У НУБіП України обговорили відкриті дані про ліси та їх роль у FSC сертифікації
29 жовтня 2026 року ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України за сприяння FSC Україна провів науково-практичний семінар «Що відомо про українські ліси: відкриті дані та FSC сертифікація». Понад 200 учасників у залі та онлайн, серед яких представники органів влади, державних лісогосподарських підприємств, наукових установ, громадських організацій, деревообробного й меблевого бізнесу, а також викладачі та здобувачі освіти, обговорили, які дані про українські ліси доступні публічно, хто їх веде та як ними користуватися. Синхронний переклад англійською мовою дав змогу стежити за дискусією міжнародним партнерам.
Відкриваючи семінар, начальник науково-дослідної частини НУБіП України Володимир ОТЧЕНАШКО зазначив, що тема відкритих даних стосується довіри до інформації, обґрунтованості управлінських рішень і відповідальності перед майбутніми поколіннями, адже лісова галузь дедалі ширше використовує безпілотні літальні апарати, цифрові ресурси та великі масиви даних. Директор FSC Україна Павло КРАВЕЦЬ подякував організаторам за широке коло учасників і наголосив, що для FSC сертифікації дані мають бути верифікованими й актуальними, а їх відкритість зміцнює довіру до українських лісів і сприяє євроінтеграції України. Модерував семінар Олександр БАЛА.
Перший блок програми присвятили державній політиці відкритості. Марина ОСТРЕНСЬКА (Міністерство цифрової трансформації України) розповіла про принципи відкритих даних, закріплені в постанові КМУ № 835 та Міжнародній хартії відкритих даних, до якої приєдналася Україна. Відкриті дані мають бути машинозчитуваними, доступними безоплатно й без реєстрації, а з початку 2026 року на Єдиний державний вебпортал відкритих даних потрапляють лише набори, що пройшли автоматичну перевірку якості. Як приклад використання лісових даних доповідачка навела журналістський аналіз реєстру лісорубних квитків.
Ігор БУДЗІНСЬКИЙ (Держлісагентство) нагадав, що право на доступ до публічної інформації зберігається і в умовах воєнного стану, та показав, які відомості про розташування ділянок, види рубок і обсяги заготівлі містить реєстр лісорубних квитків. Артур КОСМАЧ (ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр») продемонстрував публічні реєстри лісорубних квитків і сертифікатів про походження лісоматеріалів, а також електронний кабінет експортера. Галина ДОМАШОВЕЦЬ (ДП «Ліси України») розповіла, яку інформацію підприємство оприлюднює на своєму сайті та сайтах міжрегіональних управлінь, зокрема орієнтовні плани реалізації деревини, відомості про FSC сертифікацію, побічне лісокористування, охорону праці, наближене до природи лісівництво та звіти післяпроєктного моніторингу в розрізі філій. Частину матеріалів підприємство вже публікує англійською мовою.
Другий блок стосувався ГІС, дистанційного зондування, інвентаризації та моніторингу лісів. Віктор МЕЛЬНИЧЕНКО (ВО «Укрдержліспроєкт») пояснив, які лісовпорядні дані об'єднання надає публічно, а які як послугу, і звернув увагу на безпекові вимоги до поширення геопросторової інформації.
Професор кафедри таксації лісу та лісового менеджменту НУБіП України Віктор МИРОНЮК представив результати дистанційної інвентаризації лісів, яку кафедра близько п'яти років розвиває разом із німецькими колегами. Поєднання даних наземної інвентаризації з багаторічними знімками Copernicus дає змогу оцінювати таксаційні показники на рівні окремого пікселя та будувати карти запасів. У 2025 році модель доповнили даними про висоту деревостанів, що суттєво підвищило деталізацію карт. Створені карти відкриті для суспільства, а координати ділянок наземної інвентаризації потребують захисту, щоб зберегти точність і незалежність оцінок. За словами доповідача, це перший випадок інтеграції даних інвентаризації лісів України в європейський дослідницький простір. Він також зауважив, що інструменти штучного інтелекту зробили сучасні алгоритми обробки супутникових даних значно доступнішими.
Такий підхід кафедра застосовує в проєкті ReSample (Federated Mapping of Forest Multifunctionality under Reduced Sample Conditions in Ukraine), координатором якого є Віктор МИРОНЮК, а партнером – Боярська лісова дослідна станція. Проєкт триває з 22 червня 2026 року до 21 червня 2027 року за підтримки Європейського лісового інституту (EFI) в межах проєкту MoniFun програми «Горизонт Європа». Дослідники перевіряють, чи працює європейська методика моніторингу багатофункціональності лісів за неповної мережі ділянок наземних спостережень. Для цього дані національної інвентаризації лісів поєднують із відкритими супутниковими знімками Landsat, Sentinel-1 і Sentinel-2 та за допомогою федеративного навчання картографують запас деревини, надземну біомасу, мертву деревину й різноманіття деревостанів. Модель навчають на ділянках власника даних, тож вихідні дані залишаються закритими, а отримані карти можуть бути загальнодоступними. Докладніше про проєкт можна дізнатися на сайті університету (https://nubip.edu.ua/resample).
Ігор БУКША (УкрНДІЛГА) окреслив історію моніторингу лісів України за програмою ICP Forests, який з 1990-х років координував УкрНДІЛГА, та запропонував шляхи його відновлення, зокрема інтеграцію спостережень із національною інвентаризацією лісів і дистанційними методами. Він наголосив на потребі нормативно визначити перелік відкритих лісових даних, стандарти метаданих і єдину точку доступу.
Третій блок об'єднав користувачів даних. Наталія КАПЛЯ та Дмитро КАРАБЧУК (ГО «Лісові ініціативи і суспільство») розповіли, яка інформація про ліси за законом має бути відкритою. Вони нагадали, що екологічну інформацію, зокрема матеріали лісовпорядкування, можна отримати за запитом до розпорядника, а для запитів про стан довкілля передбачено скорочений строк відповіді. Доповідачі запропонували постійно публікувати затверджені матеріали лісовпорядкування в машинозчитуваному форматі.
Павло КРАВЕЦЬ у доповіді «Які дані використовуються у FSC сертифікації» пояснив, що аудитори органів сертифікації спираються на державні реєстри, документи лісокористувача, супутникові знімки, наукові публікації та звернення зацікавлених сторін. Прикладом співпраці науки й сертифікації він назвав спільну статтю науковців НУБіП України та фахівців FSC Україна, опубліковану в журналі Remote Sensing у 2020 році, результати якої органи сертифікації використовували під час ухвалення рішень. За підсумками семінару FSC Україна планує оновити перелік відкритих джерел даних для цілей сертифікації.
Людмила СЛОМІНСЬКА (WWF-Україна) представила шари даних про праліси, старовікові ліси, види Червоної книги України та оселища Бернської конвенції, які в межах проєкту GIZ відображено на ГІС-порталі ВО «Укрдержліспроєкт» для Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Ці дані допомагають лісогосподарським підприємствам враховувати цінності довкілля під час планування господарської діяльності. Юрій ДЮГ (Економічна платформа Wood Industry UA, Федерація роботодавців України) пояснив, як вимоги ринків ЄС і США до підтвердження законного походження деревини впливають на деревообробні й меблеві підприємства, та запропонував вести Державний лісовий кадастр як геоінформаційну систему. Олег СТОРЧОУС розповів про відкриті лісові портали Німеччини, Естонії, Польщі та Фінляндії і запропонував створити єдиний каталог постійних лісокористувачів України. Валентина ХИСТОВА (Українська асоціація меблярів) поділилася результатами опитування підприємств, за якими 94% експортерів уже отримують від покупців запити на підтвердження походження деревини, і висловила готовність асоціації долучитися до пошуку практичних рішень.
Семінар засвідчив, що робота з лісовими даними потребує навичок ГІС, дистанційного зондування й аналізу великих масивів інформації, а також розуміння можливостей і обмежень кожного набору даних. Поєднання наукових досліджень, освітнього процесу та практики лісового господарства залишається важливим завданням університету, а співпраця з органами влади, державними підприємствами, громадськими організаціями, бізнесом і FSC Україна відкриває нові можливості для досліджень і підготовки фахівців.
Підсумовуючи семінар, Олександр БАЛА подякував доповідачам і учасникам та зазначив, що такі зустрічі й навчання варто продовжувати.