробничих процесів пов’язані з вимогами європейського ринку й відповідальністю виробників перед споживачами.
Досвід країн ЄС також показує, що навіть за наявності спільної нормативної основи практики її реалізації можуть відрізнятися між державами-членами. Тому важливими залишаються не лише гармонізація законодавства, а й ефективність контролю, належне виконання правил та готовність усіх учасників виробничого процесу працювати відповідно до встановлених стандартів.
Аграрна політика — це також про відповідальність
Семінар дав змогу розглянути благополуччя тварин одночасно як гуманітарне, правове, економічне та міжнародно-політичне питання. Для України, яка продовжує рух до членства в Європейському Союзі, розуміння відповідних стандартів і механізмів їх практичного застосування має особливе значення.
Поєднання європейського законодавства з реальними прикладами роботи аграрного підприємства допомогло показати, як міжнародні зобов’язання втілюються в щоденних виробничих процедурах і чому результат залежить не лише від нормативних документів, а й від людей, які забезпечують їх виконання.
Для студентів міжнародних відносин такі заходи є можливістю глибше зрозуміти практичний вимір європейської інтеграції, взаємозв’язок аграрної політики та міжнародних переговорів, а також значення адаптації українських практик до європейських стандартів.
Кафедра міжнародних відносин і суспільних наук та Центр європейської аграрної політики та дипломатії НУБіП України дякують Єлизаветі ЦЕРІНГ за змістовну доповідь, практичні приклади й можливість детальніше ознайомитися з європейськими підходами до благополуччя тварин.
Європейська інтеграція стосується не лише переговорів, законів і ринків. Вона також передбачає конкретні зміни у виробничих практиках, відповідальності бізнесу та ставленні до тварин.