Міжнародники і студенти факультетів НУБіП України відзначили звільнення Києва від нацистів у 1943 році
6 листопада 1943 року відбулося звільнення столиці Радянської України міста Києва. Тоді з було звільнено населені пункти Жуляни, Борщагівку, Боярку, Бучу, Гостомель і територію нашого університету.
Місто Київ пережило нацистську окупацію у роки другої світової війни, яка тривала 778 днів.
Форсування Дніпра розпочалося 21-22 вересня 1943 року. За тиждень на лівому березі було створено 23 плацдарми. Але стрімкий наступ провалився: при спробі переправитися через Дніпро на Букринському плацдармі загинуло понад 250 тисяч радянських солдатів.Так само провалилася операція з десантного десанту, який мав захопити на рубежі Ржищів-Межиріч-Мошни-Черкаси. Хоча було задіяно близько 10 тисяч військових, більше двох сотень гармат та мінометів, 540 кулеметів виділялося до 180 літаків Лі-2 і 35 планерів.
Основними плацдармами для звільнення Києва були Букринський і Лютізький. Битва за Київ розпочалася 1 листопада 1943 року наступом на Букринському плацдармі. Було створено ілюзію того, що саме з цього напряму буде відбуватися основний наступ радянських військ, хоча на практиці головним був Лютіж. Саме тут розпочалась переправа танків, причому останні йшли дном Дніпра із задраєними люками.
Вранці 4 листопада радянські танки вийшли в районі Пущі-Водиці і Куренівки, де їх наступ підтримувала 1-а Чехословацька бригада. Для уникнення котла, 5 листопада німецькі війська почали відступ з Києва. У ніч на 6 листопада 1943 року місто Київ було звільнено.
Кількість загиблих при форсуванні Дніпра і звільненні Києва і сьогодні є предметом дискусій дослідників. За офіційною радянською статистикою загинуло 417 тисяч червоноармійців (з них 6491 — в самому Києві). Однак за підрахунками ряду істориків кількість загиблих сягає не менше 800 тисяч чоловік, враховуючи мирне населення, яке було мобілізоване радянськими властями через польові військкомати зі щойно звільнених територій.
Станом на 1939 рік у Києві мешкало 846,3 тисячі осіб. Але на 1 червня 1944 року чисельність населення столиці скоротилася до 347 тисяч.
8 фактів про наслідки нацистської окупації Києва:
1. Окупація міста тривала 778 днів.
2. За час окупації було знищено 800 промислових підприємств, 940 будинків, електростанції, водогін, об’єкти залізничного транспорту, мости через Дніпро. Після відступу німців у столиці залишився лише близько 10 шкіл зі 150. Згоріли будівля університету і міська бібліотека, був підірваний Хрещатик, на повітря злетіли всі мости і Успенський собор в Лаврі.
3. За час окупації населення Києва зменшилося з майже 900 тисяч до 347 тисяч.
4. Операція з визволення Києва тривала понад три місяці: з 3-го до 13 листопада 1943 року і була складовою частиною Битви за Дніпро – так називають ряд пов'язаних військових операцій військ СРСР.
5. Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року, ставши однією з наймасштабніших операцій світової історії. Якщо вважати битву за Дніпро однією операцією, то жертви перевищать найкривавішу військову операцію людства – битву під Сталінградом.
6. Столицю України звільняли війська 1-го Українського фронту та Перша Чехословацька бригада із закарпатськими українцями.
7. За мужність і героїзм при визволенні Києва було нагороджено орденами і медалями 17500 бійців і командирів.
8. На честь визволителів міста названа станція метро Героїв Дніпра.
Ці та інші питання були у фокусі заходів, організованих викладачами кафедри міжнародних відносин і суспільних наук: Оленою Кропивко, Наталією Кравченко, Людмилою Лановюк, Богданом Грушецьким, Сергієм Біланом, Сергієм Асатуровим, Оленою Любовець, Оксаною Силкою. У заходах брали участь студенти 1-3 курсів спеціальності «міжнародні відносини», «туризм» та «готельно-ресторанна справа», «ветеринарна медицина», «землевпорядкування». У рамках семінарів «Визволення Києва: історія, пам’ять, вдячність» відбувся перегляд кінохроніки, презентація власних краєзнавчих досліджень, організація екскурсій до Національного музею другої світової війни, проведено паралелі із сьогоденням.
