Національний день молитви: духовна єдність України та міжнародна солідарність

24 лютого в Україні відзначають Національний день молитви — день духовної єдності, спільного звернення до Бога та глибокого усвідомлення відповідальності за долю держави. У час повномасштабної війни молитва стала для українців внутрішньою опорою, джерелом сили, надії й незламності. У цей день ми молимося за наших захисників і захисниць, за мирне небо, за дітей і майбутнє країни, дякуємо Богові за підтримку та віру в Перемогу.


12 лютого 2025 року Верховна Рада України ухвалила «Постанову про встановлення Національного дня молитви», який відзначається щорічно 24 лютого. Це рішення стало важливим державним кроком до зміцнення національної єдності та духовної консолідації суспільства.

Цього дня в стінах Ніжинського агротехнічного інституту спільна молитва об’єднала студентів, викладачів і працівників. Зустріч розпочалася хвилиною мовчання та виконанням духовного гімну «Молитва за Україну» (художній керівник — Наталія ПАНАС; студенти — Василь ДОЛИННИЙ, Богдан ПОМАЗ).


https://vt.tiktok.com/ZSmXwbc53/

Директор інституту Василь ЛУКАЧ у щирому слові до присутніх поділився думкою, що саме духовна єдність у складні часи стає внутрішнім стрижнем, який допомагає вистояти, зберегти гідність і віру в майбутнє. Цьогоріч Національний день молитви ми зустрічаємо в умовах четвертої річниці повномасштабної війни — часу болю, втрат і водночас незламності українського народу. Він також наголосив, що сьогодні українська молитва єднає не лише тих, хто зібрався разом у стінах інституту, а й мільйони сердець в Україні та за її межами. У спільному духовному зверненні стираються відстані, адже віра й любов до Батьківщини не мають меж. Єдність — це не лише слова, а щоденна підтримка одне одного, взаємна повага й готовність діяти разом. Коли ми єдині духовно, ми сильніші за будь-які виклики.


Благочинний Чернігівської єпархії Православної Церкви України, волонтер, капелан, Народний Герой України, настоятель собору Всіх Святих, протоієрей Сергій ЧЕЧИН згадав, що чотири роки тому, близько п’ятої години ранку, коли йшов на богослужіння до храму, місто вже сколихнула трагічна звістка про перших чотирьох загиблих… У своєму духовному слові він наголосив, що нас об’єднали Боже провидіння і спільна молитва, яка в часи випробувань стає надійною духовною опорою для кожного. Молитва допомагає не впасти у відчай, зберегти внутрішню стійкість і довіру до Божої волі навіть у найтяжчі моменти. Молитва є знаком нашої солідарності з воїнами, з родинами, які чекають на повернення рідних, з усіма, хто щодня наближає Перемогу.


Завідувач лабораторії національно-патріотичного виховання та міжнародних зв’язків Тетяна ШАХРАЙ поділилася щирими роздумами про те, що у річницю повномасштабного вторгнення ми єднаємося в спільній молитві за державу, за наших воїнів і за мир. Ця духовна єдність знаходить своє продовження і в міжкультурній співпраці, яка є надзвичайно цінною для інституту, — тепла й щира взаємодія із Saint John the Baptist Ukrainian Catholic Shrine (Собор Святого Івана Хрестителя, м. Оттава, провінція Онтаріо, Канада). Це жива духовна співпраця, що ґрунтується не на формальних угодах, а на спільних цінностях, молитві та любові до України. Настоятель храму Миколай Р. Козелківський під час богослужінь звертається до Господа з молитвою за український народ і наших воїнів, просячи сили зупинити ворога, захистити міста і села, дарувати мир і перемогу та втішити всіх постраждалих від війни. У цьому молитовному служінні його підтримують і співслужать інші священнослужителі храму, які разом із настоятелем єднають громаду в щирій молитві за Україну та її народ https://share.google/aV2F1UT6V3rMJQ9bR


За сприяння помічника настоятеля, отця Серафима В. ГРИГОРУКА, на сторінці храму було розміщено виконання духовного гімну як знак підтримки України. У дописі зазначено, що ця молитва звучить як тихе прохання і водночас як сильне свідчення незламності духу, любові до України та довіри до Божого провидіння. Виконує твір хор Собору Святого Івана Хрестителя (художній керівник — Галина ЖУКОВА).


Актив науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» спільно зі Студрадою інституту та за підтримки й наставництва керівника студії Тетяни ШАХРАЙ (к.і.н., старший науковий співробітник), підготували відеопроєкт до Дня національної молитви. У відеоматеріалі йдеться про історичні витоки духовної традиції спільної молитви, про її роль у часи національних випробувань та про значення духовної єдності для сучасної України. Особливий акцент зроблено саме на усвідомленні молоддю власної відповідальності за збереження історичної пам’яті й духовних цінностей. Важливо, що ця ініціатива народилася у студентському середовищі — як щире прагнення не лише досліджувати історію, а й проживати її через особисте духовне переживання.


https://www.instagram.com/reel/DVIwfPtDeS1/?igsh=ZXJkZXN3endyMmh4
https://vt.tiktok.com/ZSmXwbc53/

Саме через спільне духовне переживання, через єдине слово молитви — народжується відчуття неподільності українського світу, незалежно від кордонів і відстаней. Уособленням цієї духовної єдності є молитва «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни» — всесвітньо відомий духовний гімн «Молитва за Україну». Слова твору належать нашому земляку — Олександру КОНИСЬКОМУ, музика — Миколі ЛИСЕНКУ, а зворушливого хорового звучання надав Олександр КОШИЦЬ. Цей гімн звучить під час інавгурації Президента України та в особливі для держави миті, а сьогодні — особливо щиро й проникливо — як молитва за наших воїнів, за перемогу та відновлення держави.

Для Ніжина ця молитва має ще глибший, трепетний зміст. Олександр КОНИСЬКИЙ — наш земляк: він народився 1836 року на Ніжинщині та навчався у м. Ніжині. Згодом він згадував наше місто як важливий осередок освіти й культури. У місті створено сквер Олександра Кониського, де встановлено меморіальний знак — символ шани до діяча, чиї духовні надбання мають загальнонаціональне значення.


Традиція спільної молитви в часи випробувань має глибоке історичне коріння. У 1921 році, в період боротьби Української Народної Республіки проти більшовицької навали, було затверджено «Молитву за Отчизну про перемогу над ворогом, запосівшим Рідну Землю», підписану міністром ісповідань Іваном ОГІЄНКОМ, що засвідчила роль молитви як чинника консолідації нації.


Історичні приклади є й у світі: у травні 1940 року Вінстон ЧЕРЧИЛЛЬ оголосив у Великій Британії національний день молитви, а 06 червня 1944 року президент США Франклін РУЗВЕЛЬТ звернувся до американців із молитвою в день висадки союзників у Нормандії. Це свідчить: у часи глобальних викликів народи світу звертаються до духовної сили як джерела єдності та надії.


Сьогодні Національний день молитви в Україні набуває ще ширшого, міжнародного виміру. Молитва єднає Україну та світ, материкову державу й діаспору, поєднуючи серця у спільній вірі.


НЕХАЙ ГОСПОДЬ БЕРЕЖЕ УКРАЇНУ І ВСІХ ЇЇ ЛЮДЕЙ,
ДОДАЮЧИ СИЛИ, НАДІЇ ТА ВПЕВНЕНОСТІ
У ЩОДЕННІЙ БОРОТЬБІ ЗА МИР І СВОБОДУ.


1 / 1

Ольга ПАНЧЕНКО,
заступник директора з науково-
педагогічної роботи, гуманітарної освіти та міжнародних зв’язків

Богдан ПОМАЗ,
голова Студентської ради інституту