Чіткі межі — сильні громади: в НУБіП відбувся круглий стіл щодо напрямів спрощення процедури

Чіткі межі громад є фундаментальною умовою для формування спроможних територій, забезпечуючи чітке розуміння юрисдикції територіальних громад, просторового планування, ефективного управління ресурсами і розвитку інфраструктури. Нині із 1469 територіальних громад в Україні близько 220 мають офіційно встановлені та зареєстровані межі. Це означає ймовірність межових спорів, складнощі у просторовому плануванні, втрати для місцевих бюджетів, обмеження інвестиційної привабливості та ін.

Власне цим викликам і був присвячений науково-практичний семінар «Встановлення та реєстрація меж громади: напрями спрощення процедури». Вже традиційно його організаторами стали факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України, «Асоціація фахівців землеустрою України» та «Асоціацієя сертифікованих геодезистів України», а професійна спільнота обговорила питання щодо встановлення меж територіальних громад, проблемних питань наповнення Державного земельного кадастру, а також можливих шляхів спрощення процедур і прискорення процесу встановлення меж громад, роль меж громад у запобіганні зловживанням і посиленні фінансової спроможності. Крім того, були представлені успішні кейси та типові помилки громад, законодавчі ініціативи та механізми спрощення процедур, практичні кроки для активізації процесу на місцях.

Онлайн-захід зібрав понад 150 учасників, які брали активну участь у обговоренні актуальних питань. Семінар проходив в онлайн-режимі, трансляцію можна переглянути на YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=ktBicUy2b3c).

Модератором заходу виступив завідувач кафедри геодезії та картографії Тарас ЄВСЮКОВ, який зазначив, що тема надзвичайно актуальна, оскільки встановлення меж громад дозволить громадам краще управляти своїми територіями, планувати розвиток та надавати послуги мешканцям. Він озвучив головні питання для обговорення:

• Чому процес встановлення меж громад рухається так повільно?

• Які головні бар’єри — нормативні, організаційні, технічні?

• І головне — як зробити його швидшим, простішим і прозорішим?

Ці питання вже визначені серед пріоритетів державної політики, зокрема в рамках антикорупційних ініціатив у земельній сфері.

З вітальним словом до учасників семінару звернувся декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО, який відмітив, що тема семінару справді критично важлива для розвитку громад, впорядкування земельних відносин і наповнення Державного земельного кадастру і повністю відповідає запиту часу. Адже усі, хто працює в цій сфері, добре знають, що саме тут накопичено чимало практичних труднощів: від процедурної складності та нестачі узгодженості між даними до потреби у більш чітких і простих механізмах реалізації норм законодавства.

Першим до обговорення долучився очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ, який озвучив головні проблеми, що виникають без визначення чітких меж громади:

по-перше, це вічні межові спори: Конфлікти за території: пасовища, ліси чи привабливі ділянки під забудову, землі промисловості та інші, які роками розглядаються в судах.

по-друге, це параліч планування: Неможливо створити якісний Комплексний план просторового розвитку, якщо «периметр» громади — це умовна лінія.

по-третє, це «дірки» в бюджеті: Земля за межами населених пунктів часто «випадає» з оподаткування через відсутність чіткої юрисдикції.

по-четверте, це інвестиційна сліпота: жоден серйозний інвестор не зайде на територію, де правовий статус межі можна оскаржити.

На його думку, серед головних чинників, що впливають на такий невтішний результат є негативна тенденція, коли виконавцем робіт із землеустрою зі встановлення меж громади стає той, хто запропонує найнижчу цінову пропозицію щодо виконання таких робіт. При цьому найнижча ціна не гарантує якісного виконання робіт. Зазвичай таке здешевлення пов’язане з неякісною роботою без витрат часу і ресурсів на формування існуючого стану землевласників та землекористувачів, без збору інформації із архівних даних, без чіткого визначення меж в натурі де виконавці в камеральних умовах формують межу що часто призводить до перерізання ділянок, які опиняються в різних громадах. Крім того, на переконання Анатолія Миколайовича, процедури погодження меж із суміжними громадами іноді перетворюються на політичні «ігри» місцевого значення. Трапляються ділянки, які є бюджето формуючими в громаді і не кожен готовий втрачати надходження до бюджету.

Також відчувається брак фахових землевпорядників у штатах територіальних громад, які вміють працювати з геоінформаційними системами і технологіями та мають базу даних земельних ресурсів громади, які могли б перевірити і прийняти від виконавця робіт якісної документації із землеустрою щодо встановлення меж громади, а не лише підписати акти виконаних робіт та прийняти роботи по факту передачі документації сумнівної якості.

Ще одна перешкода — це накладки у Державному земельному кадастрі, які тягнуться ще з 90-х років. Виконавці робіт розуміючи, що спонукати власників чи користувачів земельних ділянок, які внесені до ДЗК практично не можливо в зв’язку з тим що ніхто за це не хоче платити, як правило залишають такі земельні ділянки без внесення змін, що залишає в Державному земельному кадастрі недостовірну інформацію. Тому вкрай важливим є розробка дорожньої карти встановлення та реєстрація меж громад.

Потому до слова запросили голову ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павла МАТВЄЄВА. Він наголосив, що без визначення чітких меж громади не можливо визначити де чия територія, хто за неї має платити або навпаки отримувати дохід в бюджет. Чіткі межі — це не просто лінія на карті чи запис у Державному земельному кадастрі, це юридичний імунітет громади і головна передумова для будь-якого розвитку.

Державне бачення щодо питання встановлення і реєстрації меж громади озвучив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро МАКАРЕНКО. Дмитро Геннадійович наголосив, що відсутність меж громад призводить до неефективного використання земельних та інших ресурсів громади, розвитку інфраструктуру, залучення інвестицій тощо. Тому важливим питанням є встановлення меж громад, що фіксується у Державному земельному кадастрі, для забезпечення правового управління земельними ресурсами. Очільник Держгеокадастру звернув увагу, що до Верховної Ради внесли законопроєкт №14087 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин» спрямований на реформування процедур управління земельними ресурсами, їх цифровізацію і спрощення доступу до ринку землі. Законопроєкт вважається ключовим для подальшого розвитку прозорого ринку землі та зміцнення фінансової спроможності громад. Прийняття проекту Закону забезпечить впровадження електронної системи взаємодії суб’єктів землеустрою: замовників документації із землеустрою, розробників документації із землеустрою, суб’єктів оціночної діяльності, землевласників, землекористувачів, державних кадастрових реєстраторів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Потому заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Ігор КИРИЛЮК продовжив, що ключовим етапом земельної децентралізації є Закон № 1423-IX, що передав землі державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність громад. Територіальні громади стали повноправними розпорядниками своїх земельних ресурсів. Серед основних проблем внесення меж громад в Державний земельний кадастр належать накладення меж, непогодження меж з суміжними громадами та застарілі геодезичні дані.

Далі доповідачі обговорили практичні кейси встановлення меж територіальних громад. Зокрема керівник відокремленого підрозділу Київської області ГО «АСГУ» Микола СКОРИК поділився досвідом розробки проєктів землеустрою щодо встановлення меж територіальних громад. Вони розробляються з метою з’ясування дійсної межі території територіальної громади, вирішення спору між декількома органами місцевого самоврядування щодо меж територій територіальних громад, внесення відомостей про межі території територіальної громади до Державного земельного кадастру.

Вихідними даними для розробки таких проектів є проекти формування території і встановлення меж сільських, селищних рад та індексні кадастрові плани, як графічна основа, що відображає наявні земельні ділянки, їх межі та кадастрові номери. Подальші роботи були пов’язані зі створенням єдиного поля картографічної інформації та нанесення на карту визначеної межі громади. Потім проводилися кадастрова зйомка та створювали аерофотоабрис (5 польотних днів). Було зібрано більше 10 тис. аерофотознімків, які опрацьовані за 32 години. Після отримання актуального ортофотоплана (точність в межах 10 см) почалася робота по уточненню межі громади, під час якої були виявлені не відповідність меж суміжних проектів формувань та індексно-кадастрових карт проектам формування, деякі водні об’єкти не були відображені на проектах формування, земельні частки (паї) знаходилися частково в межах іншої громади.

Склад проекту:

1. Пояснювальна записка, що містить обґрунтування меж, площу громади та основні дані про територію.

2. Завдання на виконання робіт, що затверджується замовником.

3. Викопіювання із проектів формування території сільських/селищних рад.

4. Опис меж території, що містить детальний опис проходження межі, включаючи суміжні території.

5. Креслення меж, що візуалізує територію.

6. Каталог координат поворотних точок: точні геодезичні дані поворотних точок меж, що дозволяє внести їх у Державний земельний кадастр.

Завершальним етапом було погодження меж громади, потому затвердження проекту і внесення даних до Державного земельного кадастру.

Заступник міського голови Південної міської ради Харківського району Харківської області Михайло БАГІН розповів про роль картографічної основи у встановленні меж громади. Експерт зазначив, що картографічна основа є основою для встановлення дійсної меж територіальної громади, забезпечуючи точне визначення просторового охоплення повноважень місцевого самоврядування. Використання сучасної цифрової картографічної основи дозволяє уникнути земельних спорів та навести лад у використанні земель Картографічна основа включає цифрові карти, кадастрові дані та координати поворотних точок, що дозволяють замінити умовні межі на точні юридичні кордони. Цифрова основа дозволяє громаді чітко бачити свої земельні ресурси, інфраструктурні об'єкти, дороги та вулиці. Також доповідач навів конкретні приклади щодо відмінності попередніх картографічних матеріалів реальній ситуації та приклади розміщення земельних ділянок у двох громадах. Підсумовуючи свій виступ він зазначив, що встановлення меж громади потребує якісних планово-картографічних матеріалів, наявні проекти формування не можуть бути єдиною основою ля розроблення землевпорядної документації по встановленню нової межі, потрібно виконувати геодезичні вимірювання щонайменше проблемних місць, уникати заниження реальної вартості проекту при підготовці тендерних пропозицій.

До обговорення запросили помічника-консультанта народного депутата України, члена Ради асоціації «Земельна спілка України» Сергія БІЛЕНКА, який озвучив законодавчі ініціативи для спрощення встановлення та реєстрації меж громад. Серед причин повільного просування процесу встановлення меж громад є певні нормативні бар’єри. Для їх вирішення потрібно внести зміни до законодавства, наприклад, вирішити земельні спори і спори щодо погодження меж шляхом часткового погодження меж, погодження меж громад на підставі індексної кадастрової карти.

В обговоренні проблеми прийняли участь: експерт містобудівної документації, заступник директора з наукової роботи та просторового планування ТОВ «УКРНПІЦИВІЛЬБУД» Тетяна КРИШТОП, заступник директора ДП «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні» Олег ПІЛАТ, професор кафедри землеустрою і кадастру Київського національного університету будівництва і архітектури Юрій МАНЦЕВИЧ та інші.

Загалом обговорення проблем встановлення та реєстрації меж громад діяльності було досить жвавим, адже питання встановлення та реєстрації меж громади сьогодні впливає не лише на технічну сторону земельно-кадастрових процедур. Воно напряму пов’язане з прозорістю управління територіями, захистом інтересів громад, зменшенням конфліктності у землекористуванні та якістю ухвалення управлінських рішень на місцях. За результатами обговорення проблематики учасники заходу дійшли висновку щодо необхідності звернення до регуляторних органів для узгодженості механізмів реалізації норм законодавства та перегляду законодавчого спрощення встановлення та реєстрації меж громад.