Наукові здобутки та досягнення факультету захисту рослин, біотехнологій та екології у 2025 році

10 грудня 2025 року на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології відбулися заслуховування звітів про науково-дослідну роботу за рік.

Звітували керівники наукових тем, які виконувались за кошти Державного бюджету, а також за госпдоговірними та ініціативними тематиками. До складу комісії увійшли: декан факультету, професор Юлія КОЛОМІЄЦЬ, завідувач кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики, професор Світлана ПРИЛУЦЬКА, завідувач кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, професор Микола ДОЛЯ, завідувач кафедри загальної екології, радіобіології та БЖД, професор Алла КЛЕПКО, доцент ціє ж кафедри кандидат сільськогосподарських наук Валерія БОНДАРЬ, професор кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Мирослав ПІКОВСЬКИЙ.

У 2025 році завідувача кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин Миколу ДОЛЮ обрано академіком НААН України, доктору сільськогосподарських наук Мирославу ПІКОВСЬКОМУ та доктору біологічних наук Аллі КЛЕПКО присвоєно вчене звання професора, кандидату біологічних наук Олександру БАБИЧУ та Олександру СУБІНУ присвоєно вчене звання доцента. Крім того, доцент Наталія НЕСТЕРОВА стала лауреатом Премії Верховної Ради для молодих вчених за 2024 рік (постанова №4583-ІХ від 21.08.2025 р.), а професора Світлану ПРИЛУЦЬКУ та Юлію КОЛОМІЄЦЬ відзначено Подякою МОН України.

Науковці факультету працюють над виконанням 2 прикладних науково-дослідних тем, 1 фундаментальної теми, 1 базове фінансування, 1 проєкт молодих вчених, 1 міжнародний проєкт, 20 ініціативних тем.

У рамках виконання НДР «Біотехнологія ідентифікації та контролю збудників бактеріальних хвороб пасльонових для вирішення продовольчої кризи в України» (науковий керівник д-р с.-г. наук Юлія КОЛОМІЄЦЬ). Фітопатогенні бактерії, такі як Pseudomonas syringae, Xanthomonas spp., Erwinia amylovora та Clavibacter michiganensis, спричиняють широкий спектр патологій – від плямистостей і гниття до системних уражень, що призводять до загибелі рослин. Ураження бактеріальними хворобами фіксуються на ключових культурах: картоплі, томатах, перці, яблунях, капусті, зернових. Економічні втрати від таких хвороб оцінюються в мільярди доларів щорічно. Для стримування поширення бактеріальних хвороб рослин необхідна інтегрована стратегія: моніторинг патогенів, адаптація агротехнічних практик, розвиток біотехнологій та міжнародна координація у сфері фітосанітарного контролю. За звітний період (2023-2025рр) підготовлено 7 статей у фахових виданнях України, 8 статей у наукових іноземних виданнях, включених до міжнародної наукометричної бази Scopus, 2 монографії, 3 тези доповіді, 2 методичні рекомендації, 2 акти впровадження, 1 участь у всеукраїнських та регіональних науково-технічних/промислових виставкових заходах, 2 укладання господарчого договору, 1 патент на корисну модель, захищено 1 магістерську кваліфікаційну роботу.

У рамках виконання НДР «Регуляція внутрішньоклітинних механізмів стресостійкості сільськогосподарських рослин за використання вуглецевих наноматеріалів» (науковий керівник д-р. біол. наук Світлана ПРИЛУЦЬКА). Здійснено пошук нових ефективних біотехнологічних підходів щодо підвищення стійкості рослин до дії одного з найбільш важливих абіотичних стресів – посухи. Досліджено вплив наноструктурованих водорозчинних частинок фулерену С60 та оксиду графену на фізіолого-біохімічний стан сільськогосподарських культур за умов водного дефіциту. За звітний період (2023-2025рр) опубліковано 7 статей у наукометричній базі Scopus, 10 статей у фахових виданнях України, підготовлено 1 корисну модель на винахід України, отримано 2 авторських свідоцтва, опубліковано 4 колективних монографії (4,5 д.а.), захищено 6 магістерських, 11 бакалаврських кваліфікаційних робіт, видано 2 навчальних посібники, 1 науково-методичну рекомендацію, 1 методичні вказівки до практичних занять, 3 методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт, укладено 2 договори про науково-технічну співпрацю.

У рамках виконання НДР «Розробка заходів відновлення наземних екосистем, постраждалих внаслідок російської воєнної агресії» (науковий керівник канд. с.-г. наук Валерія БОНДАРЬ). Проведено дослідження щодо опосередкованого впливу бойових дій на природні екосистеми території Київської області, що постраждала від ведення бойових дій у лютому-квітні 2022 р., зокрема, на мікробіологічні показники ґрунту, зміни гідрогеологічного режиму, вплив фортифікаційних споруд на цілісність ландшафтів, розвиток евтрофікаційних процесів внаслідок характерних порушень життєдіяльності водного біорізноманіття з використанням інструментів ДЗЗ та ГІС. За результатами досліджень розроблено науково-методичні рекомендації щодо методів комплексного оцінювання екологічних наслідків військової агресії рф на регіональному рівні.

У рамках виконання НДР «Оцінка стану ґрунтів на звільнених територіях і визначення їх придатності для отримання безпечної та якісної рослинної продукції» (науковий керівник канд. біол. наук Володимир ІЛЛЄНКО). Аналіз даних показав, що за радіологічними показниками досліджених територій у межах Київської та Чернігівської областей щільність забруднення ґрунту 137Cs та 90Sr знаходяться у межах величин, сформованих за рахунок глобальних та чорнобильських випадінь до повномасштабного вторгнення. Осередків додаткового забруднення радіонуклідами нами не виявлено. Проте було встановлено, що у місцях навколо вирв, утворених при падінні авіабомб утворюються ділянки з низькими значеннями питомої активності 137Cs. Розглядається можливість використання цього факту для встановлення меж забруднення ділянок сільськогосподарських земель внаслідок бойових дій.

Розробка моделі функціонування сільських територій на засадах сталого розвитку (базове фінансування, науковий керівник д-р. біол. наук Алла КЛЕПКО). Проведено апробацію та аналіз ефективності впровадження додаткових оціночних показників системи індикаторів Цілей сталого розвитку, що враховують наслідки воєнних дій для довкілля, при комплексній агроекологічній оцінці стану територіальних громад Київської області, які постраждали від воєнної агресії. З’ясовано вплив воєнних дій під час агресії рф на реалізацію Цілей сталого розвитку, а також оцінено можливу динаміку сталого розвитку територіальних громад Київської області в умовах подальшого відновлення. Розроблено рекомендації щодо практичного впровадження територіальними громадами заходів, які спрямовані на адаптацію і пом’якшення наслідків зміни клімату та на захист і відновлення наземних екосистем як для відновлення постраждалих територій, так і відбудови країни.

EU Horizon project – Path4Med «Демонстрація інноваційних шляхів вирішення проблеми забруднення води та ґрунту в Середземноморській агрогідросистемі» (Грантова угода № 101156867 від 01 липня 2024 р.), керівник доцент Віта СТРОКАЛЬ. В рамках міжнародного проєкту, відповідно до графіка виконання завдань робочих пакетів, за 2025 рік виконано: (1) зроблений аналітичний огляд індикаторів якості водних ресурсів Дніпровського басейну, зокрема виокремлено, що лише 55 % водних ресурсів Суббасейну р. Прип’ять мають добрий екологічний стан і 2,9 % водних ресурсів мають добрий хімічний стан; до 50 % водних ресурсів суббасейну р. Десна мають добрий екологічний стан і 11 % - добрий хімічний стан; 11 % водних ресурсів Суббасейн Середнього Дніпра мають добрий екологічний стан і 7 % д- добрий хімічний стан; 55 % водних ресурсів Суббасейну Нижнього Дніпра мають добрий екологічний стан, тоді як лише 21 % мають добрий хімічний стан; (2) для подальших моніторингових досліджень проведений сезонний забір проб води з р. Десна, Канівського водосховища, Кременчуцького водосховища, Кам’янського водосховища, проведений відбір зразків ґрунту у локальних фермерах "Русичі“ (Черкаська обл.), "Astra“ (Полтавська обл.), "TK ART-AGRO" LLC (Київська обл.), “Колос” (Чернігівська обл.); (3) розроблено картування зацікавлених сторін для участі у заходах, що спрямовані на розробку природо-орієнтованих рішень для подолання водної та продовольчої кризи в Басейні Дніпра.

На факультету проходять підготовку 68 аспірантів за освітньо-науковими програмами «Біологія», «Екологія», «Захист і карантин рослин», «Біотехнології біологічних систем». У 2025 році зараховано 16 аспірантів 1 року навчання.

На факультеті щорічно проводяться всеукраїнські, міжнародні науково-практичні конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, круглі столи, конкурс юного дослідника, конкурс студентських робіт. До прикладу, було проведено Всеукраїнський конкурс наукових робіт для школярів 9-11 класів "Юний дослідник", І етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, VI Всеукраїнська науково-практична конференції здобувачів вищої освіти «Досягнення і перспективи в захисті та карантині рослин», V Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – виклики сучасності», ХІ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – філософія існування людства».

Крім того, на факультеті проводилися такі круглі столи, як: наукові вебінари для студентів спеціальності 101 «Екологія», що присвячені Всесвітньому дню водно-болотних угідь, присвячені Всесвітньому дню лісів, присвячені до Міжнародного дня захисту морських екосистем, присвячені Всесвітньому дню лабораторних тварин і Всесвітньому дню Землі, а також наукові вебінари, приурочені до Дня пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї та Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля.

Студенти факультету є переможцями всеукраїнських конкурсів:

• І місце Марія БЕЗОБЧУК, Аліна Качанова, Єлизавета ДІДУР,

• ІІ місце Владислав КРАМАР, Тетяна КУЧЕР, Марія ШИЛО, Марія МАЛИШЕВА, Тетяна ПОМІН, Катерина СУШИЦЬКА (ІІ місце),

• ІІІ місце Катерина ЛЕОНТЬЄВА, Дарина САГАН, Ольга ВАРВАРЧУК, Володимир ФРІДРІХ, Дарина ТИМОШЕВСЬКА і Олександра НОВІКОВА, Євгенія ОВДІЄНКО, Станіслав ФУРМАНЕЦЬ.

Науковцями факультету захисту рослин, біотехнологій та екології у 2025 році до спецфонду Університету залучено 3 902 253, 48 грн. Керівники наукових тем: Віта СТРОКАЛЬ, Юлія КОЛОМІЄЦЬ, Микола ДОЛЯ, Дмитро ГЕНТОШ, Олена НАУМОВСЬКА, Володимир ГЛИМЯЗНИЙ, Антоніна ВУЄК.`

За результатами обговорення звітів науково-дослідних робіт за поточний рік підтверджено їх актуальність, інноваційну спрямованість та відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки й техніки України. Комісія у повному складі наголосила, що всі звіти заслуговують на схвалення та продовження досліджень у наступному році.

Керівництво факультету захисту рослин, біотехнологій та екології висловлює подяку науково-педагогічним працівникам та студентам за активну наукову працю, цілеспрямованість та бажання примножувати здобутки на благо факультету, університету і України!