НУБіП України на одеській конференції з інноваційних технологій у плануванні територій
22–24 жовтня 2026 року в Одеській державній академії будівництва та архітектури відбулася VII Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні технології у плануванні територій». Національний університет біоресурсів і природокористування України виступив одним зі співорганізаторів заходу, а науковці факультету землевпорядкування представили дослідження з питань охорони прибережних територій, розвитку кадастру нерухомості та вдосконалення інфраструктури геопросторових даних.
Для науковців факультету землевпорядкування НУБіП України участь у цій конференції вже стала академічною традицією. Одеська зустріч посідає важливе місце в науковому житті півдня України як подія, що об’єднує фахову спільноту просторового планування, землеустрою та геодезії. Її значення визначає можливість безпосередньої розмови науковців із практиками, представниками органів влади та професійних об’єднань про рішення, від яких залежать розвиток громад і якість управління територіями.
На пленарному засіданні 23 жовтня завідувач кафедри землевпорядного проєктування, професор Андрій МАРТИН виступив із доповіддю «Водоохоронні обмеження у плануванні територій: від фіксованої метричної до ризик-орієнтованої параметричної моделі». Учений зосередив увагу на тому, як пов’язати встановлення обмежень у використанні прибережних земель із реальним збереженням водних екосистем і забезпеченням суспільного доступу до берегів.
Природоохоронний ефект захисної смуги залежить від властивостей конкретної території. Пологий берег і схил із високою ерозійною небезпекою, природна заплава та міська набережна потребують урахування різних ризиків. Додаткової уваги потребує мінливість берегової лінії, пов’язана із сезонними коливаннями рівня води та змінами гідрологічного режиму. Запропонований підхід передбачає збереження мінімальних нормативних гарантій охорони вод та обґрунтування параметрів обмежень за вимірюваними характеристиками паводкової вразливості, ерозії й забруднювального навантаження. Для міських берегів особливої ваги набувають очищення поверхневого стоку та безперервний публічний прохід уздовж води. Стосовно вже забудованих територій запропоновано інвентаризацію об’єктів і оцінювання їхньої сумісності з водоохоронною функцією берега. Така модель створює основу для прозорого обґрунтування рішень у землевпорядній і містобудівній документації.
Доцент кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, доктор економічних наук Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ, який очолює Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація фахівців землеустрою України», представив на пленарному засіданні доповідь «Геоінформаційне забезпечення створення 3D-кадастру нерухомості в Україні: від 2D земельного кадастру до об’єктної просторово-правової моделі». Дослідження присвячене переходу до обліку нерухомості, який повноцінно відображає її положення у тривимірному просторі та зв’язок із правами й обмеженнями.
Для підземних паркінгів, укриттів, інженерних мереж і приміщень на різних поверхах визначальними є їхні просторові межі та взаємне розташування. У запропонованій моделі земельна ділянка, будівля та її частини пов’язуються з адресою, унікальними ідентифікаторами й відомостями про правовий режим. Автори окреслили послідовність формування такої системи, яка охоплює первинну інвентаризацію забудови за геопросторовими даними, уточнення відомостей за результатами геодезичних знімань, використання інформаційних моделей будівель та інтеграцію землеустрою з технічною інвентаризацією нерухомості. Практичне значення цього підходу полягає в можливості враховувати підземний і надземний простір, зіставляти проєктні та фактичні характеристики забудови й завчасно виявляти просторові конфлікти.
У секційній частині конференції обговорювалося спільне дослідження вчених НУБіП України та НУ «Львівська політехніка» на тему «Трансформація державного картографо-геодезичного фонду України: від архівного депонування до платформи обігу геоданих». Автори обґрунтували підходи до пошуку й повторного використання вже створених матеріалів, збереження прав їхніх виробників і запобігання дублюванню витрат на знімальні роботи.
У доповіді Павла МАТВЄЄВА та Андрія МАРТИНА «Системи координат у землеустрої та державному земельному кадастрі: проблема технічної достатності, а не правової кризи» увагу було приділено відтворюваності координатних перетворень. Автори наголосили на потребі відкритого оприлюднення офіційних трансформаційних полів, які забезпечували б узгоджені результати роботи в різних сумісних програмних середовищах, та економічно обґрунтованих вимог до точності кадастрових даних.
Секційну програму доповнили дослідження викладачів і здобувачів факультету землевпорядкування. Людмила ГУНЬКО, Людмила КОЛЬОСА та Ігор ТІТЕНКО представили роботу про інституційно-правові основи забезпечення сталого режиму міського землекористування. Ірина КОЛГАНОВА розглянула науково-методичні засади охорони земель у документації із землеустрою.
Оксана КУСТОВСЬКА присвятила свій виступ екологічному сліду як інтегральному показнику просторового планування. Олександр ЛІННІКОВ і Наталія МЕДИНСЬКА представили дослідження фінансового регулювання використання природних ресурсів на рівні територіальних громад, зосередившись на його інституційних засадах та напрямах удосконалення. Ці роботи розширили обговорення практичних питань планування територій, поєднавши його правові й економічні аспекти з оцінюванням екологічних наслідків землекористування.
Для факультету землевпорядкування НУБіП України багаторічна співпраця з одеськими колегами є важливою частиною спільної роботи над розвитком професії. Вона дає змогу зіставляти дослідницькі пропозиції з досвідом практиків та підтримувати змістовний діалог між університетами, фаховими організаціями й громадами. Факультет вдячний Одеській державній академії будівництва та архітектури, колективу кафедри геодезії та землеустрою за організацію конференції та послідовне збереження цієї наукової традиції на півдні України.
