Науковець НУБіП України — член експертної групи з розробки рекомендацій щодо використання штучного інтелекту в науці

22 жовтня 2026 року Міністерство цифрової трансформації України представило «Рекомендації щодо відповідального використання систем штучного інтелекту в науковій сфері».


Серед співавторів документа — наш колега Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки факультету інформаційних технологій НУБіП України, член Ради молодих вчених при МОН України.


Зазначений документ розроблено експертною групою за участю Міністерства цифрової трансформації України та Міністерства освіти і науки України. Роботу підтримав проєкт UK DIGIT, який реалізує Фонд Євразія за фінансуванням UK International Development. Документ має допомогти науковій спільноті перейти від хаотичного використання нейромереж до прозорої, усвідомленої та етичної дослідницької практики. Автори не ставили за мету укласти перелік жорстких заборон. Вони створили гнучку методологічну рамку, яка дає науковцям змогу застосовувати ШІ і водночас дотримуватися академічної доброчесності.


Безпосереднім внеском Володимира НАЗАРЕНКА є те, що він працював над розділами, присвяченими науковій діяльності та циклу проведення досліджень, безпосередньо над структурою самого документа, а також над низкою інших розділів представлених рекомендацій.


Основні положення рекомендацій наступні:

  • ШІ — інструмент, а не автор. Систему штучного інтелекту не можна зазначати співавтором наукової праці. Формулювання висновків, остаточне наукове судження та рецензування робіт колег залишаються за людиною. Дослідник несе персональну відповідальність за кожне твердження у своїй роботі.

  • Три рівні ризику. Документ поділяє використання ШІ на три категорії. Перша — повністю допустиме використання, наприклад мовне редагування чи форматування. Друга — використання за певних умов, коли дослідник бере на себе додаткову відповідальність за перевірку й документування. Третя — практики, несумісні з науковою етикою, як-от генерація фіктивних даних або приписування ШІ авторства.

  • Прозорість. Замість загальних фраз на кшталт «у роботі використовувався ШІ» рекомендації пропонують зазначати, для яких саме завдань і на якому етапі дослідження його залучали. Для цього рекомендовано таксономію GAIDeT.

  • Конфіденційність і захист даних. Неопубліковані результати, грантові заявки та рукописи на рецензуванні не можна завантажувати в публічні чат-боти. Працювати з чутливими даними слід лише в схвалених захищених середовищах.

  • Упередженість алгоритмів. Науковцям варто пам'ятати, що навчальні дані ШІ можуть відтворювати соціальні, гендерні та культурні перекоси.

  • Детектори ШІ-тексту. Результати автоматичних детекторів не можуть бути єдиною підставою для відхилення рукопису.


Розробники наголошують, що рекомендації не завершують дискусію, а запрошують до неї. Університетам і науковим установам вони радять не будувати культуру заборон, а розвивати ШІ-грамотність, довіру та відповідальне використання нових технологій.


До складу експертної групи розробників увійшли: Артем Артюхов, Анастасія Бистрицька, Каріна БОРТУН, Максим ВАЛІН, Дар'я ГРИБ, Олег ДУБНО, Анна КОНДРАТЬЄВА, Володимир НАЗАРЕНКО, Володимир НОЧВАЙ, Василь ОРИЩУК, Олександр ОЧКАСОВ, Яна СИЧІКОВА, Олексій ТУРУТА та Віра ШЕНДРИК.


Участь представника НУБіП України в розробленні документа національного рівня свідчить про визнання рівня роботи університету у сфері цифрових технологій і штучного інтелекту.


З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті Мінцифри:

https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/shtuchnyy-intelekt-nikoly-ne-stane-spivavtorom-mintsyfra-vstanovyla-chitki-mezi-vykorystannia-shi-v-nautsi


Володимир НАЗАРЕНКО,
доцент кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки
факультету інформаційних технологій НУБіП України