Тиждень філософії в НУБіП України триває: молоді науковці про науку, філософію, політику, мораль та відповідальність

17 листопада 2026 року в межах «Тижня філософії» кафедра філософії та міжнародної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України провела науково-практичний семінар «Актуальні проблеми зв’язку науки, філософії, політики та моралі». З доповідями виступили аспіранти й студенти різних факультетів університету.


Проведення таких заходів серед молодих науковців є не лише важливим, а й нагальним. Це можливість долучитися до наукової дискусії, відпрацювати навички аргументації та публічного виступу, спробувати себе в міждисциплінарному діалозі й побачити свою фахову галузь у ширшому філософському, гуманітарному й громадянському контексті. В умовах війни, інформаційних загроз і стрімкого розвитку технологій, зокрема штучного інтелекту, майбутнім фахівцям і дослідникам недостатньо самих лише професійних знань: їм потрібні вміння критично оцінювати інформацію, відрізняти аргумент від маніпуляції, усвідомлювати етичні межі наукового пошуку й нести відповідальність за наслідки власних рішень. Саме так формується покоління науковців, здатних поєднувати професійну компетентність із моральною відповідальністю та національною свідомістю.


Із вітальним словом до учасників семінару звернулася Інна САВИЦЬКА, декан гуманітарно-педагогічного факультету. Вона наголосила на значенні таких заходів для розвитку критичного мислення та наукового діалогу студентської молоді, а також на ролі університетської спільноти в цьому процесі.

Захід урочисто відкрила Валентина КУЛЬТЕНКО, завідувачка кафедри філософії та міжнародної комунікації. У вітальному слові вона підкреслила актуальність заходу й необхідність осмислення порушених тем для сучасної науки та побажала учасникам плідної роботи.

Вадим МАКАЄВ, аспірант кафедри автоматики та робототехнічних систем, виступив із доповіддю «Вчене незнання і освічене невігластво. Микола КУЗАНСЬКИЙ і Є. І. СУЇМЕНКО: два способи не знати». У доповіді зіставлено два підходи до усвідомлення меж людського пізнання — концепцію вченого незнання Миколи Кузанського та погляди Є. І. Суїменка. Предметом аналізу стало місце усвідомленого незнання в структурі філософського мислення.

Владислав ІВАНУШКІН, аспірант кафедри філософії та міжнародної комунікації спеціальності B10 «Філософія», представив доповідь «Лінгво-семантичні аспекти кореспондентської теорії істини» (науковий керівник — професор Віра ДОДОНОВА). Розглянуто взаємозв’язок мови, значення та істини, яку в межах цієї теорії розуміють як відповідність твердження дійсності. Аналіз зосереджено на лінгвістичному й семантичному вимірах класичної концепції.

Олександр БАСОВСЬКИЙ, аспірант спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія», виступив із доповіддю «Чому розумні люди вірять у теорії змови?» У виступі розглянуто феномен поширення конспірологічних уявлень серед освічених людей і чинники, що зумовлюють сприйнятливість до них, а також роль критичного мислення в протидії таким уявленням.

Антон ДРЕЙМАН, аспірант першого року навчання спеціальності A1 «Освітні науки», виступив із доповіддю «Transformation of the concept of “truth” in the post-truth era: philosophical foundations of media literacy». Доповідач простежив еволюцію статусу істини від арістотелівської кореспондентської теорії до байдужості до неї, спираючись на концепцію Лі Макінтайра, феномен «bullshit» у трактуванні Гаррі Франкфурта та поняття симулякра Жана Бодрійяра. Філософські засади медіаграмотності розглянуто у зв’язку із захистом раціональної агентності людини. Проаналізовано вплив соціальних мереж на політичну ідентичність: алгоритмічні бульбашки, ехокамери, «альтернативні факти», релятивізацію істини. У підсумку охарактеризовано кризу епістемічної довіри, подолання якої не зводиться до фактчекінгу.

Студентка 1 курсу спеціальності «Філологія» Анастасія ВАСИЛИШИНА виголосила доповідь «Наука і гуманізм: ціннісні орієнтири наукового прогресу» (науковий керівник — професор Василь ШИНКАРУК). Науку авторка розглядає як джерело нових можливостей, а гуманізм — як ціннісний вектор, що визначає моральні межі їх реалізації; прогрес, на її думку, полягає в поєднанні того, що можна зробити, із тим, що слід робити. Схарактеризовано орієнтири наукового прогресу: людську гідність, відповідальність за наслідки, доброчесність, справедливість та екологічність. Доповідь спирається на Загальну декларацію ЮНЕСКО про біоетику та права людини (2005), Рекомендацію ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту, схвалену 193 державами-членами в листопаді 2021 року, та Кодекс НАН України.

Валерія КАСЬЯНОВА, студентка 1 курсу спеціальності «Філологія», представила доповідь «Роль наукової експертизи у формуванні державної політики» (наукові керівники — професор Василь ШИНКАРУК, доцент Олександра ШИНКАРУК). Наукову експертизу охарактеризовано як сполучну ланку між наукою та владою; названо її функції в екології, медицині, освіті, мовній політиці й антикорупційному аналізі. Головною перешкодою ефективності визначено суперечність між орієнтацією політики на швидкі рейтингові результати й потребою науки в часі для ґрунтовного аналізу. Розглянуто світовий досвід і перспективи доказової політики в Україні, зокрема створення експертних рад при міністерствах.

Мілана КАЛІТНИК, студентка 2 курсу Інституту енергетики, автоматики і енергозбереження, представила доповідь «Деколонізація культурного простору: чому відмова від імперських маркерів — це повернення свого» (науковий керівник — Аліна СУПРУН). У доповіді відмову від імперських маркерів у культурному просторі осмислено як складник відновлення культурної ідентичності, а деколонізацію — як шлях до повернення власного культурного простору.

Анастасія ВОЙТЕНКО, студентка 1 курсу спеціальності «Філологія», виступила з доповіддю «Етичні межі наукового пізнання в сучасному суспільстві» (науковий керівник — доцент Олександра ШИНКАРУК). Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком науки, який породжує моральні питання. Етичні межі пізнання окреслено через моральні принципи, повагу до людської гідності, чесність, захист прав людини й довкілля. Схарактеризовано відповідальність учених за позитивні та негативні наслідки технологій, а також етичні проблеми використання штучного інтелекту: недостовірну інформацію, питання авторських прав, витік даних, упередженість. У висновках зазначено, що етичні принципи є необхідною умовою відповідального розвитку науки, захисту прав людини та збереження довіри суспільства.

Софія БАРИШПОЛЕЦЬ, студентка першого року навчання освітньої програми «Міжнародні відносини» гуманітарно-педагогічного факультету, представила доповідь «The interplay of science, philosophy, politics and morality in modern society» (науковий керівник — доцент Світлана ХРИСТЮК), у якій розкрила значення взаємодії наукового прогресу, філософського осмислення, політичних рішень і моральної відповідальності для подолання глобальних викликів сучасності, захисту прав людини та розвитку міжнародного співробітництва.

Ольга ЛАТИШ, студентка 2 курсу (група ТЗНС-25001б) факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, з доповіддю «Володарювання над землею — морально-етичне підґрунтя турботи про довкілля» (наукова керівниця — доцент Ярина ПУЗИРЕНКО). У доповіді обґрунтовано богословські засади природоохоронної діяльності: християнське покликання, екологічну відповідальність та біблійну ідею radah. Стаття авторки «Нехай володарюють над усією землею…» опублікована в журналі «Церква і суспільство» (2026, № 3 [17]).

Завершив програму Андрій ПЕЧЕКОНОВ доповіддю про етичні виклики використання генеративного штучного інтелекту в науці й освіті. Доповідачем було виокремлено чотири ключові ризики: порушення академічної доброчесності, де межу між допомогою та підміною авторства визначає прозорість; втрата когнітивної автономії через делегування моделі процесу міркування; алгоритмічна несправедливість, зумовлена упередженістю навчальних даних, нижчою якістю роботи з українською мовою та нерівним доступом; відповідальність за результат, оскільки за достовірність відповідей моделей, схильних до галюцинацій, відповідає людина.


Попри різноманітність тем і фахових галузей — від філософії та філології до енергетики, будівництва, лісового господарства й біотехнологій — доповіді об’єднали спільні питання: що таке істина і як відрізнити її від маніпуляції; де пролягають етичні межі наукового пізнання; яка відповідальність учених і фахівців за наслідки їхніх рішень; як зберегти власну мову, культуру та ідентичність в умовах війни. Семінар засвідчив, що молоді науковці не лише обізнані з цими проблемами, а й готові осмислювати їх самостійно, аргументовано та з громадянською позицією.

Підсумовуючи роботу семінару, було наголошено, що питання істини, етики, відповідальності та ідентичності зберігають актуальність для представників усіх галузей знання, адже такі наукові зустрічі сприяють відкритому діалогу, обміну досвідом і пошуку спільних ціннісних орієнтирів. Організатори науково-практичного семінару щиро подякували учасникам за активну участь і змістовні доповіді, а науковим керівникам — за підтримку молодих дослідників.

Усі новини

Кирило КИМАКОВСЬКИЙ,
аспірант кафедри філософії та міжнародної комунікації