Від аналізу управлінських процесів до ефективних рішень: виробнича практика магістрантів НУБіП України

Як сформувати ефективну команду, підвищити мотивацію працівників, удосконалити кадрову політику чи визначити перспективи розвитку закладу освіти? Відповіді на ці запитання народжуються не лише в університетських аудиторіях, а й у процесі безпосереднього знайомства з діяльністю організацій, аналізу управлінських ситуацій та пошуку практичних рішень. Саме такою можливістю скористалися магістранти заочної форми навчання освітньо-професійних програм «Управління персоналом» та «Управління закладом освіти» спеціальності D3 «Менеджмент» кафедри управління та освітніх технологій гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України під час виробничої (управлінської) практики, що тривала з 19 до 24 жовтня 2026 року.
Для 47 магістрантів другого року навчання практика стала важливим етапом професійної підготовки, який дозволив поєднати університетські знання з реальними завданнями сучасного менеджменту, дослідити особливості діяльності різних організацій та визначити можливості вдосконалення управлінських процесів. Організаційний та науково-методичний супровід практичної підготовки забезпечувала кафедра управління та освітніх технологій. Керівництво практикою магістрантів ОПП «Управління персоналом» здійснював завідувач кафедри, професор Сергій КУБІЦЬКИЙ, а ОПП «Управління закладом освіти» – професор кафедри Наталія ГРЕЧАНИК.
Широкий спектр баз практики відкрив перед магістрантами ОПП «Управління персоналом» можливість дослідити особливості кадрового менеджменту в різних професійних середовищах. Зокрема, Аліна ЧЕБЕРЯКО проходила практику в Міністерстві у справах ветеранів України, Яна ВАНКЕВИЧ та Анастасія ДОМБРОВСЬКА – у Київському обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України, Наталія КАЧАЛОВА, Олександра КУДЛАЙ і Вікторія ТКАЧЕНКО – у Київському міському центрі крові. Юлія БАРБОЛІНА знайомилася з особливостями управлінської діяльності ТОВ «Медичний центр «Разом», а Тетяна ГЕРАСИМЕНКО – проєктно-виробничої компанії «Сучасні інженерні мережі».
Не менш різноманітними були й інші бази практичної підготовки, серед яких – підприємства виробничої сфери, компанії з управління активами, комунальні підприємства, благодійні організації, державні установи та військові підрозділи. Кожне із цих професійних середовищ має свою специфіку організації роботи з персоналом, проте всіх їх об'єднує потреба в ефективному кадровому забезпеченні, професійному розвитку працівників і результативній командній взаємодії.
У центрі уваги майбутніх менеджерів з персоналу були люди та управлінські механізми, які допомагають розкривати їхній професійний потенціал. Магістранти аналізували кадрову політику, організацію роботи з персоналом, підходи до оцінювання результативності праці, професійного навчання, мотивації та стимулювання працівників. Важливим завданням стало визначення сильних сторін і проблемних аспектів кадрового менеджменту, пошук можливостей удосконалення управлінських процесів та обґрунтування відповідних пропозицій.
Особливу увагу було приділено організаційним змінам, розвитку персоналу й формуванню сприятливого професійного середовища. Адже ефективність сучасної організації залежить не лише від формального розподілу обов'язків, а й від здатності керівництва мотивувати працівників, підтримувати їхню ініціативність, створювати умови для професійного зростання та забезпечувати результативну командну роботу.
Не менш цікавим і різноплановим став досвід магістрантів ОПП «Управління закладом освіти», які досліджували особливості освітнього менеджменту в закладах різних типів і рівнів освіти. Зокрема, Аліна ПЕТРЕНКО проходила практику у ВСП «Ірпінський фаховий коледж НУБіП України», Марина ХРОЛЕНКО – у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, Денис ПІДГОРНИЙ – у ДНЗ «Полтавський центр професійно-технічної освіти». Управлінські процеси закладів загальної середньої освіти досліджували Богдан ПЕТРЕНКО – у школі № 121 міста Києва, Андрій СТОЛЯРОВ та Алла ЮРЧЕНКО – у ліцеї № 108, Максим ХРИЩЕНЮК – у ліцеї № 16 Оболонського району столиці.
Водночас Катерина СИДОРЕНКО проходила практику на базі Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України, а Артем ГОНЧАРЕНКО та Євген КОМАРОВ – у громадській організації «Національний інститут регіонального розвитку». Інші магістранти програми також долучилися до дослідження управлінських процесів на базах практики, зокрема в організаціях, діяльність яких пов'язана з оздоровленням дітей та організацією роботи колективів.
Наведені приклади відображають лише частину широкої географії та різноманіття баз практики обох освітніх програм. Кожен із магістрантів мав власні професійні завдання, дослідницькі інтереси та можливості застосування набутих знань, а досвід практичної підготовки всіх здобувачів є однаково важливим для формування їхніх управлінських компетентностей.
Що визначає успішність управління закладом освіти: стратегія розвитку, професіоналізм керівника, згуртованість педагогічного колективу чи здатність своєчасно реагувати на зміни? Пошук відповідей на ці питання став важливою складовою практичної роботи майбутніх освітніх менеджерів.
Магістранти досліджували організаційну структуру та систему управління закладами освіти, особливості розподілу повноважень, стратегічного й оперативного планування, кадрового та ресурсного забезпечення. Аналізували місію, цінності, пріоритети розвитку закладів, а також відповідність управлінських рішень актуальним потребам освітнього середовища.
Важливе місце посідало вивчення управлінської культури керівника, професійної комунікації, командної взаємодії та мотивації педагогічних працівників. Адже сучасний керівник закладу освіти має не лише організовувати освітній процес, а й формувати спільне бачення розвитку установи, підтримувати професійні ініціативи та створювати умови для ефективної роботи колективу.
Окрему увагу магістранти приділяли аналізу стратегій розвитку, річних планів роботи, організації внутрішніх управлінських процесів, використанню цифрових технологій та інформаційній відкритості закладів освіти. Важливим аспектом практики стало оцінювання управлінських ризиків і пошук альтернативних рішень, які дозволяють забезпечувати стабільність діяльності та розвиток освітніх установ в умовах невизначеності.

Попри різне професійне спрямування освітніх програм, практична підготовка мала спільну логіку: від дослідження діяльності організації та виявлення управлінських проблем – до обґрунтування конкретних пропозицій щодо їх розв'язання. Такий підхід сприяє розвитку аналітичного мислення, управлінської самостійності, здатності оцінювати альтернативи й передбачати наслідки прийнятих рішень.
Водночас результати виконання практики становлять цінну основу для магістерських досліджень. Аналіз діяльності організацій, вивчення управлінської документації, дослідження кадрових і організаційних процесів дозволяють сформувати емпіричну базу кваліфікаційних робіт та розробити рекомендації, орієнтовані на реальні потреби підприємств, установ і закладів освіти.
Виробнича управлінська практика вкотре засвідчила, що справжня цінність отриманих знань розкривається в їх практичному застосуванні. Вміння бачити проблему, знаходити обґрунтовані рішення, працювати з людьми та відповідально ставитися до результатів своєї діяльності – саме ці якості визначають професійну зрілість сучасного менеджера та його готовність до нових викликів.

Бажаємо нашим магістрантам успішно використати набутий досвід у магістерських дослідженнях, реалізації професійних ініціатив та досягненні нових управлінських успіхів!

Дякуємо Збройним Силам України за можливість жити, вчитись, працювати!