Особливості дипломатичного протоколу та етикету в Малайзії. Практична робота Посольства України в Малайзії: зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Малайзії Геннадієм НАДОЛЕНКОМ

21 жовтня 2026 року наукова та студентська спільнота НУБіП України долучилася до непересічної події — гостьової лекції Надзвичайного і Повноважного Посла України в Малайзії Геннадія НАДОЛЕНКА. Під час зустрічі учасники мали змогу з перших уст дізнатися про практичні аспекти діяльності українського посольства в Малайзії, особливості міжнародної та міжкультурної комунікації з країнами Південно-Східної Азії, а також почути цінні професійні поради від досвідченого дипломата, адресовані майбутнім фахівцям з міжнародних відносин.

Лекція була організована за сприяння проректора з науково-педагогічної роботи та економічних питань Тетяни КОСТЮК та спрямована на поглиблення підготовки спеціалістів-міжнародників в сфері аграрної дипломатії.

Захід зібрав близько 200 учасників нубіпівської спільноти, які виявили зацікавленість темою лекції «Особливості дипломатичного протоколу та етикету в Малайзії. Практична робота Посольства України в Малайзії». Серед присутніх були ректор Вадим ТКАЧУК, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Олександр ЛАБЕНКО, заступники декана гуманітарно-педагогічного факультету Алла КРАВЧЕНКО, Богдан НАЗАРОВ, завідувачі кафедр, викладачі, аспіранти та студенти з різних факультетів – гуманітарно-педагогічного, економічного, аграрного менеджменту, захисту рослин, біотехнологій та екології, механіко-технологічного, юридичного та ін.

Декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна САВИЦЬКА привітала присутніх та подякувала Геннадієві Олексійовичу за його увагу до рідної альма-матер, за надану можливість дізнатись унікальну інформацію щодо особливостей та викликів дипломатичної роботи в Малайзії.

Ректор Вадим ТКАЧУК привітав гостя, згадавши спільне студентське минуле на економічному факультеті та висловив побажання, щоб практика таких зустрічей розширювалась й сприяла підвищенню якості здобувачів освіти українських студентів, зокрема, майбутніх дипломатів та міжнародників.

Лекцію, яку пан Посол читав безпосередньо з українського Посольства в Малайзії, він почав з загального огляду важливості розбудови українсько-малайзійських зв’язків. Адже Малайзія є одним з п’яти найбільших покупців української олії, дуже зацікавлена в українській аграрній продукції та в цілому визнає важливу роль України в забезпеченні продовольчої безпеки у світі. Окремо Геннадій Олексійович зауважив, що Україна гостро потребує кваліфікованих фахівців-міжнародників, які спеціалізуються на аграрній сфері. НУБіП України, забезпечуючи підготовку таких фахівців, фактично формує кадровий потенціал для розвитку міжнародного аграрного співробітництва, просування інтересів українського аграрного сектору на світових ринках і зміцнення позицій України в міжнародному середовищі.

Малайзія є однією з 11 держав-учасниць Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), якою об’єднані понад 670 млн жителів таких країн, як Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Тайланд, Бруней, В’єтнам, Лаос, М’янма, Камбоджа, Тимор-Лешті. Ці країни різні за політичними, економічними, релігійними, культурними традиціями, отже й мають різні вектори міжнародної політики, проте базовим принципом АСЕАН є консультації та консенсус. Тому країни зберігають взаємну повагу до суверенітету та дотримуються принципу невтручання у внутрішні справи країн асоціації.

Для української дипломатії це створює додаткові виклики – потрібно проводити переговори й консультації з кожною країною окремо для ухвалення спільного рішення АСЕАН.

Важливо, що Україна має дипломатичну присутність у більшості країн АСЕАН, а 10 листопада 2022 року Україна приєдналась до Договору про дружбі та співробітництво в Південно-Східній Азії. Головними векторами співпраці є: продовольча безпека, технології в сільському господарстві, в тому числі дронові технології аграрного призначення, освітні зв’язки тощо. Важливою частиною роботи української дипломатичної місії є пояснення наслідків російської агресії через апеляцію до міжнародного права та інтересів країн регіону. Зважаючи на велику відстань між нашими країнами, українські дипломати мають пріоритетну роль в інформуванні малайзійців щодо російсько-української війни та роз’ясненні причинно-наслідкових зв’язків її перебігу.

На рівні АСЕАН важливе значення має дипломатичний протокол та етикет, дотримання якого забезпечує належну участь делегацій із різними статусами та власними політичними пріоритетами.

Лектор вказав на особливості спілкування, традиційні для країн АСЕАН – стриманість, закритість, отже мінімізація фізичних дотиків. Українські дипломати серйозно й шанобливо ставляться до традицій Сходу, розуміючи серйозність таких культурних викликів при вирішенні питань міжнародної дипломатії.

Наступна частина лекції була присвячена власне Малайзії – особливостям її географічного розташування на півострівній та острівній частинах на відстані 800 км одна від одної, при тому що до складу держави входить 13 штатів зі столицею в Куала-Лумпур та федеративним адміністративним центром в Путраджая.

Доповідач докладно зупинився на місці й ролі Малайзії у світових виробничих ланцюгах як одного з головних промислових осередків електроніки, мікросхем, виробництва пальмової олії. Країна має розвинуту портову інфраструктуру, глибоководні порти світового значення. Це забезпечує економічні успіхи країни – 470 млрд. доларів ВВП та 5,3% зростання національної економіки в минулому році.

В той же час країна має зацікавлення в українських інженерних послугах, ПЗ, технологіях переробки агропродукції та харчовій безпеці.

Необхідною складовою розуміння Малайзії є культурно-релігійні традиції країни, а вони є напрочуд багатими та різноманітними. Малайзія є мультикультурною й мультирелігійною країною, в ній переплетені малайська, китайська, індійська, мусульманська спільноти.

В своєму політичному устрої Малайзія поєднує федеральну монархію та парламентську демократію. В дев’яти з тринадцяти штатів зберігаються спадкові монархії, серед представників яких терміном на п’ять років обирається верховний король – Аґонґ.

Це суттєво ускладнює діяльність протокольної служби щодо перевірки титулів, форм звертання, старшинства, дрескоду та порядку представлення владних представників.

Великого значення надається привітанню – воно має бути максимально шанобливим, однак і гранично легким, коротким: легке торкання рукою, прикладена до серця рука є виявами шаноби та коректності.

Елементом національного одягу є чоловіча сорочка – батік, що є елементом невербальної комунікації, адже в різних штатах та в різних країнах АСЕАН батік має різні кольори. Неувага до кольору, до костюма може бути сприйнята як зневага до місцевих культурних традицій та може закреслити всі попередні дипломатичні зусилля. Власне і сам лектор на заході був одягнений в національний малазійський батік на знак поваги до малазійського протоколу.

В релігійній просторі Малайзії 64% займає іслам, який визначається Конституцією як релігія Федерації. Попри різноманіття релігійної картини в країні діє принцип мирного сповідування та поваги до інших релігій, пов’язані з вимогами до харчування (заборона на вживання свинини, алкоголю), узгодженням релігійного календаря, дрескоду, правил дарування подарунків тощо.

Наступна частина лекції була присвячена особливостям дипломатичного життя в Малайзії, яке є доволі активним. В Малайзії присутні понад 100 посольств, активно діють міжнародні організації.

Дипломатія працює за принципом: ваша присутність = ваша позиція. Це означає, що важливі питання міжнародних відносин можуть бути вирішені під час неофіційного спілкування з офіційними особами на різноманітних прийомах, національних днях, тематичних заходах тощо, під час яких застосовуються методи культурної дипломаті.

Дипломатичні відносини України та Малайзії були встановлені в 1992 році, тоді ж країни обмінялись дипломатичними місіями, хоча в умовах російського вторгнення дипмісія Малайзії в Україні призупинена. Наші дипломати в Малайзії ведуть політичну роботу, представляють позиції України. Активною є економічна дипломатія між нашими країнами.

В межах економічної дипломатії створено цифровий портал Україна – АСЕАН та розроблено економічний проєкт співробітництва, налагодження малайзійсько-українських економічних зв’язків та можливостей. Посольство запрошує українські бізнеси до співпраці, допомагає визначити профільні установи, ділові майданчики, встановити контакти.

В рамках публічної дипломатії Геннадій Надоленко відмітив внесок українських дипломатів у запровадженні аудіогіда українською мовою в Національному історичному музеї в Куала-Лампурі.

Завершуючи лекцію, Геннадій Олексійович запросив студентів та викладачів НУБіП України долучитись до стажування в Посольстві України в Малайзії, надавши корисні покликання з потрібною інформацією.

По завершенні промови лектор відповів на численні запитання присутніх. Зокрема, Софія БОРИШПОЛЕЦЬ, студентка спеціальності міжнародні відносини поставила запитання щодо найбільших викликів для дипломатів українського посольства в Малайзії та очікувані результати їхньої роботи. У відповідь пан посол чесно вказав на труднощі в роботі, пов’язані з обережною та переважно проросійською позицією влади Малайзії, з місцевими культурними нюансами, великою цензурою в країні, що налаштовує дипломатів на довгу й копітку працю із завоювання прихильності до України.

Запитання студента-міжнародника Назарія КЛОСА стосувалось трагічної історії зі збиттям малазійського літака МН-17 – як використовують цей фактор спільного болю на рівні двосторонніх відносин, щоб спонукати країни Південно-Східної Азії до більш жорсткої позиції щодо притягнення росії до відповідальності за міжнародні злочини. У відповідь пан посол зазначив високий рівень підготовленості студентів до діалогу та розповів обставини, які супроводжували оголошення результатів міжнародного судового розслідування й обережну позицію влади Малайзії.

Доцент кафедри міжнародних відносин та суспільних наук Богдан ГРУШЕЦЬКИЙ запитав про те, на скільки активною та деструктивною є російська дипломатія в Південно-Східній Азії та як їй протидіяти. У відповідь на це питання пан Надоленко зазначив, що російська дипломатична місія в Малайзії представлена понад двомастами дипломатичними працівниками, які ведуть активну роботу на різних рівнях, представляючи інтереси країни-агресора, заходи з участю провоєнних організацій тощо. Попри прихильність до них місцевої влади, українські дипломати працюють над тим, щоб системно протидіяти таким заходам: висувають ноти протесту, пропагують власні культурні продукти тощо. Як зазначив пан посол, навіть фізична присутність українських дипломатів є важливою, щоб заявити позицію України.

Студентка Ірина САВЧУК запитала, як різниться досвід роботи пана посла в Ізраїлі та в Малайзії, в чому полягають відмінності у стилі ведення переговорів на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії. У відповідь п. Надоленко відзначив цілковиту заборону на в’їзд ізраїльтян до Малайзії та ввезення будь-якої ізраїльської продукції. Однак попри антагоністичність стосунків між цими країнами, Геннадій Олексійович відзначив схожість їхніх методів роботи в сфері міжнародних відносин. Молодим дипломатам він порадив враховувати особливості релігійних традицій в кожній з країн та пов’язані з цим протокольні питання дипломатії.

Від студентів економічного та механіко-технологічного факультетів поступили питання щодо перспектив співробітництва між нашими країнами у сфері ІТ, інноваційних методів виробництва продукції та в логістиці. У відповідь на це п. Надоленко підкреслив, що попри потужне малайзійське виробництво різноманітних товарів, країна має велике зацікавлення в українських ІТ фахівцях. Висловивши захоплення мережею транспортної інфраструктури Малайзії, пан посол відзначив велику перевантаженість доріг в країні внаслідок великої кількості транспортних засобів на дорогах Малайзії (36 млн легкових автомобілів проти 9 млн усіх транспортних засобів на українських дорогах). Геннадій Олексійович особливо відзначив високорозвинену портову інфраструктуру Малайзії, що може стати важливим логістичним хабом для української сільськогосподарської продукції. Підписання угоди про такий хаб пан посол вважає своїм завданням.

На питання від слухачів щодо ділового етикету у сфері гостинності доповідач зазначив, що особливості етикету в готельному бізнесі пов’язані з релігійними нормами й підкреслив необхідість забезпечення потреб клієнтів у халяльності, доступ до реалізації релігійних потреб. Лектор відзначив, що Малайзія є доволі закритою країною в наданні послуг готельно-ресторанної бізнесу, водночас країна володіє близько 700 островами з нетронутою природою й чарівними ландшафтами.

Професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Віра ДОДОНОВА задала питання щодо української діаспори в Малайзії, у відповідь на що пан посол наголосив на малочисельності та пасивності в дипломатичному житті вихідців з України, що в умовах закритості місцевого суспільства суттєво зменшує можливості для міжкультурного обміну між країнами.

Підсумовуючим стало запитання від студента Степана МРАЧЕНКА, який поцікавився про риси й навички, необхідні сучасному дипломатові та відмінність студента від міжнародника-практика. У відповідь Геннадій Олексійович підкреслив, що дипломат має бути універсальним солдатом, фахівцем у великій кількості сфер – від науки до культури, економіки, торгівлі, організації дипломатичних заходів тощо. Знання іноземних мов є базовим для будь-якого міжнародника, однак значно важливішою є проактивна українська позиція, бажання та готовність робити все необхідне для Перемоги України.

Гостьова лекція Геннадія Надоленка стала цінним прикладом поєднання академічних знань із реальним дипломатичним досвідом. Вона продемонструвала стратегічне значення аграрної дипломатії для просування інтересів України в Південно-Східній Азії та підтвердила важливість підготовки фахівців-міжнародників, які розуміють специфіку міжнародної економічної співпраці, міжкультурної комунікації й дипломатичного протоколу. Такі зустрічі відкривають перед студентами нові професійні перспективи та зміцнюють зв’язок університетської освіти з практичними потребами української дипломатії.