«Тиждень філософії» у НУБіП України: діалог про українську національну ідентичність та виклики сучасності

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину…»

Василь СИМОНЕНКО.


16 листопада 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України в межах «Тижня філософії» відбувся науково-практичний семінар «Українська національна ідентичність: виклики сьогодення», організований кафедрою філософії та міжнародної комунікації. Захід об’єднав студентську молодь, аспірантів і викладачів, які зосередилися на актуальних проблемах становлення, збереження та розвитку української національної ідентичності. Його проведення засвідчує особливу роль філософського знання у формуванні гуманістичного світогляду, утвердженні громадянської відповідальності, розвитку культури наукового діалогу й критичного мислення.

Семінар вкотре став науково-комунікативним простором, де поєднуються академічні традиції, сучасні дослідницькі підходи та творча інтелектуальна ініціатива молодого покоління. Щороку він відкриває нові можливості для фахового обговорення складних соціокультурних процесів і пошуку відповідей на питання, які визначають розвиток українського суспільства. Особливої актуальності дискусія набула в умовах повномасштабної війни, європейського інтеграційного поступу та глибоких суспільних трансформацій. Учасники зосередилися на проблемах збереження національної пам’яті та історичної спадкоємності, утвердження українських цінностей, ролі державної політики у зміцненні національної свідомості, впливу інформаційного простору на формування ідентичності, а також на осмисленні європейського цивілізаційного вибору України.

Семінар дав змогу не лише представити наукові напрацювання, а й обмінятися думками, провести конструктивний діалог та окреслити нові дослідницькі перспективи. Адже українська національна ідентичність — це не тільки усвідомлення спільного минулого, а й відповідальність за сьогодення та спільне бачення перспектив нашої держави.

Захід урочисто відкрила Інна САВИЦЬКА, декан гуманітарно-педагогічного факультету. У вітальному слові вона наголосила на особливій значущості проблематики національної ідентичності в умовах сучасних історичних випробувань, спричинених російсько-українською війною, культурними трансформаціями та боротьбою України за збереження власної суб’єктності. Окремо вона відзначила важливу місію університетської спільноти у вихованні молодого покоління, здатного усвідомлювати цінність національної історії, культурної спадщини й традицій, критично їх осмислювати та примножувати інтелектуальний і духовний потенціал українського суспільства.

До привітань долучилася Валентина КУЛЬТЕНКО, завідувачка кафедри філософії та міжнародної комунікації. У виступі вона акцентувала на актуальності проблематики української національної ідентичності та важливості її глибокого осмислення в сучасних суспільно-політичних умовах. Особливо наголосила на необхідності формувати національну свідомість, патріотичні переконання й відповідальне ставлення молоді до долі держави, адже саме молодь є її рушійною силою. Валентина Павлівна підкреслила, що розуміння власного національного коріння, історії та культурних цінностей є запорукою збереження української самобутності й утвердження державності. Вона побажала учасникам семінару натхнення, сміливості в наукових пошуках, наполегливості та справжнього наукового запалу.

До учасників семінару звернулася професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Віра ДОДОНОВА. Вона наголосила, що такі заходи надзвичайно важливі, адже сучасні події потребують глибокого осмислення того, ким ми є як нація та які цінності нас об’єднують. Семінар сприяє формуванню спільного бачення розвитку країни, підвищує рівень громадянської свідомості та допомагає протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам, що впливають на українську ідентичність.

Професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Василь ШИНКАРУК наголосив на важливості наукового осмислення української національної ідентичності, її історичних витоків, ціннісних засад і сучасних проявів. Особливу увагу приділив ролі наукової спільноти та молодих дослідників у збереженні національної духовної спадщини, розвитку української гуманітарної думки й формуванні ціннісних орієнтирів майбутніх поколінь.

Владислав ІВАНУШКІН, аспірант першого року навчання спеціальності B10 «Філософія», представив доповідь «Ідентичність людини як фактор пам’яті та діалогу: етичні аспекти». Він розкрив взаємозв’язок людської ідентичності, колективної пам’яті та міжособистісного діалогу, приділивши особливу увагу етичним аспектам збереження історичної пам’яті, взаємоповазі та визнанню цінності іншої людини. Доповідач наголосив, що саме пам’ять і діалог формують особистісну та національну ідентичність.

Арсентій СУПРУН, аспірант першого року навчання спеціальності B10 «Філософія», представив доповідь «Культура пам’яті та історична травма: від минулого до повоєнного відновлення України». Він розглянув значення культури пам’яті для збереження національної ідентичності та осмислення історичного досвіду українського народу. Особливу увагу приділив проблемі історичної травми, її впливу на суспільну свідомість і міжпоколіннєву спадкоємність, а також наголосив на збереженні історичної пам’яті як підґрунті національної єдності та повоєнного відновлення.

Артем СТЕЦЕНКО, аспірант першого року навчання спеціальності B9 «Історія та археологія», представив доповідь «Український самвидав 1960–1980-х рр. як чинник збереження історичної пам’яті та національної ідентичності». Доповідач показав, як в умовах радянської цензури самвидав став інструментом поширення правди про українську історію, культуру й національно-визвольний рух, сприяючи збереженню національної свідомості та утвердженню прагнення до незалежності України.


Студентка 3 курсу 1 групи спеціальності «Садово-паркове господарство» Анна ПІХАЛО виголосила доповідь «Реабілітаційні сади як простір відновлення людини та зміцнення української національної ідентичності в умовах війни». Вона висвітлила роль таких садів як особливого простору фізичного, психологічного й емоційного відновлення людини. Особливу увагу приділила поєднанню природотерапії, національних культурних традицій і символіки українського ландшафту. Наголосила, що такі простори сприяють не лише відновленню особистості, а й збереженню культурної спадщини, зміцненню національної ідентичності та відчуття єдності українського суспільства.

Ірина МАСЛЯКОВА, студентка 1 курсу спеціальності «Міжнародні відносини», представила доповідь «Українська історична пам’ять як ресурс національної стійкості та суспільної єдності». Авторка розкрила значення історичної пам’яті як чинника збереження національної ідентичності та формування суспільної стійкості, приділивши особливу увагу осмисленню спільного історичного досвіду, збереженню національних традицій і спадкоємності поколінь.

Студентка 1 курсу спеціальності «Журналістика» Поліна СТОВПЕЦЬ, виступила з доповіддю «Українська національна ідентичність в умовах вимушеної міграції та територіального переміщення населення». Доповідачка акцентувала на викликах культурної адаптації та важливості збереження рідної мови, традицій і національних цінностей. Окремо підкреслила, що відчуття приналежності до української спільноти залишається важливим чинником єдності народу незалежно від місця проживання.

Мовна політика України в контексті утвердження національної ідентичності прозвучала у виступі БОРИШПОЛЕЦЬ Софії, студентки 1 курсу, спеціальності “Міжнародні відносини”. У центрі доповіді — роль мовної політики у формуванні та зміцненні української національної ідентичності. Доповідачка звернула увагу на значення української мови як важливого чинника національної єдності, збереження культурної спадщини та історичної тяглості поколінь. Особливий акцент зроблено на утвердженні української мови в суспільному просторі як основи національної самобутності та державотворення.

Маргарита ТЕРТИЦЯ, студентка 1 курсу спеціальності «Журналістика», виступила з доповіддю «Національна ідентичність української молоді в умовах воєнних викликів». Увагу було зосереджено на трансформації світоглядних орієнтирів молоді під впливом війни, посиленні патріотичних почуттів, громадянської активності та усвідомленні власної відповідальності за долю держави. Підкреслено, що національна свідомість молодого покоління є важливою запорукою збереження українських цінностей, суспільної згуртованості та подальшого розвитку України.

Студентка 1 курсу спеціальності «Журналістика» Діана КАРТАШЯН, презентувала доповідь «Українська національна ідея: історична спадкоємність і сучасні інтерпретації». Вона акцентувала на спадкоємності поколінь, збереженні національних цінностей, культурних традицій і державотворчих прагнень українського народу. Окремо наголосила, що переосмислена в умовах сьогодення національна ідея є важливим смисловим орієнтиром, який об’єднує суспільство та формує спільне бачення його розвитку.

Олександра ОЛІЙНИК, студентка 2 курсу спеціальності «Менеджмент міжнародного бізнесу», виступила з доповіддю «Корпоративна культура українських компаній як простір формування громадянської ідентичності». Вона акцентувала на ролі корпоративної культури у формуванні громадянської свідомості та національної ідентичності, висвітливши значення спільних цінностей, соціальної відповідальності бізнесу, підтримки української мови, культури та суспільних ініціатив. Підкреслила, що сучасний український бізнес є не лише економічною силою, а й важливим середовищем утвердження громадянської єдності, патріотизму та відповідальності за країну.

Степан МАРЧЕНКО, студент 1 курсу спеціальності «Міжнародні відносини», презентував доповідь «Національні традиції та культурна спадщина у формуванні ідентичності сучасних українців». Основну увагу він зосередив на значенні традицій і спадщини для збереження української самобутності та формування світогляду сучасного покоління. Розкрив роль народних звичаїв, обрядів, мови, мистецтва й духовних цінностей у забезпеченні історичної спадкоємності та наголосив, що шанобливе ставлення до культурного надбання є передумовою зміцнення національної свідомості й єдності українського суспільства.

Доповідь «Цифровий суверенітет та консолідація української національної ідентичності в алгоритмічному середовищі соціальних мереж» неабияк зацікавила авдиторію. Богдан ШПАКОВИЧ, студент 2 курсу (група ЕЕЕ 25002б) порушив питання цифрового суверенітету як важливої складової збереження та зміцнення національної ідентичності в умовах цифровізації суспільства. Основну увагу приділив впливу алгоритмів соціальних мереж на формування громадської думки, поширення інформації, національних цінностей і культурних смислів. Підкреслив важливість цифрової грамотності, інформаційної безпеки та відповідального користування соціальними мережами для збереження національної єдності та інформаційної незалежності України.

Про важливість мови як основи ідентичності в умовах війни говорив Олександр КРАВЕЦЬ, студент 2 курсу (група ЕЕЕ 25002б) Інституту енергетики, автоматики і енергозбереження. Актуальність теми обґрунтовано зміною ставлення до мови: від байдужості («какая разніца») до усвідомлення її ролі як генетичного коду нації. Аргументацію проілюстровано прикладами: понад 1,3 млн іноземців вивчають українську мову на платформі Duolingo, мова використовується на дипломатичному рівні, а воєнний лексикон («донат», «бавовна», «мавік», «мінуснути») засвідчує її живу динаміку. У висновках мову визначено запорукою перемоги, зброєю та символом спротиву.

Варвара ПАЛАМАРЬ, студентка 1 курсу 2 групи спеціальності «Кінологія», факультету тваринництва та водних біоресурсів виступила з доповіддю «Міжкультурний діалог як чинник консолідації української національної ідентичності: філософський вимір». Вона розкрила значення взаємоповаги, толерантності, культурного розмаїття та взаєморозуміння у побудові спільного ціннісного простору. Особливий акцент зробила на тому, що міжкультурна взаємодія сприяє зміцненню національної єдності, збереженню культурної самобутності та формуванню відкритого українського суспільства.

Про важливість критичного сприйняття інформації, розпізнавання маніпуляцій, фейків і дезінформації та відповідального використання медіаресурсів говорила Юлія ЄФІМОВА, студентка 3 курсу спеціальності «Журналістика». Її доповідь «Медіаграмотність студентів як чинник інформаційної безпеки» вкотре підкреслила, що формування медіаграмотності студентської молоді є необхідною умовою інформаційної безпеки в сучасному цифровому просторі, доповідачка наголосила, що здатність самостійно аналізувати інформаційні потоки сприяє формуванню свідомої громадянської позиції та захисту національного інформаційного простору.

Про специфіку професійної ідентичності інженера-енергетика в умовах енергетичних трансформацій розповів Сергій ЧЕРЕДНІЧЕНКО, студент групи ІЕС 25001б Інституту енергетики, автоматики і енергозбереження представив доповідь «Філософські засади професійної ідентичності інженера-енергетика в умовах енергетичних трансформацій». Теоретичну основу становили ідеї Е. Еріксона, М. Гайдеггера, Г. Йонаса, В. Вернадського та Г. Сковороди. Проаналізовано зміну професійного образу енергетика: від інженера-виконавця, орієнтованого на збільшення виробництва, до відповідального системного фахівця, що працює в умовах війни, коли особливого значення набувають стійкість і децентралізація енергосистеми. Запропоновано чотиривимірну модель ідентичності, що охоплює фаховий, етичний, ноосферний і ціннісно-екзистенційний виміри.

Своїм досвідом формування української національної ідентичності студентської молоді в НУБіП України поділилася Єлизавета СИЗОН, студентка 4 курсу (група ЛГ-2302б) ННІ лісового і садово-паркового господарства. Єлизавета СИЗОН. В доповіді університет розглянуто як простір формування ідентичності через освіту, науку, культуру, громадську участь і студентські ініціативи. Авторка запропонувала університетську модель із п’яти складових: національно-культурної, громадянсько-патріотичної, соціально-діяльнісної, студентсько-лідерської та професійно-самореалізаційної. Окремо охарактеризовано складники «Фахівець», «Патріот» і «Громадянин», а також роль студентського самоврядування та лідерства.

Підсумовуючи роботу семінару, організатори підкреслили, що українська національна ідентичність є не лише предметом наукового осмислення, а й невід’ємною частиною повсякденного життя кожного громадянина. Вона формується через наші вчинки та переконання, громадянську позицію, ставлення до національної історії, рідної мови, культури й духовних цінностей. Також було зазначено, що такі наукові зустрічі сприяють відкритому інтелектуальному діалогу, обміну досвідом і поглядами, пошуку спільних ціннісних орієнтирів, важливих для розвитку університетської спільноти та українського суспільства загалом.

Особливо наголосили на тому, що кожен із нас своєю діяльністю, свідомим вибором і громадянською відповідальністю долучається до творення сучасної української ідентичності та визначає її подальший шлях.


Організатори щиро подякували всім учасникам за активність, ґрунтовні доповіді, небайдужість і зацікавленість у дослідженні актуальних питань національного буття. Адже саме завдяки таким ініціативам формується інтелектуальне середовище, що об’єднує студентську молодь, науковців і викладачів навколо спільних цінностей та усвідомлення відповідальності за Україну.

Завершуючи семінар, учасники дійшли спільного висновку, що захід став не лише платформою для представлення наукових напрацювань, а й важливим простором осмислення української національної ідентичності, її сучасних викликів, ціннісних основ і перспектив розвитку.

Усі новини

Оксана ПРИТИКА, асистент кафедри філософії та міжнародної комунікацїі