Академічний погляд на Green Claims Directive: виклики стандартизації та оцінки відповідності у 2026 році.

Протягом 2025–2026 років ми є свідками фундаментальної трансформації нормативно-правового поля Європейського Союзу в сфері технічного регулювання та захисту прав споживачів. Набуття повної чинності Директивою про екологічні твердження (Green Claims Directive) фактично завершує етап неконтрольованого маркетингового використання екологічних префіксів та впроваджує жорстку систему доказової бази (substantiation).

Ключові аспекти регуляторних змін:

1. Відмова від самодекларування: Згідно з новими вимогами, будь-які добровільні екологічні твердження (environmental claims) більше не можуть ґрунтуватися виключно на внутрішніх звітах підприємства. Запроваджується обов’язкова процедура ex-ante верифікації, що здійснюється акредитованими незалежними органами з оцінки відповідності.

2. Наукова обґрунтованість та методологія LCA: Центральним елементом підтвердження екологічності стає методологія Оцінки життєвого циклу (Life Cycle Assessment, LCA). Твердження мають охоплювати весь шлях продукту — від видобутку сировини до утилізації, що відповідає положенням стандартів серії ISO 14040/14044.

3. Заборона неконкретних дескрипторів: Забороняється використання загальних понять, таких як «еко-френдлі», «біо-деградабельний» або «кліматично нейтральний», якщо вони не супроводжуються специфічними, вимірюваними показниками, підтвердженими сертифікатами за схемою ISO 14024 (Тип I) або аналогічними системами.

Даний матеріал підготовлено на основі аналізу офіційних релізів Європейської Комісії, текстів Директиви (EU) 2024/825 щодо розширення прав споживачів для зеленого переходу та проектів імплементаційних актів Green Claims Directive станом на початок 2026 року.