Члени НААН – вчені університету висунули вимоги до майбутнього очільника Академії

30 жовтня 2025 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулися збори академіків і членів-кореспондентів Національної академії аграрних наук України, які працюють в університеті. У заході взяли участь 26 науковців — 13 академіків і 13 членів-кореспондентів НААН. Головою зборів обрано академіка Сергія КВАШУ, секретарем — члена-кореспондента НААН Володимира ОТЧЕНАШКА.

Також учасники ухвалили рішення направити пропозиції щодо основних напрямів реформування НААН у контексті сучасних викликів і вимог до її майбутнього очільника, які охоплюють питання її діяльності: відкритість, публічність, фінансова прозорість, організаційна оптимізація, формування фонду розвитку, посилення цифровізації, демократизація діяльності, посилення вимог до кадрового потенціалу та ефективності діяльності підрозділів, відновлення стратегічної ролі Академії у співпраці з бізнесом, державою, міжнародними інституціями, реалізація політики відкритої науки тощо.

Напрями реформування НААН

(контекст вимог до майбутнього очільника)

1. Відкритість, публічність, фінансова прозорість та організаційна оптимізація

• Антикорупційні заходи та активи (проведення повної та публічної інвентаризації майна, зокрема, земельного банку; впровадження мораторію на відчуження землі та майна НААН; створення механізмів внутрішнього аудиту та контролю);

• Фонди розвитку та фінансування (створення Фонду розвитку НААН для фінансування проривних / інноваційних досліджень та житлових програм; збільшення частки конкурсного фінансування та забезпечення прозорої процедури розподілу базового фінансування та відбору проєктів, нові принципи формування пріоритетної тематики досліджень та інноваційних розробок; відрахування частини прибутків дослідних господарств для формування фонду розвитку НААН);

• Посилення цифровізації діяльності та використання ШІ в дослідженнях;

• Оптимізація структури та витрат (оптимізація апарату управління, усунення дублювання функцій в Апараті Президії та інститутах, уникнення дублювання окремих досліджень; оптимізація накладних витрат; підпорядкування діяльності дослідних господарств провідним установам).

2. Демократизація діяльності, посилення вимог до кадрового потенціалу та оцінка ефективності

• Відкритість і підзвітність керівництва, щорічне звітування керівництва;

• Оцінка ефективності (забезпечення відкритості експертної оцінки науково-дослідних робіт; врахування критеріїв державної атестації НУ та рейтингування наукових досягнень, забезпечуючи адекватну оцінку з урахуванням специфіки різних наук та практичної віддачі; запровадження нормативів оцінки діяльності дослідних господарств за величиною прибутку з 1 га с.-г. угідь);

• Мотивація та залучення молодих дослідників (створення привабливих умов для молоді, включаючи гідну оплату праці, плани професійного розвитку та програми забезпечення житлом);

• Підвищення соціального статусу вчених (грошове забезпечення академіків і член-кореспондентів та оклади наукових співробітників – не менше 10 прожиткових мінімумів);

• Інтеграція з освітою та інфраструктура (спільна підготовка наукових кадрів, стимулювання створення навчально-наукових комплексів (ННК) у складі інститутів та університетів; модернізація та переоснащення ключової наукової інфраструктури).

3. Зміна ролі та ефективна співпраця з бізнесом, партнерами та державою

• Відновлення стратегічної ролі академії (забезпечення постійного представництва керівництва Академій на засіданнях Уряду, профільним міністерствами та в робочих групах, включаючи членство Президента НААН у РНБО; законодавче закріплення обов’язку органів влади реагувати на експертні висновки; розроблення проєктів Повоєнного відновлення України);

• Комерціалізація та співпраця з бізнесом (посилення зв’язків з бізнесом з метою комерціалізації спільних наукових розробок та створення інноваційних продуктів).

4. Реалізація політики відкритої науки (відкритий доступ до публікацій, управління дослідницькими даними, посилення суспільного впливу, цифрові платформи; удосконалення діяльності прес-служби, формування дієвих механізмів співпраці зі ЗМІ, асоціаціями та представниками громадянського суспільства).

5. Міжнародна діяльність (активна інтеграція у світовий дослідницький простір налагодження співпраці з науковим установами ЄС, інших країн; активізація участі у програмі «Горизонт Європа»; підтримка вивчення англійської мови та обов’язкова вимогам володіння нею для керівного складу).