Анастасія ЛЯШКО – видатна випускниця факультету конструювання та дизайну Національного університету біоресурсів і природокористування України

Факультет конструювання та дизайну Національного університету біоресурсів і природокористування України в 2026 році відзначає своє 25 річчя від дня заснування. Серед видатних постатей, з когорти студентської спільноти факультету відзначаємо найвідданіших інженерній справі та Альма-Матері.

Випускниця факультету конструювання та дизайну Національного університету біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри конструювання машин та обладнання Національного університету біоресурсів і природокористування України, член вченої ради факультету конструювання та дизайну, голова профбюро факультету конструювання та дизайну

Факультет конструювання та дизайну – це не просто один з факультетів. Це тисячі історій, що переплелися в цих коридорах, це долі, які знайшли свій напрямок саме тут.

Моя історія знайомства з університетом (який у 2006 році ще мав назву Національний аграрний університет) розпочалася з особливого відчуття – відчуття доброзичливості. Хоча тоді я ще не зовсім розуміла, ким стану в майбутньому, саме приймальна комісія та люди, які щиро намагалися допомогти, «підкупили» мене і змусили обрати саме цей шлях.

Пам’ятаю складні вступні іспити з математики та фізики, першого декана Онищенка Володимира Борисовича та ті перші пари, які закладали основу професійності.

Тоді нам, студентам, здавалося: навіщо нам стільки вищої математики? Ми згадували диференціальні рівняння Ніни Григорівни Батечко і думали про їхню доцільність.

Але сьогодні, будучи викладачем і займаючись наукою, я розумію: вища математика – це основа всього. Саме вимогливість Ніни Григорівни не вбила, а навпаки – зародила любов до цієї дисципліни.

Навчання на факультеті завжди було викликом. Ми вчилися бачити світ інакше на парах з нарисної геометрії та інженерної графіки у Віктора Миколайовича Несвідоміна та Сергія Борисовича Барцехівського.

Попри легенди про строгість Сергія Борисовича, за цією вимогливістю завжди ховалася готовність допомогти кожному, хто справді працював.

Хіба можна забути «опір матеріалів» зі Швайком Валерієм Михайловичем, теоретичну механіку з Литвиновим Олегом Івановичем чи незмінну кафедру технології конструкційних матеріалів та матеріалознавства?

Вислови Андрія Савовича Опальчука про «писоголовців» стали частиною нашого фольклору, а такі викладачі, як Леонід Людвигович Роговський вчили нас найголовнішому – вмінню вчитися та здобувати знання.

Ми на все життя запам’ятали «коктейлі» (оливи) від Окочі Анатолія Івановича, різницю між октановим та цетановим числами.

Але вирішальним моментом для мене став курсовий проект з «Деталей машин». Завдяки роботі з Наталією Вікторівною Матухно в мені зародилася мрія – я захотіла сама стати викладачем і викладати саме цю дисципліну.

Роки навчання пролетіли непомітно. Шлях до захисту кандидатської дисертації став логічним продовженням мого навчання, коли після закінчення магістратури я вступила до аспірантури під керівництвом Вячеслава Сергійовича Ловейкіна. Завдяки всебічній підтримці мого наукового керівника та теперішнього колективу, я успішно захистила кандидатську дисертацію і здійснила свою мрію – почала працювати асистентом кафедри конструювання машин і обладнання.

Окремим, надзвичайно теплим спогадом є наша навчальна практика та суботники. Саме цей час, проведений поза навчальними аудиторіями, став для нас періодом справжнього згуртування. Спільна робота, професійні виклики та вечори після занять зробили нашу групу по-справжньому дружньою родиною.

Особливим і символічним моментом стало закінчення навчання: диплом магістра мені вручав Іван Леонідович Роговський. Надзвичайно приємно, що сьогодні моє професійне зростання продовжується саме під його керівництвом.

Сьогодні, працюючи доцентом кафедри конструювання машин і обладнання, я відчуваю неймовірну вдячність. Моя мрія здійснилася. У моєму серці – лише теплі спогади про лекції, колоквіуми, безсонні ночі над курсовими та підтримку рідного колективу.

Мій факультет навчив нас не просто професії, навчив нас бути фахівцями, які не бояться складнощів. Нехай наступні покоління студентів так само знаходять тут своє покликання, як знайшла його я.