Фаховий семінар - останній крок до захисту дисертації
3 червня 2026 року на кафедрі філософії та міжнародної комунікації відбувся фаховий семінар, на якому розглядалася дисертація Георгія КУЛЄБЯКІНА на тему: «Позитивна філософія як епістемологічний проєкт і її вплив на українську філософську думку другої половини XIX – початку XX століття» на здобуття вченого ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «Філософія» галузі знань 03 «Гуманітарні науки».
Науковим керівником дисертаційного дослідження є Віра Іванівна ДОДОНОВА, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор філософських наук, професор, гарант освітньо-наукової програми.
На цей захід були запрошені науковці кафедри філософії та міжкультурної комунікації, зокрема Інна Миколаївна САВИЦЬКА , декан гуманітарно-педагогічного факультету, кандидат філософських наук, доцент, Валентина Павлівна КУЛЬТЕНКО, завідувачка кафедри філософії та міжнародної комунікації, кандидат філософських наук, доцент, Андрій Геннадійович ГОЛЬЦОВ, доцент кафедри філософії та міжкультурної комунікації, доктор політичних наук, а також представники різних наукових та освітніх установ столиці. Так, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України НАН України представили Назіп Віленович ХАМІТОВ, головний науковий співробітник відділу філософської антропології, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор; Тетяна Василівна ГАРДАШУК , завідувач відділу логіки та методології науки, доктор філософських наук, головний науковий співробітник.
У роботі семінару взяли участь професори Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: Олександр Володимирович ГОРБАНЬ, завідувач кафедри філософії доктор філософських наук, професор; Ярослав Ігоревич ПАСЬКО, професор кафедри філософії, доктор філософських наук, професор. Доєднався до роботи семінару Богдан Костянтинович МАТЮШКО , доцент кафедри філософії Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат філософських наук, доцент. Був присутній представник дружньої кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБІП України, доктор філософських наук, професор Володимир Федорович КАЛУГА . Модерувала захід Ірина Зіновіївна МАЙДАНЮК, завідувачка кафедри культурології НУБІП України, доктор філософських наук, професор, головуюча на засіданні. Експертами дисертації, що подається на захист виступили доценти Людмила Анатоліївна ЧЕКАЛЬ та Аліна Григорівна СУПРУН.
Після презентації основних наукових досягнень здобувачем, представниками наукової спільноти були поставлені запитання. Зокрема, член- кореспондент НАН України ХАМІТОВ Н. В. поцікавився наступним: 1. Чим відрізняються поняття позитивізм та позитивна філософія? 2. Який з методів найважливіший в дисертації? В чому суть новизни роботи? Професор ПАСЬКО Я.І. запропонував торкнутися питання впливу позитивізму на неопрагматизм та аналітичну філософію.
Доцент МАТЮШКО Б.К. поставив запитання: чи врахована роль феноменологічної модифікації кантиантсва в дисертації? Доцент САВИЦЬКА І.М запитала про те: чи можна говорити про формування української версії позитивізму в сучасності? Здобувач КУЛЄБЯКІН Георгій надав розгорнуті відповіді на поставлені запитання, що задовольнило присутніх науковців. Експерти в своїх виступах зосередилися на позитивних і проблемних моментах дисертації. В цілому дисертація була оцінена належним чином.
Після виступу офіційних представників теоретичного семінару розгорнулася цікава наукова дискусія, в якій взяли участь ХАМІТОВ Н.В., ГАРДАШУК Т.В, ГОРБАНЬ О.В., КАЛУГА О.Ф., ПАСЬКО Я.І., ДОДОНОВА В.І., МАТЮШКО Б.К. Під час наукового дискурсу з’ясовували актуальні питання розвитку сучасної філософії в Україні та Європі.
Науковці високо оцінили результати роботи, зокрема наголосили на тому, що положення новизни під маркером «вперше» дійсно є такими, а саме:
1. Продемонстровано історико-філософську генеалогію центральних епістемологічних і філософсько-наукових ідей позитивістської традиції (О. Конт – Р. Авенаріус – Е. Мах – В. Лесевич – М. Драгоманов – В. Грушевський – Л. Флек) та показано їхню тяглість і трансформації, зокрема в контексті української філософської думки кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.
2. Проаналізовано в межах цілісного історико-філософського дослідження становлення та функціонування позитивної філософії на теренах України в хронологічних межах кінця ХІХ – першої половини ХХ століття з реконструкцією основних контекстів, постатей і дискурсивних ліній.
3. Доведено, що після Першої світової війни українська філософська думка розвивалась у режимі структурного дуалізму (еміграційний проєкт національно-культурної ідентичності та радянська інституціоналізація філософії як ідеології), унаслідок чого позитивізм був витіснений з обох ліній і закріпився переважно як об’єкт політико-ідеологічної критики, а не як джерело методологічної модернізації.
4. Реконструйовано «фінальну долю» позитивізму в Україні як процес його «розчинення» між радянською марксистсько-ленінською лінією та еміграційною філософією, що дало змогу виявити причини подальшого забуття позитивізму в інтелектуальній пам’яті й академічній традиції.
5. Обґрунтовано, що позитивістський проєкт мав фундаментальне значення для розробки проблеми індукції, оскільки саме в його межах її було осмислено як ключову епістемологічну та методологічну проблему наукового пізнання.
У результаті голосування учасники фахового семінару одноголосно рекомендували дисертацію КУЛЄБЯКІНА Георгія на тему: «Позитивна філософія як епістемологічний проєкт і її вплив на українську філософську думку другої половини XIX – початку XX століття» на здобуття вченого ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «Філософія» галузі знань 03 «Гуманітарні науки».