У Бережанському агротехнічному інституті відбулася XII Міжнародна науково-практична конференція «Сталий розвиток аграрної сфери: інженерно-економічне забезпечення»
22 жовтня 2026 року у ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» відбулася XII Міжнародна науково-практична конференція «Сталий розвиток аграрної сфери: інженерно-економічне забезпечення», яка об’єднала представників української та міжнародної академічної спільноти, фахівців у галузях економіки, менеджменту, інженерії, енергетики та регіонального розвитку.
Проведення конференції стало продовженням системної діяльності інституту, спрямованої на розвиток міжнародного науково-освітнього партнерства, поглиблення міждисциплінарних досліджень і пошук ефективних підходів до забезпечення сталого розвитку аграрної сфери в умовах воєнних викликів, структурних трансформацій та необхідності повоєнного відновлення економіки України.
Концептуальне спрямування конференції визначалося комплексним розглядом інженерно-економічного забезпечення сталого розвитку через взаємодію економічних, управлінських, технологічних, соціальних та інституційних чинників. Особливого значення набули питання інноваційної модернізації, ефективного використання ресурсів, розвитку людського капіталу, зміцнення енергетичної безпеки та підвищення адаптивної спроможності економічних систем.
Міжнародний характер конференції засвідчила участь науковців, освітян та фахівців з України, Польщі, Узбекистану, Індії та Німеччини. Серед закордонних учасників — представники Академії прикладних наук WSHIU (Познань, Польща), Університету менеджменту та підприємництва у Валбжиху (Польща), Познанського університету економіки та бізнесу (Польща), Інституту інновацій міста Навої (Узбекистан), AKG Global Support Services OCP Private Limited (Індія) та німецьких партнерських інституцій.
Українську академічну спільноту представляли учасники із 17 закладів вищої освіти, що засвідчило широку географію міжуніверситетського співробітництва та значний науковий інтерес до проблематики конференції.
Роботу конференції модерували Світлана СУДОМИР, докторка економічних наук, професорка, завідувачка відділу навчально-науково-інноваційної діяльності ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», та dr Paulina KOLISNICHENKO, проректорка з міжнародного співробітництва Академії прикладних наук WSHIU (Познань, Польща).
Відкриття конференції розпочалося з вітальних виступів представників українських і польських закладів вищої освіти, які підкреслили представницький характер заходу та важливість підтримки міжнародного академічного діалогу.
Із вітальним словом до учасників конференції звернулася Степанія БІЛИК, кандидатка технічних наук, доцентка, заступниця директора з навчальної та навчально-методичної роботи ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».
Вітальні виступи представників польських закладів вищої освіти представили: dr Magdalena GÓRSKA — засновниця Академії прикладних наук WSHIU (Познань, Польща) та prof. zw. dr hab. inż. Franciszek MROCZKO У Бережанському агротехнічному інституті відбулася XII Міжнародна науково-практична конференція «Сталий розвиток аграрної сфери: інженерно-економічне забезпечення» проректор з науково-дидактичної роботи, уповноважений ректора з питань забезпечення якості освіти Університету менеджменту та підприємництва у Валбжиху (Польща).
Вітальну частину конференції продовжила Тетяна БАЛАНОВСЬКА, кандидатка економічних наук, професорка, завідувачка кафедри менеджменту імені професора Й. С. Завадського НУБіП України.
Вітальні виступи засвідчили сталість українсько-польського науково-освітнього партнерства та спільну зацікавленість у поглибленні академічної співпраці, зміцненні наукових зв’язків і розвитку партнерських відносин між закладами вищої освіти.
Пленарне засідання вирізнялося міждисциплінарним спрямуванням наукових доповідей, присвячених актуальним проблемам регіонального розвитку, інноваційної трансформації підприємництва, організаційної стійкості, проєктного менеджменту, енергетичної безпеки та інженерно-технологічної модернізації.
Важливе місце посіло висвітлення міжнародного досвіду розвитку територій та інноваційної трансформації підприємницької діяльності.
Piotr PACZÓSKI, доктор honoris causa (Польща), представив тему «Rozwój Jeleniej Góry. Wybrane wątki historyczne. Teraźniejszość. Zagrożenia» («Розвиток Єленя-Гури: окремі історичні аспекти, сучасний стан та загрози»). Тематика доповіді охоплювала історичні передумови розвитку міста, особливості його сучасного стану та актуальні виклики територіального управління. Представлений польський досвід становить науково-практичний інтерес для вдосконалення підходів до стратегічного планування, зміцнення інституційної спроможності місцевого самоврядування та забезпечення збалансованого розвитку територіальних громад.
Dr hab. Jan MIKOŁAJCZYK, професор Познанського університету економіки та бізнесу (Польща), представив наукову доповідь «Innowacje w handlu na przykładzie sieci sklepów Żabka» («Інновації в торгівлі на прикладі мережі магазинів Żabka»). У центрі наукового розгляду перебували інноваційні трансформації торговельної діяльності, розвиток сучасних бізнес-моделей, технологічне оновлення бізнес-процесів та адаптація підприємницьких структур до мінливих умов ринкового середовища. Приклад польської торговельної мережі дав змогу актуалізувати питання взаємозв’язку інновацій, управлінської ефективності, конкурентоспроможності та розвитку підприємництва.
Dr Paulina KOLISNICHENKO, проректорка з міжнародного співробітництва Академії прикладних наук WSHIU (Познань, Польща), представила доповідь «Міжнародне науково-освітнє партнерство як чинник інноваційного розвитку аграрної сфери». У доповіді висвітлено значення міжнародної академічної співпраці для трансферу знань, поширення інноваційних практик, розвитку наукового потенціалу та інтеграції закладів вищої освіти в міжнародний дослідницький простір. Особливої актуальності ці питання набувають у контексті технологічного оновлення аграрного виробництва, удосконалення підготовки фахівців та поглиблення європейської освітньо-наукової інтеграції.
Вагомий науковий інтерес становила доповідь Тетяни ВОРОНЬКО-НЕВІДНИЧОЇ, докторки економічних наук, професорки, завідувачки кафедри менеджменту імені І. А. Маркіної Полтавського державного аграрного університету, «Резильєнтність людського капіталу в системі менеджменту сталого розвитку підприємства». Наукова проблематика виступу актуалізувала роль людського капіталу як стратегічного ресурсу забезпечення організаційної стійкості підприємств. Здатність персоналу до адаптації, професійного розвитку, збереження компетентностей і результативної взаємодії набуває особливого значення в умовах невизначеності та кризових викликів. Резильєнтність людського капіталу в такому контексті є важливою складовою адаптивного менеджменту й забезпечення безперервності господарської діяльності.
Вікторія НИКОНЧУК, докторка економічних наук, професорка, виконувачка обов'язків директора навчально-наукового механічного інституту Національного університету водного господарства та природокористування, представила доповідь «Мікромобільність як інструмент підвищення ефективності міської логістики першої та останньої милі». Доповідь була присвячена перспективам розвитку мікромобільності як складової сучасних транспортно-логістичних систем. Застосування інноваційних рішень у логістиці першої та останньої милі розглядається як інструмент оптимізації транспортних процесів, підвищення доступності міської інфраструктури та зменшення екологічного навантаження. Окреслена проблематика розширює міждисциплінарний контекст досліджень сталого розвитку та ресурсоефективності.
Світлана ОСИПЕНКО, кандидатка економічних наук, доцентка, завідувачка кафедри управління та адміністрування Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, представила доповідь «Інтеграція проєктного менеджменту в систему управління сталим розвитком закладів вищої освіти». У межах заявленої проблематики розглянуто можливості застосування проєктно орієнтованих підходів до стратегічного управління закладами вищої освіти, узгодження цілей розвитку з ресурсним забезпеченням та вдосконалення механізмів реалізації освітніх і наукових ініціатив. Інтеграція проєктного менеджменту створює передумови для підвищення управлінської результативності, адаптивності й інституційної стійкості освітніх організацій.
Валерій ДИХА, доктор філософії за спеціальністю «Економіка», старший викладач кафедри економіки, аналітики, моделювання та інформаційних технологій у бізнесі Хмельницького національного університету, представив доповідь «Концептуальні основи управління енергетичною безпекою: еволюційний аспект та контекст сучасних реалій». У центрі наукової проблематики перебували концептуальні засади управління енергетичною безпекою, еволюція відповідних управлінських підходів та їх адаптація до сучасних економічних і безпекових викликів. Для України ця проблематика має стратегічне значення з огляду на необхідність забезпечення стійкості енергетичних систем, диверсифікації джерел енергопостачання та відновлення критичної інфраструктури.
Роман ЧВАРТАЦЬКИЙ, кандидат технічних наук, старший викладач кафедри прикладної механіки та технічного сервісу ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», представив доповідь «Вдосконалення посіву кукурудзи з використанням технологій Precision Planting». Науково-прикладне спрямування доповіді було пов’язане з удосконаленням технологічних параметрів посіву кукурудзи на основі використання сучасних засобів точного землеробства. Застосування технологій Precision Planting відкриває можливості для підвищення точності виконання посівних операцій, оптимізації використання ресурсів та вдосконалення технологічного забезпечення аграрного виробництва.
Любомир КОЛОДІЙЧУК, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри електротехнологій та експлуатації енергообладнання ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», представив доповідь «Інтеграція електротехнічних систем сільськогосподарського призначення з інтелектуальними технологіями». У доповіді висвітлено можливості інтеграції електротехнічного обладнання із сучасними цифровими платформами на прикладі автоматизації процесів інкубації з використанням Home Assistant. Продемонстровано засоби моніторингу температури, вологості та керування виконавчими пристроями для підтримання технологічних параметрів інкубатора. Представлений підхід засвідчує перспективність застосування інтелектуальних систем контролю й автоматизованого управління для підвищення точності регулювання, надійності функціонування обладнання та ефективності технологічних процесів у птахівництві.
Важливою складовою конференції стала наукова дискусія, яка об’єднала представників провідних наукових шкіл України та створила простір для фахового обміну думками щодо актуальних проблем сталого розвитку аграрної сфери, підвищення ефективності управління та забезпечення стійкості економічних систем в умовах сучасних викликів.
До наукового обговорення долучилися Марія ДИХА, докторка економічних наук, професорка, професорка кафедри економіки, аналітики, моделювання та інформаційних технологій в бізнесі Хмельницького національного університету; Діана ШЕЛЕНКО, докторка економічних наук, професорка, пpoфecopка кaфeдpи тeopeтичнoї i пpиклaднoї eкoнoмiки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника; Іван БАЛАНЮК, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри обліку і оподаткування Карпатського національного університету імені Василя Стефаника; Микола САХАЦЬКИЙ, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту і маркетингу Одеського державного аграрного університету; Василь САВЧУК, доктор економічних наук, професор; Дмитро ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ, доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародних економічних відносин Хмельницького національного університету; Інна ЧЕРНЕГА, докторка економічних наук, професорка, професорка кафедри підприємницьких та соціальних технологій Уманського національного університету; Галина ЗАПША, докторка економічних наук, професорка, професорка кафедри менеджменту і маркетингу Одеського державного аграрного університету; Марина ПОНОМАРЬОВА, кандидатка економічних наук, доцентка, доцентка кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Державного біотехнологічного університету, Харків; Світлана БРЕУС, докторка економічних наук, професорка кафедри менеджменту та логістики Європейського університету, м. Київ; Юрій ГУДЗЬ, доктор економічних наук, доцент, Відмінник освіти України, проректор з наукової роботи Європейського університету, м. Київ; Микола ДЕНИСЕНКО, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту та підприємництва Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, доктор габілітований наук економічних, професор наук економічних (Республіка Польща).
Наукова дискусія дала змогу розглянути проблематику сталого розвитку з позицій різних дослідницьких підходів та актуалізувати необхідність узгодження економічних цілей, управлінських механізмів і технологічних можливостей. Важливого значення в цьому контексті набувають розвиток адаптивного менеджменту, ефективне використання ресурсного потенціалу, інноваційне оновлення виробничих процесів та зміцнення інституційної спроможності суб’єктів господарювання.
Науково-практична значущість обговорення полягає в поглибленні комплексного розуміння інженерно-економічного забезпечення як важливої передумови підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору. Поєднання економічного аналізу, сучасних управлінських підходів та інженерно-технологічних рішень формує методологічне підґрунтя для обґрунтування стратегічних пріоритетів розвитку в умовах невизначеності та структурних змін.
Підсумки роботи конференції підбила Світлана СУДОМИР, докторка економічних наук, професорка, завідувачка відділу навчально-науково-інноваційної діяльності ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».
Узагальнення наукової проблематики пленарного засідання дало змогу окреслити перспективні напрями подальших досліджень, пов’язані з розвитком адаптивних систем управління, посиленням резильєнтності людського капіталу, впровадженням інтелектуальних технологій, підвищенням енергетичної безпеки, удосконаленням інженерно-технологічного забезпечення виробництва та поглибленням міжнародного науково-освітнього співробітництва.
Проведення XII Міжнародної науково-практичної конференції підтвердило актуальність міждисциплінарного підходу до дослідження сталого розвитку аграрної сфери, який передбачає інтеграцію наукових знань, управлінських інновацій і технологічних рішень для забезпечення ефективного використання ресурсів, зміцнення конкурентоспроможності та формування передумов повоєнного відновлення економіки України. Конференція стала важливим майданчиком міжнародної наукової комунікації, професійного обміну досвідом і поглиблення академічних зв’язків між українськими та закордонними освітньо-науковими інституціями. Її проведення підтвердило вагому роль ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» у розвитку міжнародного науково-освітнього партнерства, збереженні академічних традицій та поширенні сучасних підходів до вирішення актуальних проблем сталого розвитку аграрної сфери.