Старт наукової роботи здобувачки доктора філософії зі спеціальності «Екологія» Єлизавети Дідур

Своєчасний старт виконання наукової роботи є невід’ємною складовою успішного майбутнього захисту дисертації. Саме з цією метою керівником дисертаційної роботи, доцентом Вітою СТРОКАЛЬ, була складена програма наукових досліджень для здобувачки Єлизавети ДІДУР. Відповідно до програми з 7 по 8 червня 2026 року було організовано перший експедиційний тур з відбору проб води з водосховищ Дніпровського каскаду.

Програма експедиції передбачала вивчити антропогенні чинники навколо водосховищ Дніпровського каскаду, зробити візуальний аналіз гідроморфологічних місць забору проб води, описати прибережну зону та наявні заплави в місцях забору проб води, та безпосередньо здійснити забір води для гідрохімічного аналізу якості води та для гідробіологічного аналізу (визначення складу фітопланктону).

Розпочалася реалізація програми експедиційного туру 7 червня 2026 року з досить приємних краєвидів Київського водосховища зі сторони парку «Сухолуччя» (кемпінг на березі Київського моря), що охоплює величезну заповідну територію Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства. Продовжуючи вивчення прибережної зони Київського водосховища, здійснили забір проб води в селі Казаровичі (Димерська селищна громада Вишгородського району Київської області) та вище села Лебедівка (Вишгородський район Київської області).

Досить цікавою за гідроморфологічними характеристиками є прибережна зона Канівського водосховища. Варто зазначити, що водойма водосховища характеризується переформуванням берегів. Саме через хвильову діяльність і постійне коливання води відбувається поступове руйнування берегової лінії, що призводить до замулення дна та зсувних процесів. Водойма розташована в зоні інтенсивного сільськогосподарського використання, що може впливати на якість води. Також під час експедиції (в пунктах забору проб води) спостерігали густу лісистість і стрімкі, уривчасті береги (іноді їх називають «Канівськими горами»). До цих ділянок було досить важко дістатися – це вимагало багато часу та терпіння, піднімаючись і одночасно спускаючись лісистими горами бездоріжжям.

Наступного дня, 8 червня, продовжено дослідження прибережних зон, що стосувалися пунктів забору проб води Кременчуцького водосховища. Саме це водосховище є найбільшим в Україні за площею дзеркала (близько 2250 км²) та об'ємом акумульованої води (13,5 км³). З наукової та екологічної точок зору, воно функціонує як «гігантський відстійник» і регулятор усього Дніпровського каскаду, через що зазнає колосального антропогенного та природно-техногенного навантаження, яке суттєво погіршує якість його води. Саме тому нами було обрано чотири пункти спостережень, що охопили верхню, середню та нижню частинки водосховища. Також там відбуваються абразійні процеси та руйнування берегів через високі хвилі (іноді до 2–3 м). Під час експедиції ми бачили, що водосховище оточене інтенсивними сільськогосподарськими угіддями Полтавської, Черкаської та Кіровоградської областей, що може бути причиною надходження нітратів до водойми шляхом поверхневого стоку через дощі чи ґрунтову ерозію. Окрім цього, водосховище приймає величезні обсяги стічних вод від промислових центрів та комунальних господарств (наприклад, міста Черкаси та Світловодськ).

Це був перший експедиційний тур водосховищами Дніпровського каскаду, протягом якого, окрім візуальних досліджень та забору проб води, за допомогою портативного приладу AZ-86031 (оксиметр/рН-метр/кондуктометр/солемір для води) здійснили вимірювання показників кисню у воді (мг/л, %), електропровідності, загального вмісту солей, температури води та рН.

Це були насичені два дні туру, які охопили величезний оглядовий масив прибережних зон, дозволили зрозуміти прогнозовані антропогенні чинники впливу на водойми, визначити гідроморфологічні особливості.

Віта СТРОКАЛЬ, доцент кафедри екології агросфери

та екологічного контролю, керівник

Єлизавета ДІДУР, здобувачка доктора

філософії зі спеціальності «Екологія»