НУБіП України на INTERGEO 2026 у Мюнхені
15-17 вересня 2026 року в Мюнхені відбулася Міжнародна конференція та виставка INTERGEO — головне щорічне місце зустрічі світової спільноти геодезистів, геоінформатиків і землевпорядників. У заході взяли участь доцент кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ, старший викладач кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Лідія ПРИМАК, завідувач кафедри землевпорядного проектування, професор Андрій МАРТИН та завідувач кафедри геодезії та картографії, професор Тарас ЄВСЮКОВ. Цьогорічна виставка дала змогу побачити, наскільки стрімко змінюється професія: високоточні вимірювання дедалі тісніше інтегруються з комп’ютерним зором, тривимірним моделюванням і технологіями штучного інтелекту.
Масштаб цієї події був справді світовим. За даними організаторів, INTERGEO 2026 зібрала понад 18 600 відвідувачів зі 121 країни та 530 експонентів. Для НУБіП України участь у такій події вже стала доброю традицією. Викладачі й студенти університету регулярно долучаються до INTERGEO, знайомляться з новими розробками й обмінюються досвідом із міжнародною професійною спільнотою. Саме так формується важливий зв’язок між університетською аудиторією та середовищем, у якому створюються інструменти майбутньої роботи випускників.
Під час перебування в Мюнхені Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ, Андрій МАРТИН і Тарас ЄВСЮКОВ провели робочі зустрічі з представниками AlphaGEO, Leica Geosystems, CHCNAV, Pix4D, Esri та інших постачальників геопросторових рішень. Для університету прямий діалог із виробниками має особливу цінність: він допомагає розуміти можливості обладнання, оцінювати його придатність для навчання і досліджень та знаходити партнерів для розвитку практичної підготовки.
Результат такої взаємодії вже можна побачити в НУБіП. Саме з перемовин на INTERGEO 2025 почалася історія навчально-наукової лабораторії AlphaGEO LAB, відкритої 1 вересня 2026 року на кафедрі геодезії та картографії. Співпраця університету, компанії GEOFIX та AlphaGEO дала студентам доступ до сучасних GNSS RTK-приймачів, електронних тахеометрів і SLAM-сканерів. Міжнародні професійні контакти в цьому випадку отримали цілком конкретне продовження — обладнання, з яким можна працювати на заняттях і виконувати власні дослідження.
Цьогорічна програма INTERGEO охоплювала цифрові двійники, інформаційне моделювання будівель та інфраструктури (BIM), супутникові спостереження, інженерний моніторинг, безпілотні системи, гідрографію та геопросторові дані для управління нерухомістю. Значну увагу приділяли цифровому суверенітету й модернізації публічного управління. Поєднання цих тем показує, наскільки розширилася сфера застосування геодезичних знань: від точного визначення положення об’єкта до обґрунтування рішень щодо розвитку територій, інфраструктури та природокористування.
Особливо помітним став акцент на GeoAI — застосуванні штучного інтелекту до геопросторових даних. Для фахівця це означає можливість швидше знаходити потрібну інформацію у великих масивах знімків і вимірювань: розпізнавати будівлі, класифікувати хмари точок, виділяти елементи інфраструктури, виявляти зміни на території. Геопросторовий аналіз поступово охоплює дедалі більше операцій, які раніше потребували тривалої ручної роботи.
У програмі виставкових сцен це було представлено через конкретні приклади: автоматизоване опрацювання LiDAR-даних для цифрового двійника Німеччини, перетворення хмар точок на структуровані матеріали для BIM, розпізнавання будівель на супутникових знімках для актуалізації кадастрових відомостей. Окремий напрям — агентний GeoAI, коли користувач формулює завдання звичайною мовою, а програмний агент допомагає виконувати послідовність операцій із просторовими даними. Такі розробки наближають складні аналітичні інструменти до щоденної роботи інженера.
Для землевпорядної освіти цей розвиток означає зростання вимог до компетентностей у роботі з геопросторовими даними. Важливо, що цього року участь у виставці взяли й студенти факультету землевпорядкування — Поліна ДІДЮРА, Ліна ЮСІПІШЕНА, Катерина РІЗНІЧЕНКО, здобувач ступеня доктора філософії Олексій КУЦЕНКО, а також випускники різних років Катерина МИХАЙЛИК, Микола ЗАБУГА та ін.
Сучасному студентові вже недостатньо лише вміти збирати геопросторові дані і користуватися програмним забезпеченням. Він має розуміти походження інформації, точність вимірювань, особливості системи координат і межі застосування обраного алгоритму. Автоматизовано розпізнаний об’єкт ще потребує перевірки, а висновок моделі — фахового тлумачення. Саме здатність критично оцінювати якість отриманих результатів стає однією із ключових компетентностей геодезиста і землевпорядника в епоху GeoAI.
На виставкових стендах ці тенденції втілювалися у практичних технологічних рішеннях. Одним із яскравих прикладів стала Leica GS11 у програмному середовищі X-PAD. Технологія доповненої реальності дозволяє бачити підказки для винесення пікетів безпосередньо на зображенні місцевості, а вимірювання за знімками допомагають визначати координати важкодоступних точок без встановлення віхи. Єдине програмне середовище для сумісних GNSS-приймачів і роботизованого тахеометра спрощує перехід між різними способами знімання.
Ще одна виразна тенденція — поєднання супутникових та оптичних вимірювань. Представлена Trimble ST30 об’єднує оптичну ціль із GNSS-функціональністю, компенсацією нахилу та автоматичним визначенням висоти віхи. Подібну логіку інтеграції підтримують нові приймачі Topcon HiPer S1 і HiPer V1 у технології Hybrid Positioning. А Topcon Origo використовує опорну карту приміщення для позиціонування під час розбивочних робіт, зменшуючи залежність від прямої видимості, потрібної традиційним оптичним методам. Інженер отримує більше можливостей адаптувати спосіб вимірювання до умов об’єкта.
Важливою для українських фахівців є увага до стійкості супутникового позиціонування. У новому поколінні модулів Trimble Maxwell 8 виробник передбачив засоби протидії глушінню та підміні сигналів. Такі технології покликані підвищувати надійність роботи у складному радіочастотному середовищі. Водночас оцінювання умов приймання сигналу й незалежний контроль координат залишаються необхідними складовими професійних вимірювань.
Окремої уваги заслуговує зближення вимірювань із фотореалістичною візуалізацією. Рішення на основі CHCNAV RS7 та XGRIDS Lixel L3 поєднують лазерне сканування із зображеннями та технологією 3D Gaussian Splatting. Вона дозволяє відтворювати простір із переконливою передачею кольору й зовнішнього вигляду поверхонь. Такі моделі полегшують дистанційне ознайомлення з об’єктом та обговорення проєктів. Для інженерного застосування їхню метричну придатність потрібно підтверджувати відповідно до вимог конкретного завдання.
Для України представлені технологічні напрями мають безпосереднє прикладне значення. Оновлення топографічної основи територіальних громад, документування стану пошкоджених об’єктів, підготовка даних для відбудови, моніторинг земель і природних ресурсів потребують швидкого збирання достовірної просторової інформації. GeoAI може допомогти опрацьовувати ці масиви, а цифрові моделі — узгоджувати роботу геодезистів, землевпорядників, проєктувальників і органів місцевого самоврядування. Реалізація цього потенціалу залежить від якості вихідних даних і компетентності фахівців.
Участь у INTERGEO дає НУБіП України можливість оперативно враховувати світові тенденції у розвитку освіти, науки та інновацій. Для викладачів це джерело нових ідей, матеріал для оновлення навчальних дисциплін, практичних завдань і пошуку нових наукових тем, а для студентів — можливість побачити професію в міжнародному масштабі та зрозуміти напрями її майбутнього розвитку.
Досвід AlphaGEO LAB уже продемонстрував, як знайомство на міжнародній виставці може перерости у створення сучасної університетської лабораторії. Саме так багаторічна присутність НУБіП України у світовій геопросторовій спільноті набуває реального змісту — через міжнародне партнерство, передачу знань і забезпечення студентів доступом до найсучасніших геодезичних технологій.
Наступна INTERGEO відбудеться 12-14 жовтня 2027 року у Франкфурті-на-Майні.
