Спільне майбутнє геодезії: НУБіП України та Аграрний університет у Кракові формують дорожню карту довгострокового партнерства
Українські та польські фахівці з геодезії, кадастру, фотограмметрії та землеустрою домовилися перетворити багаторічні професійні контакти на системну міжкафедральну співпрацю — із спільними дослідженнями, академічними візитами, міжнародним вебінаром, публікаціями і студентськими обмінами.
Європейська інтеграція університету вимірюється не лише кількістю міжнародних проєктів чи угод. Її справжній зміст — у людських контактах, спільних дослідженнях, академічній мобільності та здатності українських і європейських науковців разом відповідати на виклики, які постають перед сучасною освітою та професією.
Для НУБіП України особливого значення набуває розвиток партнерства з польськими університетами. Польща залишається одним із найближчих і найважливіших партнерів України, а в умовах повномасштабної війни академічна солідарність, відкритість до українських науковців і студентів та збереження спільного європейського освітньо-наукового простору набувають особливого значення.
Саме в цьому контексті 09 жовтня 2026 року відбулася перша спільна онлайн-зустріч колективів кафедри геодезії та картографії НУБіП України та кафедри сільськогосподарської геодезії, кадастру та фотограмметрії Аграрного університету імені Гуго Коллонтая в Кракові (Польща). Це була не просто презентація двох університетських підрозділів. Фактично йшлося про формування основи для довгострокового партнерства, яке має об’єднати освітні, наукові, міжнародні та практичні можливості обох кафедр. Важливо, що ця зустріч не виникла «з нуля». Її передумовою стали багаторічні професійні контакти українських і польських учених у межах міжнародних академічних мереж та спільних ініціатив.
Завідувач кафедри геодезії та картографії НУБіП України професор Тарас ЄВСЮКОВ і завідувач кафедри сільськогосподарської геодезії, кадастру та фотограмметрії Аграрного університету імені Гуго Коллонтая в Кракові професор Ярослав ЯНУС уже не один рік співпрацюють у межах міжнародної мережі LANDNET під егідою ФАО.

Професійні зв’язки НУБіП із колегами з Кракова мають і ширший вимір. Окремою сторінкою цієї історії стало знайомство НУБіП із професором Яцеком П'ЯНОВСЬКИМ, який у 2023 році знайомив студентів із польським досвідом політики, адміністративних структур та інструментів розвитку сільських територій. Тож нинішня зустріч стала закономірним переходом від особистих професійних контактів до інституційного партнерства двох кафедр.
Відкриваючи зустріч, Тарас ЄВСЮКОВ наголосив на необхідності розглядати сучасну геодезичну освіту значно ширше, ніж традиційні вимірювання. Кафедра геодезії та картографії НУБіП України має потужний кадровий потенціал: 4 доктори наук, 5 доцентів та 5 асистентів. Викладачі кафедри забезпечують підготовку студентів не лише за спеціальністю «Геодезія та землеустрій», а й для освітніх програм з архітектури, будівництва та цивільної інженерії, лісового господарства, садово-паркового господарства та інших спеціальностей. Кафедра поєднує фундаментальну підготовку з практикою: викладає профільні дисципліни, організовує навчальні геодезичні практики, керує магістерськими та дисертаційними дослідженнями. Водночас сучасна геодезія дедалі тісніше перетинається з цифровими технологіями, дистанційним зондуванням Землі, просторовим аналізом, штучним інтелектом, точним землеробством та цифровими двійниками.
До діалогу долучився декан факультету Олександр ШЕВЧЕНКО, який презентував інформацію про факультет землевпорядкування, а доцент В’ячеслав БОГДАНЕЦЬ, представив навчальні лабораторії, програмне забезпечення, особливості практичної підготовки студентів та міжнародну діяльність факультету. Окремий акцент було зроблено на AlphaGEO LAB, де асистент кафедри Катерина ЛУК’ЯНЧУК провела фактично онлайн-екскурсію, продемонструвавши сучасне геодезичне обладнання та пояснивши його використання в освітньому процесі й наукових дослідженнях. Такий формат виявився особливо доречним: польські колеги побачили не лише презентаційні слайди, а й реальне освітнє середовище, в якому навчаються майбутні фахівці.
Важливою складовою моделі підготовки НУБіП є також співпраця з бізнесом. Керівник компанії GeoFix Олексій КУЦЕНКО розповів про професійну діяльність студентів і випускників, практичне застосування сучасних геодезичних технологій та можливості роботи молодих фахівців за спеціальністю. Таким чином, університетська освіта дедалі тісніше поєднується з реальним професійним середовищем.
Не менш змістовною стала презентація кафедри сільськогосподарської геодезії, кадастру та фотограмметрії Аграрного університету імені Гуго Коллонтая в Кракові, яку представив її завідувач професор Ярослав ЯНУС.


Особливий інтерес викликала презентація Геопросторового та екологічного аналітичного центру (CIGiŚ URK), яку представив д-р габ. інж. Бартош МІТКА. Польські колеги продемонстрували можливості використання сучасного обладнання для геопросторових досліджень, зокрема технологій наземного лазерного сканування та безпілотних літальних апаратів, оснащених повнокадровими, мультиспектральними, тепловізійними та п’ятилінзовими камерами.
Для фахівців НУБіП такий обмін досвідом є особливо цінним. Адже сучасна геодезична освіта має готувати фахівця, який не просто володіє окремим приладом чи програмним продуктом, а розуміє весь технологічний ланцюг — від отримання просторових даних до їх аналізу, моделювання та прийняття управлінських рішень.
Під час дискусії учасники визначили низку перспективних напрямів: удосконалення методик консолідації земель, використання аерофотознімання та дистанційного зондування Землі для моніторингу сільськогосподарських угідь, сучасні методи 3D-сканування, GNSS-технології, цифрове документування культурної спадщини та просторовий аналіз.

Окремий інтерес становить польський досвід консолідації земель. Для України, яка одночасно проходить складний етап відновлення територій і формує нові підходи до просторового розвитку сільських територій, польський досвід може стати важливою основою для порівняльних досліджень та адаптації практичних інструментів.
Одним із головних результатів зустрічі стало те, що її учасники не обмежилися обговоренням загальних перспектив. Сторони домовилися сформувати дорожню карту співпраці на 2026-2027 навчальний рік, яка передбачає конкретні кроки.
Серед них:
-
укладання довгострокової рамкової угоди про співробітництво між кафедрами;
-
проведення академічних візитів здобувачів, викладачів і науковців;
-
організація спільного міжнародного вебінару на початку 2027 року;
-
підготовка щонайменше двох спільних наукових публікацій;
-
розвиток співпраці у сфері SLAM-сканування, 3D-моделювання та цифрового збереження культурної спадщини;
-
обмін досвідом у сфері кадастру та консолідації земель;
-
підготовка польсько-українського проєкту студентського обміну та Літньої школи-2027;
-
пошук можливостей для підготовки спільних міжнародних проєктних заявок.
Окремим напрямом може стати співпраця молодих науковців та аспірантів, зокрема проведення спільних наукових семінарів, короткострокових стажувань та академічних візитів. Таким чином, йдеться не про разову зустріч, а про створення постійного академічного каналу співпраці між двома кафедрами.
Університетська міжнародна співпраця починається з електронного листування та онлайн-зустрічей. Але її справжня сила проявляється тоді, коли за віртуальними контактами з’являються спільні лабораторії, польові дослідження, студентські команди, наукові статті та спільні проєкти.
Сьогодні геодезія — це цифрові дані та штучний інтелект, супутникові технології та дистанційне зондування, кадастр і просторове планування, цифрові двійники та 3D-моделювання, моніторинг земель і точне землеробство. А отже, сучасний фахівець із геодезії та землеустрою стає одним із ключових учасників процесів просторового розвитку територій.
Для НУБіП України важливо, що ці процеси відбуваються у постійному діалозі з європейськими партнерами. Україна та Польща мають різний досвід, різні виклики й різні академічні традиції. Але саме це робить партнерство цінним: не просто обмінюватися тим, що вже знаємо, а разом створювати нові рішення. Перша спільна зустріч кафедр у Кракові та Києві стала важливим кроком у цьому напрямі.
Від професійного знайомства — до спільних досліджень. Від академічного діалогу — до студентського обміну. Від окремих контактів — до довгострокового українсько-польського партнерства.
І саме з таких кроків формується європейський університет майбутнього.