Участь науковців університету у воркшопі Україна - Німеччина «Digital Transformation for Sustainable Development (DigiAgrar_UA)»
З 10 по 12 листопада 2025 року у місті Халле, Німеччина (Halle/Saale, Germany) відбувся завершальний триденний воркшоп по проекту «Digital Transformation for Sustainable Development: German-Ukrainian Perspectives for Future Agricultural and Food Systemsin Europe» за проектом DAAD-funded projectDigiAgrar_UA.
Одним із повноправних партнерів проекту DigiAgrar_UA є НУБіП України і науковці університету факультетів аграрного менеджменту та інформаційних технологій активно долучилися до його роботи.
Засідання воркшопу за результатами проекту DigiAgrar_UA відкрили керівники проекту Dr. Oleksandr Perekhozhuk (Leibniz Institute of Agricultural Development in Transition Economies (IAMO), Halle, Germany) та Prof. Dr. Dr. h.c. Thomas GLAUBEN, а від України до вітального слова долучилися Тарас ВИСОЦЬКИЙ – заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України та Олена КОВТУН, завідувач кафедри адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності НУБіП України.
Протягом трьох днів працювало 8 секцій: Sustainability assessment in agriculture; Digital tools for Sustainabile agricultural practices; On-farm application of Sustainable Digital Technologies; Overview of IAMO’s work on Sustainabile Digitalization of Agriculture; Key results of the DigiAgrar_ua Project та інші.
Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки, голова ради молодих вчених факультету інформаційних технологій виступив з науковою доповіддю «Modern Technologies for Sustainability Assessment in Agriculture», відкривши роботу секцію: «Key Results of the Digiagrar_ua Project».
Модератором даного секційного засідання була представник нашого університету Олена КОВТУН, завідувач кафедри адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності.
Володимир Анатолійович у своїй презентації зупинився на керівних принципах сталого розвитку SAFA - Sustainability Assessment of Food and Agriculture Systems ООН (ФАО), акцентувавши на тому, що програми USAID «Сільське господарство, лісове господарство та інше землекористування» (AFOLU) допомагають пом'якшити наслідки зміни клімату в 119 країнах шляхом поглинання та зберігання вуглекислого газу з атмосфери або шляхом зменшення викидів діоксиду вуглецю в атмосферу. А стратегія «Від ферми до столу» лежить в основі Європейського зеленого курсу.
Цифрова інфраструктура платформи, яка об'єднує БПЛА, Інтернет речей та штучний інтелект, відповідно до Цілі сталого розвитку (ЦСР) 9, сприяє інноваціям у сільському господарстві та точному управлінню, зазначив доповідач.
ЦСР 12 пов'язана з ефективністю використання ресурсів: зважена маршрутизація та цифровий моніторинг зменшують кількість відходів, використання палива та викидів, підтримуючи цілі циркулярної економіки. А ЦСР 17 закріплює екосистему партнерств – IAMO, FAO та українських університетів, які забезпечують постійний обмін знаннями, навчання та спільну розробку пілотів. Разом ці заходи сприяють дотриманню вимог CAP та зеленому переходу ЄС, пропонуючи вимірювані показники для інвентаризації парникових газів за принципом «від ферми- до столу» та AFOLU.
НАЗАРЕНКО В.А. наголосив на сучасних можливостях: цифровий стек поєднує супутникові знімки, Інтернет речей у польових умовах та AI/ML для надання безперервних KPI та дієвих рекомендацій. Що змінюється: замість того, щоб реагувати після сезону, ферми та планувальники адаптуються протягом сезону. Управління даними (FAIR), сумісність (OGC, API) та спостережливість (журнали/метрики/родовід) забезпечують надійність та можливість контролю, задовольняючи як операційні потреби, так і звітність про політику (наприклад, EU Farm-to-Fork, національні інформаційні панелі).
Платформа Middleware – архітектура з кількома джерелами, яка забезпечує стійкість на основі даних. Ліворуч ми інтегруємо зображення БПЛА, супутникові сцени, телеметрію IoT та адміністративно-економічні рівні через конектори, які говорять про OGC, ISO/ISOBUS, OPC UA та стандартні API. Проміжне програмне забезпечення застосовує дані FAIR та перевірки схем, аутентифікує/авторизує дзвінки, нормалізує події та маршрутизує завдання за допомогою зважених політик та черг SLA. Таким чином, критичні запити виконуються швидко, а пакетні завдання виконуються ефективно.
Компоненти розробки та впровадження системи інтелектуального електронного сервісу: Послуги та додатки – сайт міської ради, веб-сервіс мера міста, додаток чат-бот для комунікації та сповіщень; Програмні системи – розподілена служба веб-додатків, платформа проміжного програмного забезпечення IoT, мережа, сховище даних або розподілена база даних. Розгортання та інфраструктура – хмарне або локальне обладнання (сервер), дата-центри та маршрутизатори, живлення та дротова/бездротова мережева мережа. Представлена концепція електронної послуги проектування системи складається з декількох ключових компонентів – модулів, інформаційної системи, веб-порталу, систем розумної обробки завдань і станів та інших.
Зазначимо, що активне долучення науковців університету до участі у міжнародних конференціях та воркшопах, таких як: Україна – Німеччина «Digital Transformation for Sustainable Development (DigiAgrar_UA)» надає молодим науковцям нового досвіду та розширює можливості майбутньої співпраці.