Підземний світ: погляд через призму ґрунтознавства
Вересень і жовтень для студентів 1 курсу агробіологічного факультету пройшли не тільки цікаво і продуктивно в плані знайомства зі спеціальністю на лекційних і лабораторних заняттях, а ще й пізнавально, бо по суботах знайомство з ґрунтознавством закріплювалось на практиці.
Так, навчальна (агрономічно-ознайомча) практика цієї осені проходила в Національному природному парку «Голосіївському», де студенти 1 курсу зі своїми керівниками детально знайомились і описували фактори ґрунтоутворення в природних умовах, вивчали правила закладки ґрунтових розрізів, знайомилися з проведенням морфолого-генетичного аналізу ґрунтів, опановували методику відбору ґрунтових зразків та підготовку їх до визначення фізичних властивостей ґрунтів та інших лабораторних аналізів.
Керівниками навчальних практик, згідно наказу №1924«С» від 16.09.25р., стали такі викладачі кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули: проф. Забалуєв В.О., проф. Кравченко Ю.С., доц. Богданович Р.П., доц. Вітвіцький С.В., доц. Карабач К.С., доц. Піковська О.В., доц. Ярош А.В., доц. Кучер Л.І., доц. Козак В.М., доц. Носенко В.Г., асис. Шеметун К.І., асис. Субботіна О.В. Відповідальність за проведення інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності при проходженні практики НУБіП України поклали на завідувача навчальної лабораторії «Ґрунтознавства та охорони ґрунтів» СубботінуО.В.
Вивчення факторів ґрунтоутворення студенти розпочали із опису рослинності. В лісі визначали рослини верхнього ярусу та підліску. Окремо фіксувалася лісова підстилка та наземне вкриття трав’янистими рослинами. Паралельно вивчався рельєф, як фактор ґрунтоутворення – експозиція, ухил та довжина схилів, для цього використовували компас, екліметр Брандіса, вимірювальну стрічку. Фіксували, що розріз закладений у типовому місці за елементами рельєфу, прив’язка якого здійснювалася за географічними координатами. Досліджувалася материнська порода та визначалася наявність і глибина залягання карбонатів у ґрунтовому профілі.
Кожна бригада студентів знайомилася з окремим розрізом, робила опис та вивчала методику відбору зразків з ґрунтового профілю. Були відібрані зразки ґрунту з кожного генетичного горизонту на щільність методом ріжучого кільця за допомогою бурового стакана та на польову вологість ґрунту. Із верхнього генетичного горизонту відібрали зразок масою 2 кг для оцінки структурно стану ґрунту методом сухого просіювання за Савіновим та зразок для визначення капілярної і повної вологоємності ґрунту. Для проведення інших досліджень в лабораторних умовах, з кожного генетичного горизонту та материнської породи додатково відібрали зразки ґрунту масою близько 1 кг.
Що стосується зразків ґрунту, то подальша їх підготовка та проведення лабораторних досліджень планується впродовж трьох семестрів у навчальній лабораторії «Ґрунтознавства та охорони ґрунтів», а також у навчально-науковій лабораторії «Моніторингу якості ґрунтів» підчас вивчення дисциплін «Агрофізика» та «Ґрунтознавство з основами геології», а результати досліджень будуть представлені у вигляді курсової роботи.
Необхідно відмітити зацікавленість студентів при проведенні практики, якісне ведення ними журналів з практики. Це дало змогу підготувати хороші, добре ілюстровані звіти та отримати високі оцінки під час захисту. Керівники практики позитивно відмітили вмотивованість і старанність студентів.
