Філософський діалог поколінь: у НУБіП України відбулися «VI Кантівські читання»
"Чини так, щоб ти завжди ставився до людства і у своїй особі, і в особі кожного іншого як до мети,
і ніколи не стався до нього тільки як до засобу"
І. Кант
22 квітня 2026 року на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбувся VI науково-практичний семінар «Кантівські читання», щорічна академічна подія, започаткована кафедрою філософії та міжнародної комунікації. Вже вшосте цей захід об’єднує навколо себе інтелектуальну еліту закладу, підтверджуючи статус філософії як фундаменту сучасної освіти та критичного мислення.
Чому ж І. Кант такий актуальний сьогодні? Здавалося б, навіщо сучасному студенту в епоху цифрових технологій звертатися до праць XVIII століття? Відповідь криється в самій суті кантівського учення. Цьогорічна зустріч вийшла далеко за межі традиційного вшанування пам'яті Іммануїла Канта, адже його ідеї набули особливої гостроти в контексті сучасних українських реалій. В умовах глобальних криз та етичних викликів сьогодення, кантівське вчення про автономію морального суб’єкта та категоричний імператив трансформується у дієвий інструмент захисту людської гідності, а його візія правової держави та «вічного миру» стає інтелектуальним фундаментом для боротьби України за справедливий світопорядок.
Вітаючи учасників семінару, декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБІП України, кандидат філософських наук, доцент Інна САВИЦЬКА наголосила на стратегічній значущості таких інтелектуальних платформ для розвитку академічного середовища, підкресливши, що постать І.Канта є символом інтелектуальної досконалості, чиї ідеї пронизують усі аспекти буття – від фундаментальних освітніх концепцій до моральних орієнтирів кожного з нас.
Модерували захід професори кафедри філософії та міжнародної комунікації Василь ШИНКАРУК та Віра ДОДОНОВА, які підкреслили, що вже шостий рік поспіль кафедра не просто проводить цей семінар, а створює живу академічну платформу, що об’єднує провідних дослідників, молодих науковців і студентів для спільного глибокого осмислення кантівської філософії.
До обговорення ідей великого мислителя долучилися студенти всіх факультетів та навчально-наукових інститутів НУБіП України. Це ще раз доводить, що спадщина І.Канта є актуальною не лише для гуманітаріїв, а й для майбутніх аграріїв, економістів, юристів та ІТ-фахівців. Кантівське запитання «Що я повинен робити?» стає орієнтиром для молоді, яка прагне будувати відповідальне суспільство, де людина є найвищою метою, а не засобом.
Програма семінару вразила різноманітністю тем. Це був справжній інтелектуальний драйв. Молоді науковці презентували цікаві та часом нестандартні погляди на класичну філософію.
Тема доповіді "Критика метафізики у праці І.Канта “Критика чистого розуму” Вікторії КАЛАНДІЙ, студентки 1 курсу гуманітарно-педагогічного факультету, спеціальності “Журналістика, зумовлена необхідністю критичного осмислення меж людського пізнання в епоху домінування технократичного мислення та штучного інтелекту. Кантівське питання «що я можу знати?» залишається фундаментальним запобіжником проти інтелектуальної самовпевненості та догматизму. Сьогодні, коли межа між об'єктивною реальністю та її моделями стає все більш розмитою, звернення до І.Канта допомагає зрозуміти суб'єктивні умови нашого сприйняття світу та обґрунтувати етичні й ціннісні орієнтири, які не можуть бути виведені лише з «чистого» наукового розрахунку.
В умовах боротьби нашої держави за свій суверенітет, особливої значущості набула доповідь «Кантівська концепція миру та міжнародних відносин» Марії ШЕЛЕМБИ, студентки 1 курсу гуманітарно-педагогічного факультету, спеціальності “Журналістика”. Доповідачка привернула увагу присутніх до теми, що є критично важливою для сучасного українського контексту: справжній мир — це не просто перерва між війнами, а свідомий правовий вибір, що ґрунтується на непорушному фундаменті міжнародного права та глибокій повазі до суверенітету й свободи кожного народу. Він можливий лише там, де панує повага до свободи націй та верховенство права над силою. Аналіз кантівського проєкту «Вічного миру» дозволив по-новому поглянути на майбутню архітектуру глобальної безпеки. Кантівська праця «До вічного миру» сьогодні сприймається не як стара теорія, а як дорожня карта для безпеки всього світу.
Міждисциплінарний характер заходу підтвердив виступ англійською мовою Віолетти ЧЕРГІНЕЦЬ, студентки 1 курсу гуманітарно-педагогічного факультету, спеціальності “Філологія ”. Продемонструвавши високий рівень володіння іноземною мовою, доповідачка представила доповідь “The Relevance of Immanuel Kant’s Philosophy Today: Its Influence on Science, Culture, and Society”. Віолетта презентувала ґрунтовний аналіз того, як кантівська спадщина продовжує визначати вектори розвитку сучасної науки, культури та суспільних інститутів у глобальному масштабі, підкреслюючи універсальність ідей філософа, що долають кордони та мовні бар'єри». В доповіді було продемонстровано глибокий вплив філософії Канта на методологію сучасної науки та етичні стандарти світової культури, довівши, що критичне мислення є фундаментом розвитку сучасного демократичного суспільства.
Тема свободи волі є «серцем» практичної філософії І. Канта, адже без неї мораль просто неможлива. Специфіка доповіді "Проблема свободи волі у практичній філософії І.Канта" Анастасії МАРТОШЕНКО, студентки 1 курсу гуманітарно-педагогічного факультету, спеціальності “Журналістика” в тому, що вона порушує фундаментальне питання: чи є людина лише біологічною машиною, чи вона здатна на справжній незалежний вибір? Авторка доповіді акцентувала увагу на ключовій кантівській тезі: людина є вільною лише тоді, коли вона підпорядковується моральному закону, який сама собі встановила. Це стало відправною точкою для дискусії про етичну стійкість особистості в умовах глобальних викликів.
Глибоким теоретичним підґрунтям семінару став аналіз категоричного імперативу як фундаменту моралі. Студентка 1 курсу гуманітарно-педагогічного факультету, спеціальності “Журналістика” Іванна ДИКА, в доповіді «Категоричний імператив як основа моральної філософії І.Канта» зосередила увагу присутніх на тому, що за І. Кантом справжня моральність починається не з примусу чи страху покарання, а з вільного внутрішнього вибору кожної особистості. Це підкреслило актуальність ідей філософа для формування етичного лідерства серед сучасної студентської молоді.
Цікаву інтерпретацію ідей І. Канта, зокрема застосування категоричного імперативу у діяльності агронома, та проблему морального вибору у ситуаціях без контролю здійснила Ірина ДЖУРА, студентка 1 курсу, 2 групи факультет захисту рослин, біотехнологій та екології, спеціальності “Захист і карантин рослин”. Застосування етичних концепцій у сільському господарстві — це не просто теоретичні роздуми, а фундамент продовольчої безпеки та екологічного виживання. У світі, де агробізнес часто фокусується на миттєвому прибутку, постать агронома стає ключовим «вартовим» земних ресурсів. Категоричний імператив І. Канта перетворює кожне професійне рішення — від вибору пестицидів до методів обробки ґрунту — на акт глобальної відповідальності: чи хотів би я, щоб така практика стала загальним законом, навіть якщо це виснажить землю через десятиліття? Дослідження того, як залишатися вірним моральному обов’язку, відкриває новий погляд на агрономію як на високу етичну місію, а не просто технологічний процес.
Надзвичайно цікаве порівняльне дослідження на тему «Чи потрібна мораль у “ідеальному” суспільстві? Етика І. Канта та соціальна модель Ж. Фреско» презентував студент 2 курсу, спеціальності «Харчові технології», факультет харчових наук, нутриціології та управління якістю Олександр ЛЮТИЙ. Дискусійним моментом семінару став розгляд питання моралі в утопічних моделях. Зокрема, у виступі було підкреслено, що поки Жак Фреско пропонує розв'язувати соціальні проблеми через технології та дизайн, Іммануїл Кант нагадує нам: без внутрішнього морального закону будь-яка система залишається механічною, позбавленою справжньої людської свободи.
Катерина ГІРМАН, Катерина ЦІВОНЕНКО, Роман КУЛІКОВСЬКИЙ, Володимир ПИПЕНКО, студенти 1 курсу 9 групи агробіологічного факультету спеціальності «Агрономія» провели паралель між філософією І.Канта та сучасністю, міркували над питаннями цифрової етики та штучного інтелекту крізь призму критичної філософії, чи є у ШІ те, що І. Кант називав «спогляданням»? Автор морального імперативу перевернув філософію, навчив нас перевіряти свої вчинки простою формулою «а що, якщо всі так робитимуть?» і залишив нам рамку, в якій досі тримається сучасна демократія, права людини і мрія про вічний мир.
Цьогорічні виступи молодих науковців вразили своєю глибиною та актуальністю. Зокрема, у фокусі уваги опинилися: фундамент моралі, проблема свободи волі, діалог епох, глобальний погляд, шлях до безпеки. Кожна доповідь супроводжувалася жвавими дискусіями, що підкреслило високий рівень підготовки та небайдужість наших студентів до фундаментальних питань буття.
Фінальним акордом заходу стало підбиття підсумків, під час якого модератори відзначили високу якість наукового пошуку молоді. Кращі доповідачі були нагороджені іменними сертифікатами, що стануть вагомим внеском у їхнє наукове портфоліо. Учасники отримали у подарунок тематичну філософську книгу ‒ як заохочення до подальших досліджень та роздумів.
Проте головним результатом семінару стали не сертифікати, а живий інтерес в очах учасників. «VI Кантівські читання» продемонстрували: ідеї Іммануїла Канта не просто зберігаються на полицях бібліотек, вони продовжують жити в думках майбутнього України. Адже звернення до спадщини мислителя дозволило учасникам семінару не лише проаналізувати фундаментальні засади європейської культури, а й віднайти в них відповіді на ціннісні виклики сучасності, підтверджуючи, що філософія І. Канта залишається живим джерелом для формування світогляду вільної та відповідальної людини. Продовжуємо мислити критично, діяти морально та готуватися до наступних обговорень у межах наших філософських зустрічей!