Аспіранти кафедри міжнародних відносин і суспільних наук долучилися до круглого столу, присвяченого 30-річчю ухвалення Конституції України
Аспіранти кафедри міжнародних відносин і суспільних наук 29 вересня 2026 року долучилися в онлайн-форматі до круглого столу, присвяченого 30-річчю ухвалення Конституції України на тему «КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ – ПРАВОВИЙ ФУНДАМЕНТ ДЕРЖАВНОСТІ ТА СУСПІЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ». У заході також взяла участь наукова керівниця аспірантів — професор Олена ЛЮБОВЕЦЬ.
Захід став платформою для наукового обговорення ролі Конституції України у становленні та розвитку української державності, утвердженні демократичних принципів, забезпеченні прав і свобод громадян та консолідації українського суспільства. Учасники мали можливість розглянути конституціоналізм в Україні як політико-правову практику та важливий феномен національної культури, а також обговорити значення Основного Закону як правового підґрунтя економічних і соціальних перетворень.
Особливу увагу в межах круглого столу було приділено питанням дотримання конституційних норм в українській політичній практиці, взаємодії Конституції та громадянського суспільства, а також проблемам співвідношення конституційних положень і законодавства воєнного часу. Окремим напрямом дискусії стало осмислення Дня Конституції України в громадсько-політичному житті держави та його значення для формування історичної пам’яті й національної ідентичності.
Із вступним словом до учасників звернувся Валерій СМОЛІЙ – академік Національної академії наук України, представник Інституту історії України НАН України. У вступному слові було акцентовано увагу на історичному значенні ухвалення Конституції України, її ролі в утвердженні незалежної української держави та формуванні правових засад суспільного розвитку. Особливе значення було приділено нерозривному зв’язку між історичним досвідом українського державотворення, розвитком національної правової традиції та сучасними процесами зміцнення державності.
У межах панелі ІІ «Конституція в громадсько-політичному та соціально-економічному житті України» Володимир КИРИЛЕНКО представив доповідь «"Диктаторські закони" 16 січня 2014 р. як приклад порушення конституційної процедури законотворення у Верховній Раді сьомого скликання». Доповідь Володимира була про ухвалення 16 січня 2014 р. пакета з дванадцяти законів, що згодом отримали у публічному дискурсі назву «диктаторські закони», що відбувалося на тлі загострення протистояння Революції Гідності та стало однією з передумов подальшої ескалації подій. У центрі уваги доповіді — не зміст цих законів, а спосіб їх ухвалення: на основі аналізу офіційної стенограми засідання ВРУ було показано системні порушення процедури законотворення — необґрунтований перехід до голосування підняттям рук, підміни підрахунку голосів Лічильною комісією усними заявами голів фракцій, статистично ідентичний результат «235 – за» для дев'яти різних законопроєктів поспіль. Володимир обґрунтував висновок, що легітимність нормативного акта визначається не лише його змістом, а й неухильним дотриманням конституційно встановленої процедури його ухвалення та розглянув наслідки ухвалення законів.
У своїй доповіді «Конституційне закріплення європейського та євроатлантичного курсу України: роль Верховної Ради VIII скликання» Максим ІВАЩУК розглянув процес конституційного закріплення європейського та євроатлантичного курсу України та визначив роль Верховної Ради VIII скликання в цьому процесі. Було розглянуто основні етапи його проходження у Верховній Раді VIII скликання — від реєстрації та направлення до Конституційного Суду України до остаточного ухвалення 7 лютого 2019 року. Значну увагу приділено результатам поіменного голосування, зокрема підтримці конституційних змін 334 народними депутатами, а також позиціям парламентських фракцій і депутатських груп. Окремо проаналізовано зміни до преамбули та статей 85, 102 і 116 Конституції України, які закріпили відповідні повноваження Верховної Ради, Президента України та Кабінету Міністрів щодо реалізації стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
Круглий стіл пройшов у позитивній та доброзичливій атмосфері, супроводжувався ґрунтовними дискусіями, обміном науковими поглядами й конструктивним обговоренням актуальних проблем конституційного розвитку України. Захід став важливою нагодою для осмислення значення Конституції як фундаменту української державності, правової стабільності та суспільної консолідації.
