Практика перших курсів спеціальностей «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища»
На кафедрі екології агросфери та екологічного контролю розпочалася ознайомча загально-екологічна практика для перших курсів спеціальностей E2 «Екологія» та G2 «Технології захисту навколишнього середовища». Тиждень практики став визначальним етапом у формуванні професійних компетентностей та дозволив ефективно інтегрувати теоретичні засади навчальної програми у сферу прикладних агробіотехнологій та екологічного контролю на базі ГК «BioNorma».
У перший день ознайомчої практики на кафедрі екології агросфери та екологічного контролю, студентам було проведено ознайомчий інструктаж завідувачем кафедрою, доцентом, кандидатом сільськогосподарських наук, Оленою Іванівною НАУМОВСЬКОЮ. По завершенню інструктажу, студенти мали змогу ознайомитися з каталогами бібліотеки університету. Директор бібліотеки, Тетяна Степанівна КІЩАК провела зустріч на тему «Основи академічної доброчесності та ресурси наукової бібліотеки для успішного старту». Доповідач наголосила на фундаментальних принципах академічної доброчесності, що включають чесність перед собою та всіма, повагу до себе та роботи інших та відповідальність за свою думку. При зустрічі також було окреслено типові порушення, такі як: плагіат, списування, фальсифікація даних та хабарництво. Протилежними чеснотами протидії виявилися такі принципи як: вивчати, досліджувати, мислити критично та креативно. Окремий акцент був зроблений на важливості правильного покликання, якщо мова йде про користування думкою інших. Висвітлення в межах цієї думки отримала тема оформлення списків використаних джерел.
Також, увагу студентів було звернено на актуальний виклик сьогодення — штучний інтелект, який повинен слугувати помічником та направляти, замість механічного виконання роботи замість людини. Наостанок, Тетяна Степанівна підкреслила важливість бібліотеки, як місця для саморозвитку, самостійного навчання та соціалізації, у житті кожної людини. Студентів проінформували про наявність ресурсів бібліотеки в електронному форматі та можливість електронної доставки документів.
Наступні дні практики пройшли на базі ГК «BioNorma». Обов'язки керівника практики від підприємства виконував Ярослав Васильович ЧАБАНЮК, засновник та генеральний директор ТОВ «Інститут Агробіології». Після підйому до офісного приміщення на пʼятому поверсі, студентів зустріли виконавчий директор Ірина Степанівна БРОВКО та директор випробувальної лабораторії Вікторія Вікторівна ШКАПЕНКО. Студентів ознайомили з програмою практичного навчання на підприємстві та надали загальні відомості про компанію. Виконавчий директор повідомила, що “BioNorma” це група компаній, що розробляють біотехнологічні препарати для рослинництва. Перша розробка — інокулянти для сої на основі бульбочкових бактерій, що стимулюють симбіотичну азотфіксацію, забезпечуючи рослину власним азотом з повітря, а також сприяють кращому розвитку кореневої системи та підвищенню врожайності. «BioNorma» є номером один серед українських біотехнологічних компаній. До складу групи компаній входить власний науково-дослідний підрозділ — ТОВ «Інститут Агробіології», що робить розробки в аграрному секторі, секторі біотехнологій, ремідіації ґрунту, створенні препаратів та має повноваження проводити державні випробування пестицидів та біохімікатів задля оцінка їхньої безпеки. Після ознайомчої частини, адміністрація «BioNorma» опитала студентів про причини вибору їхньої спеціальності.
Згодом студентів запросили до лабораторії, що відповідає стандарту ISO/IEC 17025, де проводяться дослідження зернових та мікробіологічне дослідження у відокремленій частині кімнати. Також було продемонстровано тестові обʼєкти для пестицидів, такі як дафнія велика (лат. Daphnia magna), гупі (лат. Poecilia reticulata) та даніо реріо (лат. Danio rerio). Ознайомили з роботою менеджерів: для того щоб пройти державну реєстрацію виробники надсилають замовлення чи препарати для дослідження, а менеджери, у свою чергу, приймають ці замовлення та препарати для дослідження, а також займаються реалізацією препаратів.
Наступним кроком нашого практичного навчання стало ознайомлення із виробничою лабораторією. Студентів розбили по групам задля ефективності екскурсії. Згодом студентів провели до кімнати автоклавування та готування поживного середовища. Було підкреслено, що прожарювання є невід'ємною частиною технологічного процесу культивування задля запобігання зараження на будь-якій стадії.
Варто зазначити, що для культивування бактерій використовується магнітно дрожеве (МД) поживне середовище, а для грибів — КМ. Також у якості поживного середовища використовують пшеницю, щоб вирощувати гриб триходерму (лат. Trichodеrma), який допомагає рослинам протидіяти гниттю шляхом ураження грибів-патогенів. Хеморецептори Trichoderma розпізнають цільовий організм, після чого міцелій обплітає гіфи патогенна та утворює апресорії. Гриб секретує комплекс позаклітинних літичних ферментів, які деградують клітинну стінку господаря-патогена. У додаток, вони активно поглинають поживні речовини (зокрема, зв'язують залізо за допомогою виділення сидерофорів), позбавляючи патогени необхідного для розвитку субстрату. Завдяки високій швидкості росту та інтенсивному спороношенню, штами Trichoderma швидко колонізують ризосферу рослин. Така колонізація стимулює захисні сигнальні шляхи рослини-господаря. Це активує синтез фітоалексинів та PR-білків, підвищуючі імунітет рослини. Паралельно відбувається фітостимуляція через секрецію ауксиноподібних сполук та солюбілізацію важкодоступних мінеральних сполук (фосфатів) ґрунту.
Пізніше студентам показали маточну кімнату, де відбувається інокуляція зі скошеного агару, де агар перетворюється в рідке середовище. У кімнаті підтримується відповідна температура та час процесу. Банки ставлять на горизонтальний шейкер, або качалку, та обертають по колу, щоб накачати задля розмноження культури. Згодом їх переносять у велику інакуляційну кімнату. На виробництві також є кімната мікробіології, де відбувається дослідження та вирощування культур. У процесі виробництва, культура з колби переноситься в банку шляхом механічного змивання піпетками і культивується при температурі 25-28°C впродовж 5-7 днів. У банках чітко видно культуральну рідину та спори грибів, що ростуть ближче до повітря. Пізніше, культуральна рідина заливається в пшеницю та перемішується, де залишається впродовж 3 днів. З вищеописаної суміші виготовляють гранули для основи.
По завершенню заняття, студенти ознайомилися з інструкціями: про заходи пожежної безпеки, з охорони праці з надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах, з охорони праці для проведення інструктажу на І групу з електробезпеки, з охорони праці під час роботи на передньому компʼютері, з охорони праці для адміністративно-управлінського персоналу, з охорони праці для персоналу, що відбуває у службове відрядження, з охорони праці при виконанні робіт з навантаження, розвантаження і переміщення вантажів, з охорони праці під час роботи з ручним слюсарним інструментом, з охорони праці для прибиральника виробничих приміщень, з охорони праці при експлуатації стерилізатора (автоклава), з охорони праці під час експлуатації компресорного обладнання та з охорони праці для працівників мікробіологічної лабораторії.
Протягом практики студентам провели ознайомлення з методами мікробіологічних досліджень, що застосовуються у лабораторії. Було вивчено основне лабораторне обладнання (автоклави, термостати, ламінарні бокси, мікроскопи) та принципи його роботи. Розглянуто методики підготовки поживних середовищ, стерилізації матеріалів та проведення мікробіологічного аналізу. Спостереження за виконанням лабораторних досліджень та підготовкою зразків до аналізу.
На завершальному етапі співробітники установи провели ознайомлення з дослідженнями у сфері агроекології та біотехнології. Нами було вивчено напрями використання біологічних препаратів для підвищення родючості ґрунтів та захисту рослин, розглянуто приклади польових і лабораторних випробувань біопрепаратів, методи оцінки їх ефективності, проведено обговорення екологічних аспектів застосування біотехнологій у сучасному сільському господарстві та перспектив розвитку біологічних методів захисту рослин.