Наспіває відповідальна пора

Студенти-журналісти 4 курсу разом із куратором Ніною Степанівною СТЕПАНЕНКО зібралися на дружню розмову напередодні відповідальної пори – захист бакалаврських проєктів. Говорили про речі сутнісні, прозвітували один одному й кураторові про досягнення, поділилися і наболілим. Пораділи з того, що наблизилися впритул до реальної журналістської діяльності, відчули в собі творчі сили й першу успішну спробу реалізувати їх у проєкті, горизонти творчості якого досить широкі.

Ніна Степанівна нагадала нам про академійну доброчесність, про «користь і шкоду» штучного інтелекту, завершивши свою розповідь мудрою етноформулою «На Бога надійся, а сам не плошай».

Мабуть, з-поміж нас немає тих, хто працював лише заради оцінки. Викладачі говорили нам багато про академійну недоброчесність, про порушення журналістської етики. Осмілимося сказати, що жити за законами правди – для нас уже не гасло, а радше правило. На виховній годині помріяли про наше майбутнє і дійшли висновку, що воно буде успішним, коли здолаємо ще один світній рівень – магістерський. Є, звичайно, у кожного з нас проблеми, передусім матеріальні, які стоять на заваді. Та їх, наголосила Ніна Степанівна, неодмінно здолають ті, хто з оптимізмом дивиться вперед і не боїться труднощів. Багато студентів не прощатимуться з НУБіП, вони вступатимуть до магістратури й готують до цього себе вже сьогодні. Наша бесіда довкіл теми продовження навчання також пішла на користь, бо змусила задуматися над деякими речами. Ніна Степанівна пообіцяла, що буде й надалі опікуватися нами.

Розмова, зрозуміло, – справа корисна й потрібна, але в такий важливий період життя кожен має відповідально поставитися до того, що його чекає завтра, як йому завоювати місце під сонцем. Знання, кажуть мудрі, не носити за плечима. Отож є надія, що збагатимо й удосконалимо їх у рідному університеті, а вже потім сміливо станемо на прю з викликами часу й дбатимемо про мирне та багате грядуще України.