Участь представників кафедри глобальної економіки в обговоренні особливостей запровадження державної програми підтримки галузі аквакультури в Україні

Запровадження державної програми підтримки аквакультури в Україні фактично відкриває нову фазу трансформації аграрної політики. Ініціатива Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства виступає закономірною реакцією на загрози продовольчій безпеці та потребу розширення структури аграрного виробництва в умовах воєнного часу й перспектив післявоєнної відбудови. Тож 17 квітня 2026 року у засіданні робочої групи з питань розвитку рибного господарства України, прийняла участь доктор економічних наук, професор Наталія ВДОВЕНКО, завідувач кафедри глобальної економіки, заслужений працівник сільського господарства України.

Станом на сьогодні інституційні передумови для такої взаємодії вже сформовані. Постанова Кабінету Міністрів України № 1409 від 12 грудня 2024 року з урахуванням останніх змін (зокрема Постанови № 439 від 3 квітня 2026 року) закріплює чіткі правові механізми та критерії отримання фінансової підтримки.

Формування нормативно-правової основи та визначення прозорих правил функціонування галузі є ключовим стартовим етапом, що переводить дискусію про розвиток аквакультури у площину практичної реалізації через інструменти бюджетного фінансування.

Упродовж тривалого періоду рибне господарство перебувало поза фокусом системних змін, функціонуючи здебільшого інерційно та спираючись на технічно застарілу базу. Виведення галузі зі стану інвестиційної стагнації та її інтеграція до кола державних пріоритетів формує важливий сигнал для бізнесу — держава демонструє готовність до партнерської моделі розвитку внутрішнього ринку білкової продукції.

Презентацію державної підтримки, що надається виробникам, які займаються сільськогосподарською діяльністю з розведення, утримання, вирощування прісноводної риби представив Сергій ПАВЛЮК.

Для отримання виплат підприємство повинно відповідати ряду критеріїв:

• бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР);

• мати офіційно оформлені права власності або оренди на водні об’єкти та земельні ділянки;

• регулярно подавати спеціалізовану звітність за формою № 1А-аквакультура;

• підтвердити відсутність заборгованості перед бюджетом.

Таким чином, обговорення параметрів державної підтримки аквакультури засвідчило, що галузь переходить від декларативних підходів до оформленої рибної політики розвитку з чіткими правилами доступу до фінансових ресурсів. Залучення наукової спільноти, зокрема представників кафедри глобальної економіки в особі Наталії ВДОВЕНКО, підсилює аналітичну якість рішень і забезпечує їх прив’язку до реальних економічних викликів, особливо в рамках виконання державної науково-дослідної теми за замовленням Міністерства освіти і науки України «Наукове обґрунтування агротехнологічних рішень регулювання розвитку циркулярної та блакитної економіки в сільському і рибному господарстві для реабілітації військовослужбовців і повоєнної відбудови України» (номер державної реєстрації 0125U001973).

У підсумку відмітимо, що сформована нормативна база та визначені критерії підтримки створюють підґрунтя для активізації інвестицій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників і поступового формування якісного та ефективного сучасного ринку продукції аквакультури як складової продовольчої безпеки держави.