Науковці НУБіП України взяли участь у літній школі з наближеного до природи лісівництва у Швейцарії

З 24 по 29 серпня 2026 року старший викладач кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, дослідник ВП НУБІП України «Боярська ЛДС» Євгеній ХАНЬ, доцент кафедри лісівництва Олександр СОШЕНСЬКИЙ та аспірант Євген КАЛЬЧУК взяли участь у літній школі «Наближене до природи лісівництво — ближче до людей: навчання за допомогою мартелоскопів та відбору дерев». Тижнева програма польового навчання відбулася на базі Школи аграрних, лісових і харчових наук (BFH-HAFL) Бернського університету прикладних наук у м. Цоллікофен та в лісах трьох кантонів Швейцарії.

Літню школу організовано в межах проєкту «Від кризи до стійкості: наближене до природи лісогосподарювання в Україні» (2025–2029), який фінансується швейцарським фондом Velux Stiftung і координується BFH-HAFL (керівники — професор Крістіан РОССЕТ (Christian Rosset) та д-р Мар'яна МЕЛЬНИКОВИЧ. Партнерами проєкту є Національний університет біоресурсів і природокористуування України, Національний лісотехнічний університет України, Поліський національний університет, WWF-Україна та Агенція сприяння сталому розвитку Карпатського регіону FORZA. Проєкт покликаний посилити спроможність лісового сектору України відповідати на поєднані виклики зміни клімату та наслідків війни, спираючись на швейцарський досвід. Серед його очікуваних результатів — практичний посібник із наближеного до природи лісівництва, адаптований до українських умов, відкритий онлайн-курс, україномовна версія платформи віртуального відбору дерев martelage.sylvotheque.ch та мережа з 36 нових мартелоскопів на Поліссі й у Карпатах на додаток до 14, що вже діють в Україні, зокрема в лісах Боярської лісової дослідної станції.

Школа побудована за принципом «навчання тренерів»: 16 учасників з України — викладачі університетів-партнерів, науковці, фахівці ДП «Ліси України», лісовпорядники та представники природоохоронних організацій – надалі передаватимуть набуті знання студентам, колегам і лісівникам-практикам. Польовому тижню передували вступний вебінар та серія підготовчих онлайн-занять у липні – серпні. Ключовим навчальним інструментом школи стали мартелоскопи — тренувальні ділянки, на яких кожне дерево пронумероване, обміряне й нанесене на карту. Це дозволяє виконувати навчальний відбір дерев у рубку та одразу аналізувати його лісівничі, економічні й екологічні наслідки в мобільному застосунку. У Швейцарії закладено понад 200 таких ділянок, об'єднаних платформою martelage.sylvotheque.ch, яку розробила команда професора Крістіана РОССЕТА (Christian Rosset).

Відкриття школи припало на День Незалежності України, з чим учасників привітали швейцарські та українські колеги. Директорка BFH-HAFL професорка Уте ЗЕЕЛІНГ (Ute Seeling) відзначила рішучість українських партнерів, які попри війну продовжують освітню й наукову роботу та вже сьогодні думають про відновлення і стійкість українських лісів, наголосивши, що метою університету є не разові заходи, а стале інституційне партнерство. Керівник напряму лісових наук BFH-HAFL професор Бернгард ПАУЛІ (Bernhard Pauli) нагадав, що співпраця з українським лісовим сектором розпочалася ще 2004 року зі швейцарсько-української програми розвитку лісового господарства в Закарпатті, 2023 року підписано меморандум про співпрацю з НУБіП України, а перша спільна літня школа 2024 року дала поштовх нинішньому проєкту.

Радник із лісової політики Федерального відомства довкілля Швейцарії (BAFU) Олівер Вольф (Oliver Wolf) розповів про ліси Швейцарії. Вони вкривають близько третини території країни, майже 1,3 млн га із запасом деревини понад 400 млн м³. Більшість лісів (71%) належить кантонам і громадам, решта — приблизно 250-м тисячам приватних власників. Щороку в країні заготовляють близько 5 млн м³ деревини, це менше, ніж ліс наростає за рік, а в гірських районах приріст використовують лише частково. Понад 40% лісів виконують захисну функцію: прикривають населені пункти та дороги від лавин і каменепадів. При цьому понад 90% молодих дерев виростають самі, без штучних посадок. Швейцарське лісове законодавство цього року відзначає 150-річчя: перший закон 1876 року зупинив вирубування лісів, а чинний закон 1991 року забороняє суцільні рубки та закріплює наближені до природи методи господарювання. Доповідач також навів дані п'ятої національної інвентаризації лісів: через посухи останніх років кожне восьме дерево у Швейцарії пошкоджене або загинуло. Тому адаптація лісів до зміни клімату стала одним із головних пріоритетів лісової політики країни..

Економічний вимір наближеного до природи лісівництва розкрив професор Бернгард ПАУЛІ (Bernhard Pauli): у різновіковому лісі місце обороту рубки посідає цільовий діаметр, а дерево заготовляють тоді, коли його подальше вирощування вже не покриває капітальних витрат і ризиків. За розрахунками для швейцарського плато, активне переформування одновікових деревостанів у різновікові без державної підтримки для власника економічно недосяжне, тому доглядові рубки в молодняках субсидуються як «страхувальні інвестиції» в майбутній деревостан.

Професор лісової екології Тібо ЛАША (Thibault Lachat) присвятив лекцію біорізноманіттю: у господарських лісах рекомендовано утримувати 20–50 м³/га мертвої деревини та зберігати дерева з мікрооселищами, польовий визначник яких налічує 47 типів і вже перекладений українською. Серед прикладів лектор не раз звертався до карпатського пралісу Уголька, де запас мертвої деревини сягає 160 м³/га, а в одному-єдиному прикореневому дуплі старого дерева в Україні виявлено одразу чотири реліктові пралісові види жуків.

Учасники перейшли від теорії до практики в лісі бюргерської громади Берна (Burgergemeinde Bern), однієї з найбільших лісовласниць Швейцарії. На мартелоскопі, за робочими бланками, адаптованими українською мовою, відпрацювали послідовність лісівничого аналізу: спочатку опис і оцінка деревостану, потім формулювання цілей і лише насамкінець, рішення про заходи та відбір конкретних дерев.

У комунальному лісі села Куве, кантону Невшатель, учасники літньої школи мали можливість побачити, як у різновіковому лісі з вибірковою формою господарювання (Plenterwald) вже понад сто років застосовується контрольний метод Анрі Біолле. Лісовий інженер розповів про особливості господарювання, зокрема про те, що раз на вісім років тут проводять відбір дерев і зимову заготівлю деревини. За даними контрольних обмірів однієї з ділянок, між 2013 і 2021 роками з гектара заготовлено 65 м³ деревини, а запас за цей самий період зріс із 446 до 481 м³. Учасники практикували самостійний відбір дерев за таким підходом на ділянці-мартелоскопі.

Учасники літньої школи мали можливість ознайомитися з вибірковою системою господарювання (Plenterwald) в урочищі Топпвальд державного лісогосподарського підприємства кантону Берн, де розташовані найстаріші постійні пробні площі Швейцарського федерального інституту досліджень лісу, снігу і ландшафту (WSL) з безперервними обмірами від 1906 року. За наведеними даними, за 104 роки спостережень із кожного гектара тут заготовлено 1700 м³ деревини, тоді як запас деревостану весь час утримувався на рівні близько 500 м³/га, а середньорічний приріст навіть зріс з 11,5 до 14,5 м³/га. На сусідній ділянці учасники вивчали чотири фази переформування одновікових деревостанів у різновікові за методологією професора Жана-Філіппа Шютца (процес розрахований на 70–80 років і кілька поколінь лісничих), а також виконали ще одну вправу з відбору дерев та формування деревостану. Учасникам нагадали й принцип, сформульований свого часу професором ETH Zürich Гансом Ляйбундгутом: «лісівник має бути «лінивим і мудрим» — якнайбільше залишати природі й скеровувати процеси, а не змагатися з ними».

Один із днів група провела в окрузі Літораль кантону Невшатель, де лісами опікується окружний інженер Фредерік Вісс. У 250-річному дубовому насадженні, в якому лісове відомство кантону разом із науковцями WSL десятиліттями веде експерименти з доглядовими рубками, учасники побачили, як другий ярус із ялиці «працює» на якість дуба і чому його передчасне вирубування назавжди знижує вартість деревини через появу "водяних пагонів". Учасники провели тренувальний відбір дерев на мартелоскопі в мішаному деревостані за участю столітньої дугласії із запасом близько 560 м³/га.

Завершальний польовий день минув у соснових лісах комунального лісництва Ленгнау в кантоні Ааргау. Місцевий лісничий продемонстрував групово-поступові та смугово-поступові рубки, завдяки яким сосна звичайна успішно поновлюється природним шляхом: за його словами, молодий ліс на місці колишніх вікон відновився природним шляхом. Фінансова модель господарства відображає пріоритети власника: громада орієнтує лісничого не на прибуток, а на збалансований річний результат, адже головними цінностями лісу тут вважають рекреацію, якість питної води та стійкість насаджень, а заготівля деревини є інструментом підтримання бажаної структури. На колишньому вітровальному вікні учасники порівняли створені лісові культури з природним поновленням: за станом і ростом перевагу мало природне поновлення.

Останній день розпочався підсумковою зустріччю, на якій швейцарські колеги систематизували побачене за тиждень: приклади переформування одновікових деревостанів у різновікові, рівномірно- та групово-поступових рубок і роботи з цільовими деревами склалися в цілісну картину наближеного до природи лісівництва, яке потребує часу й терпіння. Окремо йшлося про цінність поєднання даних мартелоскопів із багаторічними спостереженнями: повторні обміри та фотосфери однієї й тієї самої ділянки з різницею в кілька років наочно показують, як відбір дерев вплинув на структуру деревостану, освітленість і природне поновлення, а мережа сусідніх мартелоскопів дає змогу порівнювати різні заходи та стадії переформування, а не аналізувати лише одну ділянку.

Підсумкова дискусія зосередилася на тому, що зі швейцарського досвіду можна адаптувати в Україні. Серед першочергових кроків учасники назвали розгортання мережі мартелоскопів у всіх регіонах для навчання лісничих, фахівців з відведення лісосік і керівників підприємств, системну підготовку лісових робітників, розбудову лісової дорожньої інфраструктури та перехід до рамкового нормативного регулювання, яке залишає фахівцеві право ухвалювати рішення й відповідати за них. Результати тижневої роботи увійдуть до практичного посібника з наближеного до природи лісівництва для України, над яким працює команда проєкту.

Участь у літній школі стала продовженням співпраці ННІ лісового і садово-паркового господарства з BFH-HAFL та важливим кроком у підготовці навчальних матеріалів і демонстраційних об'єктів із наближеного до природи лісівництва для українських студентів і практиків. Дякуємо команді проєкту та колегам із BFH-HAFL за прийом і насичену програму, а швейцарським лісівникам за відкритість і готовність ділитися досвідом. Літня школа організована в межах міжнародного проєкту «From Crisis to Resilience with Close-to-Nature Forest Management in Ukraine», що фінансується швейцарським фондом Velux Stiftung і координується BFH-HAFL.

Детальніше про проєкт:

https://www.bfh.ch/en/research/reference-projects/from-crisis-to-resili…