Формування незламності: виховний потенціал історичних подій для молоді
Історія України насичена подіями, які стали потужними випробуваннями для народу, але водночас сформували фундамент його стійкості, національної свідомості та прагнення свободи. Для сучасної молоді осмислення таких подій має надзвичайно важливе виховне значення, адже саме воно сприяє становленню відповідальності, патріотизму, гідності та готовності відстоювати демократичні цінності. Серед ключових історичних уроків, що мають глибокий виховний вплив, особливе місце займають трагедія Голодомору 1932–1933 років та події Революції Гідності.
Саме тому надзвичайно важливо створювати умови, у яких молодь могла б усвідомлено осмислити ці події, зрозуміти їх ціннісний зміст та побачити їхній зв’язок із сучасністю. Одним із ефективних форматів такої роботи є проведення кураторської години, присвяченої формуванню незламності, стійкості та громадянської відповідальності на основі історичного досвіду українського народу.
У межах такої діяльності було організовано й проведено змістовну зустріч зі студентами групи скороченого терміну навчання 1 курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів, під час якої обговорено значення історичної пам’яті, роль молоді у збереженні національних цінностей та важливість усвідомлення уроків минулого для формування зрілої громадянської позиції.
Пам’ять про минуле – це не лише шанування загиблих чи вивчення фактів, а й спосіб зрозуміти природу свободи та ціну незалежності. Знання історії створює «ціннісний каркас», що допомагає молоді орієнтуватися в сучасних викликах, критично мислити й формувати власну громадянську позицію.
Голодомор – один із найболючіших епізодів української історії, який забрав мільйони життів і мав на меті зламати волю українців. Щороку в четверту суботу листопада,на підставі указів Президента 1998-го та 2007 років, Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.
У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим здійснив злочин геноциду проти українського народу. Сьогодні російські окупанти, як спадкоємці тієї ж репресивної системи, знову чинять злочини проти людяності та вдаються до геноцидних практик на території України. Унаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, а також масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років, Україна втратила мільйони людських життів. У 2006 році Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу. Головною метою цих злочинних дій було винищення українців як окремої національної спільноти. Через насильницьке вилучення продовольства, цілеспрямовану блокаду сіл і регіонів, заборону виїзду за межі охоплених голодом територій, ліквідацію сільської торгівлі, переслідування й репресії проти незгодних комуністичний режим створив умови, несумісні з людським існуванням. Голодомор став можливим також тому, що українцям під час Української революції не вдалося захистити державність і протистояти більшовицькій агресії. Подальша окупація України обернулася для нашого народу масштабними злочинами, масовими репресіями, терором і депортаціями. Сьогодні рф знову застосовує щодо українців методи геноциду, прагнучи знищити нашу національну ідентичність, культуру та мову. Сучасна російсько-українська війна спрямована не лише на ліквідацію української державності, а й на знищення українців як самобутньої нації та носіїв власної історичної й культурної традиції.
Трагічні сторінки історії, пов’язані з Голодоморами, нагадують нам про страшну ціну, яку український народ заплатив за право на життя, свободу та власну державність. Пам’ятаючи про мільйони невинних жертв тоталітарного режиму, ми усвідомлюємо, наскільки важливо берегти історичну правду, протистояти будь-яким проявам знецінення людської гідності та національної ідентичності. Саме ця історична пам’ять природно веде нас до осмислення сучасних подій, в яких українці знову продемонстрували незламність духу та прагнення до свободи. Тому символічно, що в національному календарі поруч із днем вшанування жертв Голодоморів стоїть День Гідності та Свободи – дата, що уособлює продовження багатовікової боротьби українців за права, демократію та незалежність. Цей день встановлено з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії, збереження для теперішнього й прийдешніх поколінь правдивої інформації про події Помаранчевої революції та Революції Гідності, а також надання належної шани мужності та патріотизму громадян, які стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору держави.
Отже, історичні події, навіть найтрагічніші, формують духовні та моральні орієнтири сучасності, вони допомагають молоді усвідомити важливість свободи, відповідальності та власної активної позиції в суспільстві.