Доцент Станіслав ГАРКУША провів відкриту лекцію з патоморфології пухлин на основі аналізу реальних випадків
4 листопада 2026 року о 8:30 (на першій парі) на факультеті ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася відкрита лекція доцента кафедри біоморфології хребетних імені академіка В. Г. Касьяненка, кандидата ветеринарних наук ГАРКУШІ Станіслава Євгенійовича.
Тема заняття — «Проблемно-орієнтоване навчання з патоморфології пухлин з елементами предметної візуалізації та аналізу реальних випадків».
Лекцію проведено в межах дисципліни «Патологічна морфологія та судова ветеринарія» для студентів четвертого курсу ОС «Магістр» спеціальності 211 «Ветеринарна медицина».
Відповідно до оголошення, заняття відбулося дистанційно на платформі Zoom. До участі було запрошено всіх вільних від занять студентів і викладачів. Відкритий формат дав можливість ознайомитися з підходом до викладання патоморфології пухлин, обговорити його навчальне значення та розглянути можливості використання наочних матеріалів під час підготовки майбутніх лікарів ветеринарної медицини.
Заявлена тема поєднувала вивчення патологічних змін із розв’язанням конкретних навчальних завдань. Для студента було важливо навчитися уважно розглядати об’єкт дослідження, послідовно описувати виявлені ознаки та пояснювати, на чому ґрунтувався висновок. Така робота допомагала пов’язувати терміни й визначення з конкретними змінами в органах і тканинах тварин.
Проблемно-орієнтоване навчання передбачало організацію пізнавальної роботи навколо питання, яке потребувало обґрунтованої відповіді. У патоморфології відправною точкою міг бути опис утворення, зображення ураженого органа або мікроскопічної картини. Аналізуючи ці матеріали, здобувачі освіти визначали, які ознаки вони могли установити безпосередньо, які пояснення варто було розглянути та яких відомостей бракувало для подальшого висновку.
Особливе місце в заявленій темі належало предметній візуалізації. Наочність допомагала зосередити увагу на будові досліджуваного об’єкта, зіставити словесний опис із зображенням і точніше зрозуміти зміст морфологічних понять. Навчальна цінність ілюстрації залежала від того, наскільки зрозуміло було сформульовано завдання до неї. Студентові був потрібен орієнтир: що саме слід було розглянути, які ознаки описати та як пояснити їхнє значення.
Під час опанування патоморфології пухлин було важливо послідовно пов’язувати різні рівні дослідження. Зовнішній вигляд зміненого органа та мікроскопічна будова тканини давали різну інформацію, яку необхідно було розглядати у взаємозв’язку. Навчальне зіставлення таких даних розвивало уважність до деталей і допомагало уникати поспішних узагальнень. При цьому кожне спостереження мало бути описане зрозумілою професійною мовою.
Аналіз реальних випадків, зазначений у назві лекції, наближав навчальне завдання до майбутньої професійної діяльності. Конкретний випадок давав контекст для запитань про походження виявлених змін, їхній розвиток і значення для організму тварини. Він також дозволяв побачити, чому окреме зображення або одна морфологічна ознака потребували пояснення з урахуванням інших доступних відомостей.
Цінною частиною такого навчання було формування звички розмежовувати спостереження та його тлумачення. Спочатку студент описував те, що бачив, а далі пропонував пояснення, спираючись на засвоєні знання. Обговорення можливих відповідей створювало умови для перевірки аргументів і виправлення помилок. Водночас майбутній фахівець навчався визнавати межі наявних даних та пояснювати потребу в додатковій інформації.
Патоморфологія пухлин потребувала використання знань із нормальної анатомії та гістології. Розуміння звичайної будови органа допомагало помітити її порушення, а знання загальної патології — пояснити характер змін. Звернення до цих міждисциплінарних зв’язків робило навчальний матеріал послідовним. Студент отримував можливість застосувати раніше вивчене до нового завдання та перевірити, наскільки впевнено володів базовими поняттями.
Практична спрямованість обраної теми полягала також у розвитку навичок професійного спілкування. Обґрунтований морфологічний висновок потребував точного опису та зрозумілого пояснення. Робота над навчальним випадком давала можливість вправлятися у формулюванні запитань, доборі термінів і представленні власної думки. Ці вміння були потрібні під час обговорення результатів дослідження з колегами та підготовки фахової документації.
Дистанційний формат передбачав окрему увагу до організації візуального матеріалу. Чіткість зображень, читабельність позначень і послідовність пояснення впливали на те, наскільки зручно було слухачам працювати з матеріалом. Для активного залучення студентів могли використовуватися запитання до зображень і короткі завдання на опис ознак. Відповіді допомагали викладачеві оцінити розуміння теми та визначити питання, які потребували додаткового пояснення.
Для викладацької спільноти відкрита лекція була нагодою розглянути конкретні методичні рішення. Інтерес становили побудова проблемного завдання, добір ілюстрацій і спосіб переходу від спостереження до висновку.
Обговорення цих аспектів могло бути корисним для вдосконалення власних занять, зокрема під час викладання дисциплін, де значну частину навчальної роботи становив аналіз зображень та об’єктів.
Лекція Станіслава ГАРКУШІ була присвячена підходу, за якого засвоєння патоморфології було пов’язане з активною розумовою роботою студента. Поєднання проблемних завдань, предметної візуалізації та аналізу випадків було спрямоване на розвиток уміння бачити морфологічні ознаки й аргументовано пояснювати їх. Саме ці навички створювали основу для подальшого опанування патологічної морфології та професійного становлення майбутнього лікаря ветеринарної медицини.