Популяризація наукових досягнень задля сталого розвитку: діалог молоді та наукової спільноти за участю членів наукових гуртків кафедри обліку та оподаткування
13 листопада 2026 року здобувачі спеціальності «Облік і оподаткування», члени гуртків «Студія професійного бухгалтера» та «Діджитал облік» кафедри обліку та оподаткування долучилися до інформаційно-наукового заходу «Наука заради миру та розвитку» з нагоди Всесвітнього дня науки заради миру та розвитку.
Захід був ініційований Київським фаховим коледжем туризму та готельного господарства, який зібрав за одним столом здобувачів освіти, викладачів і представників наукової спільноти. Учасниками були здобувачі першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти Дар’я ГЛИБОВЕЦЬ, Олександр КЛИМЕНКО, Артем ПРИСЯЖНЮК, Діана ГАЙДУК, Валерія ПЕРВУН, Карина ШИНКАРЕНКО, Анастасія БАДУЛІНА.
У програмі – обговорення ролі науки у забезпеченні сталого розвитку, зміцненні миру та міжнародної безпеки, впровадженні інновацій і підвищенні якості життя суспільства. Особливу увагу було приділено значенню наукової діяльності молоді як здобувають освіту на всіх рівнях, сучасним дослідженням та практичному застосуванню наукових досягнень.
Юлія РЕМИГА, к.е.н., доцент, заступник декана School of Management. American University Kyiv виступила з доповіддю «Освіта як простір стійкості та розвитку», де розкрила питання партнерства, етичного лідерства та людиноцентричні цінності в умовах сучасних викликів. Стійкість системи залежить від стійкості викладача, а професійні спільноти та платформи (як EdCamp Ukraine чи освітня платформа «Вектор») дають змогу науково-педагогічним та педагогічним працівникам обмінюватися досвідом, долати вигорання та трансформувати виклики на можливості. Отримані знання здобувачами, професійні навички та громадянська свідомість, набуті сьогодні, є базою для відбудови економіки країни.

Завідувач відділу технологій відкритого навчального середовища Інституту цифровізації освіти НАПН України, консультант Ради молодих вчених при МОН України Аліса СУХІХ ознайомила слухачів з доповіддю «Формування наукової ідентичності та професійного бренду молодого дослідника в цифрову епоху». Доповідачка охарактеризувала системний процес створення впізнаваного образу науковця, який дозволяє залучати фінансування, знаходити партнерів для колаборацій і підвищувати вплив власних досліджень у глобальному науковому просторі. Увага була приділена і базовій цифровій інфраструктурі дослідника як ORCID, Google Scholar, Scopus / Web of Science та ін.

Наукова діяльність здобувачів освіти є одним із найефективніших інструментів для формування критичного мислення, креативності та професійного самовизначення молоді. Залучення студентів до досліджень перетворює їх із пасивних слухачів на активних творців нових знань. Вплив наукової роботи на інтелектуальний розвиток молоді висвітлено в доповіді «Наукова діяльність здобувачів освіти як чинник інтелектуального розвитку молоді» Денисом ПЕТРУНЧАК, доктора філософії з педагогіки.

В темі «Залученість молодих вчених до розвитку інноваційної інфраструктури: виклики та мотивація» Ольга ВОВК, заступниця голови Ради Молодих Вчених КПІ ім. Ігоря Сікорського, д.е.н., професор кафедри економічної кібернетики, Президентка академії кадрового потенціалу зазначила, що попри високий інтелектуальний потенціал, молоді науковці часто стикаються з недостатнім фінансуванням та розривом між академічною наукою і реальним сектором економіки. Визначені ключові фактори мотивації: фінансова винагорода та гранти, можливості безкоштовного або на пільгових умовах користування лабораторіями, коворкінгами та обладнанням у межах технопарків; кар'єрне зростання та визнання з врахуванням інноваційної діяльності, патентів та участі у стартапах при присудженні наукових ступенів і вчених звань тощо.

Важливим і цікавим був виступ на тему «Наука в цифровому світі: нові можливості, нові ролі, нова видимість», оскільки сучасний дослідник діє в глобальному цифровому просторі, де наукові результати, експертиза та професійна репутація стають частиною відкритої світової екосистеми.

Презентація на тему «Університет в епоху штучного інтелекту: архітектура довіри, критичного мислення та нових правил» була присвячена питанням адаптації університетів до епохи ШІ та виділено доповідачем п’ять кроків:
1. Оновлення політик ЗВО – чіткі норми недопустимості недоброчесного використання результатів ШІ.
2. Договірна відповідальність – закріплення умов і санкцій у контрактах викладачів та договорах здобувачів.
3. Протоколи декларування – обов’язкове зазначення факту використання ШІ у наукових і кваліфікаційних роботах.
4. Зміна оцінювання – перехід від заучування до кейс-методів та критичного аналізу.
5. Людський контроль – субсидіарна роль ШІ та повна юридична відповідальність людини.

Юлія КОРОСТАШИВЕЦЬ, к.ю.н., доцент, голова циклової комісії (кафедри) правових дисциплін КТТГГ в темі «ШІ і наукові дослідження: європейський досвід» зазначила про упровадження штучного інтелекту в наукові дослідження, які базується на балансі між інноваціями, етикою та збереженням провідної ролі людини-дослідника. Українські університети та наукові установи інтегрують ці стандарти задля повноцінного залучення до Європейського дослідницького простору та участі в рамковій програмі «Горизонт Європа». Дотримання етичних норм допомагає підвищувати якість досліджень і розвивати академічну доброчесність всіма учасниками цього процесу (викладачі, здобувачі, науковці)

Всі, хто цікавиться наукою, інноваціями та прагне долучитися до розвитку суспільства через знання, дослідження й нових ідей із задоволенням прийняли участь в сучасному, актуальному і цікавому заході.