Екскурсія співробітників факультету захисту рослин, біотехнологій та екології в славетне місто Переяслав
Напередодні Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва члени профспілкової організації факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, за підтримки профспілкової організації співробітників НУБіП України, відвідали славетне місто Переяслав та музей під відкритим небом, офіційна назва якого — Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Було надзвичайно цікаво і пізнавально відвідати одне із найдавніших міст України, яке було столицею Переяславського князівства і згадується вперше у 907 році в договорі князя Олега з Візантією. Переяславський Музей народної архітектури та побуту — це перший такий музей в Україні. Прототипом для нього був «Skansen» — перший подібний музей у світі, який створили у Швеції у 1891 році. Переяславський музейний комплекс почав створюватися у 1964 році. Одним із ініціаторів його створення був історик, Михайло Сікорський, який очолював комплекс до 2008 року.
Дуже цікаво було ознайомитись із пам`ятками народної архітектури, яких на території музейного комплексу просто неба (а це близько 25 гектарів) розташовано понад 120. Ми побачили житло ранніх слов’ян, житло наших пращурів X-XIII століть, двори із хатами та господарськими будівлями, металургійні горни I-II ст.н.е., вітряні млини, знаряддя праці, побутові речі, твори народного мистецтва, зібрані в лісостеповій зоні України, старовинну корчму, козацьку залогу (фортифікаційну споруду козаків), Половецьке святилище XII століття, навіть фрагмент стоянки пізнього палеоліту з кістками мамонтів! Все це викликало здивування і захоплення.
На території є два гарних ставка, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, посаджених і дбайливо збережених працівниками музейного комплексу. Чудові краєвиди зачаровували! Ми відвідали старовинні церкви — Покровську, Георгіївську, Іоанна Богослова, Трьохсвятительську, в якій розташований неймовірний Музей рушника. В орнаментах українських рушників збереглися прадавні магічні знаки. Зображення «дерева життя», «богині-берегині», символів землі, води, світил знайшли подальше своєрідне переосмислення і оновлення. В заповіднику експонується і зберігається близько 4000 рушників. У музеї рушника представлено 300 рушників різних регіонів України, серед них — знамениті ткані рушники Переяславщини, які датуються XIX ст. Їх орнаментика бере свій початок у прадавніх віках. Взагалі на території музейного комплексу більше 10 музеїв, які є його органічним продовженням — Музей бджільництва, Музей українських обрядів, Музей лісового господарства, Музей історії Української православної церкви, Музей декоративно-прикладного мистецтва, Музей сухопутного транспорту, Музей хліба тощо.
Місто Переяслав може похизуватися найкращою збіркою збережених музеїв на своїй території. Тут легко вивчити культуру, традиції та пізнати власну ідентичність. Так вже більше 160 років древній Переяслав зберігає пам'ять про геніального поета і художника України Тараса Шевченка. У місті з часів Т. Шевченка зберігся унікальний історико-архітектурний та природничий комплекс: річка Трубіж із заплавними луками, залишки оборонних валів, що простяглися попід Трубежем. Біля оборонних валів, на високому плато стоїть Троїцька церква 1804 року, а поруч будинок лікаря А. Козачковського, де жив і творив Т. Г. Шевченко, саме там був написаний духовний заповіт поета своєму народові. Тепер в цьому будинку розташований Музей «Заповіту», який ми із цікавістю відвідали. Експозиція музею дозволяє ознайомитись з історією козацького періоду крізь призму творчості Т. Шевченка та розповідає про його перебування на Переяславщині. У будинку створена історична реальність, у якій жив поет, аби краще пізнати його добу, атмосферу життя, його сучасників та допомогти нинішнім поколінням наблизитися до розуміння генія Великого Кобзаря. Історична цінність будинку А. Козачковського ще й у тому, що він є єдиною пам'яткою в місті, яка репрезентує дворянське дерев'яне житло Переяслава початку ХІХ ст. з його особливостями розташування, планування, оздоблення. Та найбільша цінність цього будинку звичайно меморіальна. Екскурсія по музею була дуже захоплюючею, екскурсовод відповіла на всі наші запитання, розповіла цікаві факти із життя Тараса Шевченка.
Природа подарувала нам неймовірно сонячний і теплий день. Цікаві екскурсії, смачний обід в «Смерековій хаті» неподалік музейного комплексу, приємне спілкування — все це створило чудовий настрій і запам’ятається учасникам нашої подорожі надовго. Як писав відомий французький прозаїк, критик і журналіст Анатоль Франс: «Подорожі навчають більше, ніж будь що інше. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома».
Ми дуже вдячні профспілковій організації співробітників нашого університету та особисто голові профкому НУБіП України Ростиславу Тарасенку за підтримку і сприяння в організації нашої подорожі.
